1. Словник української мови Грінченка

крок

Кро́к, -ку

м.

1) Шагъ. Дурному з кроку ступити, — сто днів од пусту доступити. Ном. № 6212. Но що ту приходиш кроком зрадливим. Гол. І. 346.

2) Часть основы, которую ткачъ можетъ заткать до новаго поворота навоя: заткавъ ее, ткачъ, поворачивая верхній навой, развиваетъ съ него часть основы, навертывая въ то-же время сотканный крок полотна на нижній навой; крок находится между ма́ґлем і ля́дою. Шух. І. 258. МУЕ. III. 20.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крок — крок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. крок — Ступінь; (швидкий, повільний) хода; (хибний) П. дія, вчинок; (дипломатичний) захід, маневр; (уперед) ІД. поступ, проґрес. Словник синонімів Караванського
  3. крок — -у, ч. 1》 Рух ногою вперед, убік або назад, що його робить людина або тварина, ідучи або біжачи; ступінь (див. ступінь II). || тільки мн. Звуки від такого руху. Крок за кроком — а) дуже повільно; повагом, помалу; б) поступово, у певній послідовності. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. крок — Це див. шаг Словник чужослів Павло Штепа
  5. крок — КРОК, у, ч. 1. Рух ногою вперед, убік або назад, що його робить людина або тварина, ідучи або біжучи; сту́пі́нь (у 1 знач.). Він увесь тремтів. Зробив кілька кроків услід Варварі і став... (М. Коцюбинський); Зінька ступила крок.., ще прислухалась (А. Словник української мови у 20 томах
  6. крок — крок: ◊ у кроці під час ходьби (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. крок — На кожнім кроці чоловіка біда пасе. В житті що хвилі грозить нам якась небезпека. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. крок — за два кро́ки; за де́сять кро́ків. Зовсім близько, на невеликій відстані. — Темно зробилося, як під кобеняком, за два кроки поперед себе нічого не видно (Григорій Тютюнник); Кінь його .. не пішов до стайні, даром що вона за десять кроків (Л. Фразеологічний словник української мови
  9. крок — КРОК (рух ногою вперед, убік і назад під час ходіння; відстань між стопами ніг під час ходіння як міра довжини); СТУПІ́НЬ, СТУПНИ́К діал., ПО́СТУП діал. Кований крок вартових чувся на вулицях (В. Словник синонімів української мови
  10. крок — Крок, кро́ку; кро́ки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. крок — КРОК, у, ч. 1. Рух ногою вперед, убік або назад, що його робить людина або тварина, ідучи або біжачи; ступінь ( див. сту́пінь²). Він увесь тремтів. Зробив кілька кроків услід Варварі і став… (Коцюб., II, 1955, 172); Пан Гнатковський.. Словник української мови в 11 томах