1. Словник чужослів Павло Штепа

тріскати

1. див. їдати

2. див. колошматити

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тріскати — трі́скати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. тріскати — Тріщати, (пугою) ляскати, тряскати, (дверима) грюкати, (- замок) клацати, затріскуватися, (з напруги) ТРІСКАТИСЯ, лопати|ся|, лускати, розколюватися, (сало) Ф. УМИНАТИ, їсти, дк. ТРІСНУТИ, (- замок) затріснутися, клацнути Словник синонімів Караванського
  3. тріскати — див. бити; їсти Словник синонімів Вусика
  4. тріскати — ТРІ́СКАТИ, аю, аєш, недок., ТРІ́СНУТИ, ну, неш; мин. ч. трі́снув, нула, ло, розм. тріс, ла, ло; док. 1. Утворювати тріск, тріщати. Тихо-тихо в лісі, хіба тільки трісне Суха вітка в нього [козака] під ногою (П. Словник української мови у 20 томах
  5. тріскати — тріскати → траскати Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. тріскати — -аю, -аєш, недок., тріснути, -ну, -неш; мин. ч. тріснув, -нула, -нуло, розм. тріс, -ла, -ло; док. 1》 неперех. Утворювати тріск, тріщати. || чим. Утворювати шумовий звук, схожий на тріск; ляскати, грюкати. 2》 неперех. Розриватися, лопатися (перев. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. тріскати — БИ́ТИ кого (завдавати ударів, побоїв кому-небудь), ПОБИВА́ТИ розм. рідше, МІ́РЯТИ кого, перев. чим, розм., ПИСА́ТИ перев. у що, по чому, розм., ПО́ШТУВАТИ кого, перев. чим, розм., ПРИГОЩА́ТИ (ПРИГО́ЩУВАТИ) кого, перев. чим, розм., ЧАСТУВА́ТИ кого, перев. Словник синонімів української мови
  8. тріскати — Трі́скати, -каю, -каєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. тріскати — ТРІ́СКАТИ, аю, аєш, недок., ТРІ́СНУТИ, ну, неш; мин. ч. трі́снув, нула, ло, розм. тріс, ла, ло; док. 1. неперех. Утворювати тріск, тріщати. Тихо-тихо в лісі, хіба тільки трісне Суха вітка в нього [козака] під ногою (П. Куліш, Вибр. Словник української мови в 11 томах
  10. тріскати — Тріскати, -каю, -єш сов. в. тріснути, -ну, -неш, гл. 1) Издавать трескъ, трещать, треснуть. 2) Лопаться, трескаться, треснуть. Кінь тріскає, — говорятъ, когда у коня трескается кожа. Н. Вол. у. Грав він довго, раз весело, що аж серце тріскало. Федьк. Словник української мови Грінченка