проїзний

Значення в інших словниках

1. проїзний — проїзни́й прикметник Орфографічний словник української мови
2. проїзний — [пройізний] м. (на) -зному/-з(‘)н'ім, мн. -з(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
3. проїзний — -а, -е. 1》 Придатний або признач. для їзди, пересування (про шлях, дорогу). 2》 Який надає право на проїзд яким-небудь видом транспорту. Проїзні документи. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. проїзний — ПРОЇЗНИ́Й, а́, е́. 1. Придатний або признач. для їзди, пересування (про шлях, дорогу). Саги у лататті срібнім, під наморозі сивиною, Стоять у присмерку, край колій проїзних (М. Словник української мови у 20 томах
5. проїзний — ПРОЇЗНИ́Й, а́, е́. 1. Придатний або признач. для їзди, пересування (про шлях, дорогу). Саги у лататті срібнім, під наморозі сивиною, Стоять у присмерку, край колій проїзних (Зеров, Вибр. Словник української мови в 11 томах