Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
Перший свій правописний словник «Український правописний словничок з короткими правилами правопису» Г. Голоскевич видав 1914 року. Це був перший український правописний словник. Згодом цей словник неодноразово перевидавали. На правописній конференції, що відбулася в Харкові 25 травня — 6 червня 1927 року, Голоскевичу доручили доповнити його правописний словник та доопрацювати, згідно з нормами нового «українського правопису». 7-ме видання (1930 р.) правописного словника вийшло в світ вже після арешту автора і мало вже назву «Правописний словник». Більше в радянській Україні словника не перевидавали і в 30-х роках заборонили.
- свердловина
- свердлування
- свердлувати
- свердляр
- свердління
- светер
- Свидницький
- свидуватий
- свинар
- свинарня
- свиний
- свинина
- свинопас
- свинуватий
- свинюшник
- свиня
- свинячий
- свиріпа
- свиснути
- свиставка
- свистати
- свистовий
- свистун
- свистіння
- свистіти
- свита
- свищик
- сволок
- свореневий
- сворінь
- свояк
- своякиня
- свояцтво
- свояцький
- своєрідний
- святенник
- святець
- святий
- святити
- святки
- святковий
- святкування
- святкувати
- святний
- свято
- Святошин
- святощі
- свячений
- священик
- священний
- священницький
- свідер
- свідкування
- свідкувати
- свідок
- свідомий
- свідомість
- свідоцтво
- свідчення
- свідчити
- свіженький
- свіжесенький
- свіжий
- свіжість
- свіжісінький
- свіжіший
- свій
- свійський
- свінути
- свість
- світ
- світ-заочі
- світ-зоря
- світання
- світанок
- світати
- світач
- світилка
- світити
- світлий
- світлиця
- світличка
- світло
- світлість
- світовий
- світогляд
- світський
- світіння
- Свіфт
- свічадо
- свічар
- свічка
- свічник
- Свіяжськ
- сеанс
- себе
- себелюбець
- себелюбний
- себелюбство
- себто