1. Великий тлумачний словник сучасної мови

крок

-у, ч.

1》 Рух ногою вперед, убік або назад, що його робить людина або тварина, ідучи або біжачи; ступінь (див. ступінь II).

|| тільки мн. Звуки від такого руху.

Крок за кроком — а) дуже повільно; повагом, помалу; б) поступово, у певній послідовності.

Кроком руш! — уживається як команда йти в певному напрямі.

2》 перен. Про ступінь, етап у розвитку чого-небудь, в освоєнні чогось нового, у розв'язанні якогось завдання тощо. Крок уперед.

3》 Інтервал між подіями, повідомленнями, сигналами.

4》 перев. з означ. Те саме, що хода 1).

|| Про спокійну, тиху ходу коня; найповільніший алюр.

5》 з означ. Певний спосіб пересування, руху в танці, ходіння на лижах і т. ін. Фінський крок.

6》 перев. з означ., перен. Учинок, дія (у 2 знач.).

|| Захід, маневр.

Перші кроки до чого і з означ. — початок у якійсь справі, діяльності тощо.

7》 Відстань (приблизно 70-75 сантиметрів) між стопами ніг під час ходіння як міра довжини.

8》 спец. Певна стала відстань або величина чого-небудь (за спрямованого руху механізму, деталі тощо).

9》 Відстань (інтервал) між вершинами гребенів різі на болтах, у гайках тощо. Крок різі.

10》 спец. Прирощення – величина, на яку збільшується інша величина.

11》 У комп'ютерній графіці – відстань між сусідніми адресовними точками поверхні відображення.

Крок завдання — у програмуванні – одноразове виконання незалежної програми у межах завдання.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крок — крок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. крок — Ступінь; (швидкий, повільний) хода; (хибний) П. дія, вчинок; (дипломатичний) захід, маневр; (уперед) ІД. поступ, проґрес. Словник синонімів Караванського
  3. крок — Це див. шаг Словник чужослів Павло Штепа
  4. крок — КРОК, у, ч. 1. Рух ногою вперед, убік або назад, що його робить людина або тварина, ідучи або біжучи; сту́пі́нь (у 1 знач.). Він увесь тремтів. Зробив кілька кроків услід Варварі і став... (М. Коцюбинський); Зінька ступила крок.., ще прислухалась (А. Словник української мови у 20 томах
  5. крок — крок: ◊ у кроці під час ходьби (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. крок — На кожнім кроці чоловіка біда пасе. В житті що хвилі грозить нам якась небезпека. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. крок — за два кро́ки; за де́сять кро́ків. Зовсім близько, на невеликій відстані. — Темно зробилося, як під кобеняком, за два кроки поперед себе нічого не видно (Григорій Тютюнник); Кінь його .. не пішов до стайні, даром що вона за десять кроків (Л. Фразеологічний словник української мови
  8. крок — КРОК (рух ногою вперед, убік і назад під час ходіння; відстань між стопами ніг під час ходіння як міра довжини); СТУПІ́НЬ, СТУПНИ́К діал., ПО́СТУП діал. Кований крок вартових чувся на вулицях (В. Словник синонімів української мови
  9. крок — Крок, кро́ку; кро́ки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. крок — КРОК, у, ч. 1. Рух ногою вперед, убік або назад, що його робить людина або тварина, ідучи або біжачи; ступінь ( див. сту́пінь²). Він увесь тремтів. Зробив кілька кроків услід Варварі і став… (Коцюб., II, 1955, 172); Пан Гнатковський.. Словник української мови в 11 томах
  11. крок — Кро́к, -ку м. 1) Шагъ. Дурному з кроку ступити, — сто днів од пусту доступити. Ном. № 6212. Но що ту приходиш кроком зрадливим. Гол. І. 346. Словник української мови Грінченка