1. Великий тлумачний словник сучасної мови

класти

кла́сти

кладу, кладеш, недок., перех.

1》 Поміщати в що-, куди-небудь; розміщувати десь.

|| Поміщати в лікарню, клініку тощо.

|| Розміщувати на нічліг.

|| Вносити на збереження до ощадної каси, банку тощо (про гроші).

|| Складати що-небудь в одне місце в певному порядку.

|| рідко. Додавати присмаки до страви.

Класти до своєї кишені — привласнювати (чужі гроші тощо).

Класти під сукно що — відкладати розв'язання якогось питання на невизначений час.

2》 Надавати комусь, чомусь лежачого положення.

3》 перен., розм. Те саме, що вбивати II; нищити.

4》 у сполуч. зі сл. печатка, тавро тощо. Робити мітку, відбиток чого-небудь на чомусь; значити, таврувати.

5》 Накладати шар чого-небудь на якусь поверхню.

6》 Накладати (їжу).

7》 розм. Те саме, що мурувати.

8》 У поєднанні з деякими іменниками утворює словосполуки, що означають: виконувати дію, зміст якої виражено відповідним іменником.

Класти край чому — припиняти яку-небудь дію, ліквідувати якийсь стан.

Класти на музику (на ноти) вірші (слова) — писати музику до віршів, слів.

Класти початок чому — починати що-небудь.

В голову не класти чого — а) не думати, не догадуватися про що-небудь, не передбачати чогось; б) не хотіти думати про щось.

Класти в основу — брати щось за основу, вихідне положення тощо.

Класти голову на плаху — присягатися в правдивості чого-небудь.

Класти зуби на полицю — не маючи харчів, не їсти; голодувати (у 1 знач.).

Класти яйця — нести яйця, залишати після себе личинки для продовження роду (про змій, комах і т. ін.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. класти — (розміщувати щось) укладати, ложити. Словник синонімів Полюги
  2. класти — кла́сти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. класти — Складати; (перед чим) розкладати, викладати; (убік) відкладати; (під що) підкладати; (до лікарні) приміщати; (до кишені) засувати; (їжу) накладати; (мур) мурувати. Словник синонімів Караванського
  4. класти — [кластие] -аду, -адеш, -адеимо, -адеите; нак. -ади, -ад'іт' Орфоепічний словник української мови
  5. класти — КЛА́СТИ, аду́, аде́ш, недок. 1. кого, що і без прям. дод. Поміщати в що-, куди-небудь; розміщувати десь. Сей [писар] давно вже прочитав, що треба, та, зложивши бумагу, кладе у кишеню (Г. Словник української мови у 20 томах
  6. класти — Ду, -деш, недок. Демонстративно ігнорувати. Він був моїм найкращим другом, демонстративно клав на школу і постійно знаходив якесь гівно, в яке відразу ж влізав (С. Жадан). Клав я на вашого Хмельницького, задовбали (А. Дністровий). ◇ Класти (жирний) болт, хуй. Словник сучасного українського сленгу
  7. класти — віддава́ти (кла́сти, склада́ти) / відда́ти (скла́сти) (земни́й (низьки́й, поясни́й)) поклі́н (уклі́н) кому і без додатка. 1. Кланятися, поклонятися. Фразеологічний словник української мови
  8. класти — КЛА́СТИ (поміщати, розміщувати перев. у лежачому положенні), ЛОЖИ́ТИ рідко, ПОКЛАДА́ТИ заст.; СКЛАДА́ТИ, УКЛАДА́ТИ (ВКЛАДА́ТИ) (у певному порядку, в одному місці); ПІДКЛАДА́ТИ (додатково, ще трохи). — Док. Словник синонімів української мови
  9. класти — Кла́сти, кладу́, кладе́ш, -ду́ть; клади́, -ді́м, -ді́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. класти — КЛА́СТИ, кладу́, кладе́ш, недок., перех. 1. Поміщати в що-, куди-небудь; розміщувати десь. Сей [писар] давно вже прочитав, що треба, та, зложивши бумагу, кладе у кишеню (Кв.-Осн., II, 1956, 199); Надходить Лукаш з оберемком хмизу, кладе перед дядьком (Л. Словник української мови в 11 томах
  11. класти — Класти, -кладу, -де́ш гл. 1) Класть. Як тя баба в купіль клала, на груди ті іскра впала. Р. Дн. 2) Ставить. Виходят коло воріт і кладут столик маленький, а на столик хліб і чекают молодого. Грин. III. 517. Як уже проспівают, — кладут вечеряти. Грин. III. Словник української мови Грінченка