1. Словник української мови Грінченка

класти

Класти, -кладу, -де́ш

гл.

1) Класть. Як тя баба в купіль клала, на груди ті іскра впала. Р. Дн.

2) Ставить. Виходят коло воріт і кладут столик маленький, а на столик хліб і чекают молодого. Грин. III. 517. Як уже проспівают, — кладут вечеряти. Грин. III. 522.

3) Прикладывать. У руку бере (китайку), к серцю кладе, словами промовляє. Дума.

4) Раскладывать. Тяжкий огонь підо мною клали. н. п.

5) Вить (гнѣздо). Ой ремезе, ремезоньку, не клади гнізда близько над Десною. н. п.

6) Убивать. Ой як зачав ляшків-панків як снопики класти.

7) — вариво. Солить на зиму капусту, бураки, огурцы. Батько старий, ні матері, ні сестри нема, сами собі й обідати варять, хліб печуть, вариво кладуть. Г. Барв. 87.

8) — ко́пу. Копнить.

9) — межу. Проводить межу. Мнж. 26.

10) — нитку. Забрасывать неводъ. Вас. 189.

11) — присади. Прививать прищепы. Шух. І. 110.

12) — скирту. Метать скирду, стогъ.

13) — хату. Строить избу, домъ. Шух. І. 145.

14) — честь на собі. Изъ уваженія къ себѣ самому не дѣлать. Давно я потоптав би сю ледарь, та тілько честь на собі кладу. К. ЧР. 106.

15) — до міри. Мѣрять. Пригнали мя у Яблонів, кладуть мя до міри, там же й забігали молоді жовніри. н. п.

16) — у го́лову. Догадываться, думать, ожидать. Чуб. І. 273. Бідна наша ненька і в голову собі не клала, щоб між нами стався такий великий гріх. Стор. МПр. 34. Лягли і в голову не клали, що вже їм завтра не вставать. Шевч.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. класти — (розміщувати щось) укладати, ложити. Словник синонімів Полюги
  2. класти — кла́сти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. класти — Складати; (перед чим) розкладати, викладати; (убік) відкладати; (під що) підкладати; (до лікарні) приміщати; (до кишені) засувати; (їжу) накладати; (мур) мурувати. Словник синонімів Караванського
  4. класти — [кластие] -аду, -адеш, -адеимо, -адеите; нак. -ади, -ад'іт' Орфоепічний словник української мови
  5. класти — кладу, кладеш, недок., перех. 1》 Поміщати в що-, куди-небудь; розміщувати десь. || Поміщати в лікарню, клініку тощо. || Розміщувати на нічліг. || Вносити на збереження до ощадної каси, банку тощо (про гроші). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. класти — КЛА́СТИ, аду́, аде́ш, недок. 1. кого, що і без прям. дод. Поміщати в що-, куди-небудь; розміщувати десь. Сей [писар] давно вже прочитав, що треба, та, зложивши бумагу, кладе у кишеню (Г. Словник української мови у 20 томах
  7. класти — Ду, -деш, недок. Демонстративно ігнорувати. Він був моїм найкращим другом, демонстративно клав на школу і постійно знаходив якесь гівно, в яке відразу ж влізав (С. Жадан). Клав я на вашого Хмельницького, задовбали (А. Дністровий). ◇ Класти (жирний) болт, хуй. Словник сучасного українського сленгу
  8. класти — віддава́ти (кла́сти, склада́ти) / відда́ти (скла́сти) (земни́й (низьки́й, поясни́й)) поклі́н (уклі́н) кому і без додатка. 1. Кланятися, поклонятися. Фразеологічний словник української мови
  9. класти — КЛА́СТИ (поміщати, розміщувати перев. у лежачому положенні), ЛОЖИ́ТИ рідко, ПОКЛАДА́ТИ заст.; СКЛАДА́ТИ, УКЛАДА́ТИ (ВКЛАДА́ТИ) (у певному порядку, в одному місці); ПІДКЛАДА́ТИ (додатково, ще трохи). — Док. Словник синонімів української мови
  10. класти — Кла́сти, кладу́, кладе́ш, -ду́ть; клади́, -ді́м, -ді́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. класти — КЛА́СТИ, кладу́, кладе́ш, недок., перех. 1. Поміщати в що-, куди-небудь; розміщувати десь. Сей [писар] давно вже прочитав, що треба, та, зложивши бумагу, кладе у кишеню (Кв.-Осн., II, 1956, 199); Надходить Лукаш з оберемком хмизу, кладе перед дядьком (Л. Словник української мови в 11 томах