крок

КРОК, у, ч.

1. Рух ногою вперед, убік або назад, що його робить людина або тварина, ідучи або біжучи; сту́пі́нь (у 1 знач.).

Він увесь тремтів. Зробив кілька кроків услід Варварі і став... (М. Коцюбинський);

Зінька ступила крок.., ще прислухалась (А. Головко);

Кость уже заносить наперед ногу, щоб твердо ступити перший крок (Б. Антоненко-Давидович);

Він саме вивершує ще один полукіпок, ставить на ньому сніп шапкою, відступивши на крок, зміряє оком майстра свою напахчену сонцем споруду (О. Гончар);

Постояло [цуценя], розглядаючи мене банькатими вологими оченятами, ступило крок, ще крок i, посмiливiшавши, лизнуло менi руку (Р. Андріяшик);

// тільки мн. Звуки від такого руху.

У цій хвилині почулися в сінях кроки (І. Франко);

Прохожих мало; їх кроки цокотять по тротуарі дзвінко та самотньо. (В. Винниченко);

Потім його впевнені чіткі кроки пролунали над головою Алі по дзвінких промаслених дошках палуби (Ю. Логвин);

Знову почулися обережні кроки. Той, хто підіймався, повернув назад – кроки глухли (Валерій Шевчук);

// з означ. Відстань від ноги до ноги при такому русі.

Йонаш зривається і швидко ходить по кімнаті, робить широкі кроки, заложивши руки в кишені (У. Самчук);

Відтак ступив [Зав'ялов] кілька сягнистих кроків до її середини і зупинився трохи віддалік (Є. Доломан);

Тато поспішав до клініки, і Гена проводжав його, йшов поруч, радіючи, що в нього такі ж широкі кроки, як у батька... (Г. Усач);

Грак не відповів. Він робив величезні кроки, широко розкидаючи ноги на обидва боки (О. Чорногуз).

2. Відстань (приблизно 70–75 см) між стопами ніг під час ходіння як міра довжини; сту́пі́нь (у 2 знач.).

Стоїмо на тій самій землі – ледве десять кроків між нами (М. Коцюбинський);

– Та яка муха вкусила вас, пане Юрію? – поет переступив ту межу, шириною в крок, яка досі їх розділювала (О. Кобилянська);

Хвилинка, і кроків за три від того місця, де шаленів на воді ваш шріт, витикається гагаряча голівка (Остап Вишня);

В Заячій балці кроків за сто попереду .. Марко помітив биків (Григорій Тютюнник);

До хати Бойчуку залишалося кроків десять (Д. Білий).

3. перев. з означ. Те саме, що хода́ 2.

Валентій .. хитким, непевним кроком Ступив наперед (І. Франко);

Швидким кроком підійшов він до .. панночки і взяв її в танець (Леся Українка);

З туману по снігу до машини підходив твердим німецьким кроком рій салдатів [солдатів] із автоматами на руку (І. Багряний);

Устина .. пройшлася легким дівочим кроком (С. Чорнобривець);

Ван Гофф міряв кабінет дрібними старечими кроками, слухав приглушений шепіт (В. Чемерис);

// Їзда конем, що йде певним алюром.

Проти неї їхав білою стежкою, кроком, на чорнім, як вуголь, густогривім коні Гриць із села Третівки (О. Кобилянська);

З півдороги проїхали риссю, потім коні пішли повільним кроком (Л. Смілянський);

Повернули [бедуїни] коней і кроком поїхали вподовж стін по ладижинських городах (Ю. Мушкетик);

Бо хоч коні йшли кроком, корова за ними ніяк не поспівала (М. Андрусяк).

4. з означ. Певний спосіб пересування, руху в танці, ходіння на лижах і т. ін.

Панна Юзя пробігла мазурковим кроком .. до альтанки (Леся Українка);

Любив [Ясь] заходити до готелю “Жорж”, звідки танцювальним кроком, голосно приспівуючи, вирушав на Ринок (Ю. Винничук);

Ніби й не з тебе веселки балетними кроками вранці виходили в смог і туман депресивного міста (С. Жадан);

Під час пересування ковзним кроком, тулуб лижника має бути нахиленим уперед (з навч. літ.).

5. перен. Етап, стадія розвитку, освоєння і т. ін. чого-небудь; сту́пінь (у 4 знач.).

Заснування товариства “Просвіти” становило дуже важний і рішучий крок в духовому розвою нашої суспільності (І. Франко);

Кожен крок до перемоги буде важким і суворим (М. Циба);

Мистецтво робить гiгантськi кроки, а вiн не виставляє картин три роки! (Л. Костенко).

6. перев. з означ., перен. Учинок, дія (у 2 знач.).

Нарешті він раз зважився на рішучий крок (І. Франко);

Воронцов знав і те, що .. кожен його хибний крок, навіть хибний жест обернеться чиєюсь кров'ю тут, під чужою дамбою (О. Гончар);

Їй, видно, подобалося пояснювати й вводити мене в курс справи, а, можливо, усе це чинила лише задля того, щоби .. заздалегідь прорахувати кожен мій крок (Ю. Винничук);

Вона й вискочила заміж так рано. Власне, думала Марта, із її боку це був крок до свободи й самостійності, котрі згодом перетворилися на звичайну залежність (І. Роздобудько);

У Мартиному плані залишався останній крок, четвертий, – знайомство Сашка з полковником Бакланом (Люко Дашвар);

// Захід, маневр.

Голота .. підозріло стежила за його дипломатичними кроками (З. Тулуб);

Модернізувати державу, підготувати й провести конституційно-правову реформу можна лише за умови новаторських модерних реформаторських кроків (з газ.).

7. спец. Певна стала відстань або величина чого-небудь при спрямованому русі механізму, деталі і т. ін.

Квантування з постійним кроком називається рівномірним (з наук. літ.);

Округлення з певною розрядністю миттєвих значень неперервної аналогової величини з рівномірним кроком за аргументом є найпростішим випадком дискретизації і квантування сигналів (з наук.-попул. літ.);

Перші дні роботи новою фрезою з нерівномірними кінцевими кроками .. показали, що перед фрезою .. лежить широкий шлях у цехи на інші заводи (П. Автомонов).

Вибива́ти (відбива́ти, руба́ти) крок див. вибива́ти;

Збавля́ти / зба́вити крок (кро́ку) див. збавля́ти;

Прибавля́ти / приба́вити ходи́ (хо́ду, кро́ку) див. прибавля́ти;

Приско́рювати / приско́рити крок (кро́ки, рідше кро́ку, хо́ду, рідше ходи́, хід) див. приско́рювати;

Приспі́шувати (приспіша́ти) / приспіши́ти крок (кро́ки, кро́ку) див. приспі́шувати;

Рівня́ти крок див. рівня́ти;

Спрямо́вувати / спрямува́ти [свої́] кро́ки ([свою́] путь) див. спрямо́вувати;

Укоро́чувати / укороти́ти ходи́ (ходу́, крок і т. ін.) див. укоро́чувати;

Упові́льнювати / упові́льнити кро́ки (ходу́ і т. ін.) див. упові́льнювати.

○ (1) За два кро́ки <�За де́сять кро́ків>, у знач. присл. – зовсім близько, на невеликій відстані.

Кінь його .. не пішов до стайні, даром що вона за десять кроків (Л. Первомайський);

– Темно зробилося, як під кобеняком, за два кроки поперед себе нічого не видно (Григорій Тютюнник);

(2) З пе́рших кро́ків <�З пе́ршого кро́ку>, у знач. присл. – з самого початку.

З першого ж кроку Київ вразив їх своєю метушнею (А. Головко);

Важливо й те, щоб старший письменник, який взяв “шефство” над молодим талантом з перших кроків, продовжив його і надалі (з газ.);

(3) Крок за кро́ком, у знач. присл.:

а) дуже повільно, помалу.

Гарячковим поглядом стежить він за “противником”, що крок за кроком підповзає до лінії оборони (І. Багмут);

Витягав [Данько] якесь баговиння.., крок за кроком посуваючись далі: потоплених ніде не було (О. Гончар);

б) поступово, у певній послідовності.

Марта почала розповідати. Крок за кроком, слово за словом, нічого не приховуючи (В. Собко);

(4) Крок у крок у знач. присл., за ким, зі сл. іти, ступа́ти і т. ін. – невідступно, на близькій відстані.

Жандарм .. ішов за мною крок у крок (І. Франко);

Спустилися [хлопці] з гатки один за одним, крок в крок, як зграя вовчиків-братиків (Григорій Тютюнник);

(5) На ко́жному кро́ці, у знач. присл.:

а) скрізь, усюди.

У Києві не було того важкого гніту, фальші й облуди, які на кожному кроці відчуваються у Царгороді (Б. Лепкий);

Де ви знайдете такий простір, таку могутню розлогість вулиць? І на кожному кроці бачите спогади, ступаєте ногами в сліди предків (В. Підмогильний);

Хресне знамення та її щире бажання добра й здоров'я панові майорові зможуть оберегти його від усякої напасті, що чигає на людину в цьому світі майже на кожному кроці (Б. Левін);

б) весь час, постійно.

– Ти його просто мало знаєш, – заперечив Сагайда. – Він лише на вигляд теоретик, а насправді задушевний хлопець. А що любить на кожному кроці світові проблеми вирішувати, то це вже в людини такий характер (О. Гончар);

Коли мене щось дратує, я на кожному кроці розповідаю, як це щось мені несамовито до вподоби (С. Андрухович).

◇ [І (ні)] кро́ку не [мо́жна (могти́)] ступи́ти (зроби́ти) див. ступа́ти;

Кро́ком руш! див. руша́ти;

Крок у крок іти́ (ступа́ти) див. іти́;

Мі́ряти (відмі́рювати, відміря́ти) кро́ки див. мі́ряти;

Мі́ряти кро́ками див. мі́ряти;

(6) На крок у знач. присл., від чого, зі сл. бу́ти, опиня́тися і т. ін. – дуже близько.

Вона була на крок від смерті (з газ.).

△ (7) Гіга́нтські кро́ки, спорт. – конструкція для гімнастичної гри у вигляді стовпа з вістрячком зверху, до якого прикріплено довгі мотузки з лямками.

Мій малий тягне мене за руку вперед, поспішаючи до майданчика з гойдалками, гігантськими кроками та іншими дитячими розвагами (Б. Антоненко-Давидович);

– Ми ось незабаром вкопаємо гігантські кроки. А потім збудуємо справжнє спортивне містечко (Ю. Мушкетик);

(8) Приставни́й крок – ходіння, при якому одна нога приставляється до другої після кожного кроку.

Обережно, приставними кроками, просунувшись через сiни до великої кiмнати, вiн зупинився в дверях i опустив зброю (А. Кокотюха);

(9) Стройови́й крок – військовий крок, при якому ногу піднімають на 10–15 см і ставлять твердо на всю ступню.

Цілком серйозно, не припускаючи й тіні посмішки, повернувся [Перекат] через ліве плече і пішов стройовим кроком, як звик відходити від командира (В. Собко);

У піднесеному настрої, таким самим стройовим кроком я намірився пройти через контрольно-пропускний пункт (О. Шугай);

Він, гучно ляскаючи підошвами по підлозі, пройшов стройовим кроком точно в центр білого кола, намальованого на підлозі, зупинився, приставивши ногу до ноги (А. Кокотюха).

◇ (10) Крок наза́д – відхід, відступ від досягнутого.

Сьогодні ж доведе [головний інженер], що міняти проект недоцільно. Навіщо йому мучитися, ризикувати, підставляти свою чесну голову під небезпеку, коли простіше зробити крок назад і мати спокій (М. Ю. Тарновський);

(11) Крок (стрибо́к) упере́д, перев. у чому – певний поступ, успіх у чому-небудь.

Це мусив бути блискучий успіх, справжній стрибок уперед (О. Донченко);

Вранцi вона казала собi, що все йде як слiд i сьогоднi вона зробить ще один, бодай маленький, крок уперед (Г. Вдовиченко);

Не дава́ти / не да́ти кро́ку ступи́ти <�Ступи́ти не да́ти> див. дава́ти;

(12) Ні (ані́) кро́ку:

а) (чого) зовсім, нітрохи.

Пані їх [кріпаків] держала у якихсь приятелів своїх, бо в неї, окрім свого двору, не було ні садиби, ані кроку землі своєї (Марко Вовчок);

б) (зі сл. наза́д) не поступатися ні в чому, не відступати.

Ми для того й вийшли на цю путь широку. Щоб іти вперед нам – і назад ні кроку (П. Тичина);

(13) Ні кро́ку наза́д!:

а) уживається як наказ, команда не рухатися з місця, не відступати.

– Ні кроку назад! Окопуватись! – скомандував Бронников (О. Гончар);

б) уживається як заклик не відступати, не втрачати здобутого.

Ми для того й вийшли на цю путь широку, щоб іти вперед нам – і назад ні кроку! (П. Тичина);

(14) Ні (і) на [оди́н] крок не... <�Ні (і) кро́ку не...>:

а) ніку́ди.

І кроку від себе не відпускає [Семен], все просить співати (Марко Вовчок);

Слуги її ні на крок не відпускають (Григорій Тютюнник);

– Бачите, він не насмілюється ні на один крок відійти від своїх воїв, а я ладен стати з ним на герць (В. Малик);

б) нітрохи, ніскільки.

інь від старого лежала білувата і ні на один крок не подавалася ні назад, ні вперед (Панас Мирний);

Взад і вперед показую я шлях, А сам ні кроку поступить не можу (І. Франко);

Стеха, припавши до луки сідла і вчепившись за неї руками, ні на крок не відставала від козаків, навіть випереджала їх на своєму бистроногому огиреві (В. Малик);

(15) Оди́н крок, від чого, до чого – зовсім мало, щоб перейти межу чого-небудь.

– Звідки я знаю, що ти в калганівку отрути не підсипав.. – Що за розмови, Александр?! – Від безпринципності в політиці до цього – один крок (А. Головко);

Ліма, як і все Перу, – місто контрастів. Від неймовірного багатства до неймовірної бідності тут один крок (із журн.);

Пе́рший сту́пінь (крок) див. сту́пінь;

(16) Пе́рші кро́ки <�Пе́рший крок>:

а) самий початок, початковий період чого-небудь.

Землі 38 десятин. Є де розмахнутися. Дві пари волів. Троє коней. От флігель другий на зиму одремонтують. Як хліба вродить. А життя – спереду все, це – перші кроки (А. Головко);

Він з'ясував для себе, що зачарованість дивом природної симетрії є першим дитячим кроком до усвідомленого відтворення краси світового ладу (Т. Прохасько);

б) ранній стан творчої, трудової і т. ін. діяльності кого-небудь.

Вершництво післятрипільської епохи ще зв'язано “трипільством” попередньої. В цей період воно перебуває лише на перших етапах свого розвитку. Воно робить лише перші кроки й перші спроби (В. Домонтович);

Семими́льними кро́ками йти (просува́тися, ступа́ти і т. ін.) див. іти́;

(17) Хи́бний крок – неправильний, необачний вчинок, дія, рішення.

Містер Томазо знав, що в його справі не можна допускатися жодного хибного кроку (П. Загребельний);

Чим тільки не присмачував збунтований Андрусь свою нестримну балаканину, до яких погроз не вдавався, усіма карами небесними застерігаючи необачливого сина від хибного кроку (І. Нижник);

(18) Що ні крок – всюди, скрізь.

І справді це було, що в далях Антарктиди, Де що ні крок – людей стрічають біди (В. Бичко).