крок
Ступінь; (швидкий, повільний) хода; (хибний) П. дія, вчинок; (дипломатичний) захід, маневр; (уперед) ІД. поступ, проґрес.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- крок — крок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- крок — -у, ч. 1》 Рух ногою вперед, убік або назад, що його робить людина або тварина, ідучи або біжачи; ступінь (див. ступінь II). || тільки мн. Звуки від такого руху. Крок за кроком — а) дуже повільно; повагом, помалу; б) поступово, у певній послідовності. Великий тлумачний словник сучасної мови
- крок — Це див. шаг Словник чужослів Павло Штепа
- крок — КРОК, у, ч. 1. Рух ногою вперед, убік або назад, що його робить людина або тварина, ідучи або біжучи; сту́пі́нь (у 1 знач.). Він увесь тремтів. Зробив кілька кроків услід Варварі і став... (М. Коцюбинський); Зінька ступила крок.., ще прислухалась (А. Словник української мови у 20 томах
- крок — крок: ◊ у кроці під час ходьби (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- крок — На кожнім кроці чоловіка біда пасе. В житті що хвилі грозить нам якась небезпека. Приповідки або українсько-народня філософія
- крок — за два кро́ки; за де́сять кро́ків. Зовсім близько, на невеликій відстані. — Темно зробилося, як під кобеняком, за два кроки поперед себе нічого не видно (Григорій Тютюнник); Кінь його .. не пішов до стайні, даром що вона за десять кроків (Л. Фразеологічний словник української мови
- крок — КРОК (рух ногою вперед, убік і назад під час ходіння; відстань між стопами ніг під час ходіння як міра довжини); СТУПІ́НЬ, СТУПНИ́К діал., ПО́СТУП діал. Кований крок вартових чувся на вулицях (В. Словник синонімів української мови
- крок — Крок, кро́ку; кро́ки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- крок — КРОК, у, ч. 1. Рух ногою вперед, убік або назад, що його робить людина або тварина, ідучи або біжачи; ступінь ( див. сту́пінь²). Він увесь тремтів. Зробив кілька кроків услід Варварі і став… (Коцюб., II, 1955, 172); Пан Гнатковський.. Словник української мови в 11 томах
- крок — Кро́к, -ку м. 1) Шагъ. Дурному з кроку ступити, — сто днів од пусту доступити. Ном. № 6212. Но що ту приходиш кроком зрадливим. Гол. І. 346. Словник української мови Грінченка