ні
Ні
нар.
1) Нѣтъ, не. Підеш ти до його? — Ні. Скажи правду ти мені, а чи любиш мене, а чи ні? н. п. Ні з ким мені розмовляти до білого світа. н. п. Ні на кого жалкувати. Мет. 259.
2) н. п. Нічого не брали: ні торбини, ні хліба. Єв. Мр. VI. 8. ні в сих, ні в тих. Въ недоумѣніи, въ нерѣшимости, растерявшись. Сам Турн стоїть ні в сих, ні в тих і репетує на своїх. Котл. Ен. ні сіло, ні впало. Безъ всякаго повода, совершенно неожиданно. Одного разу сей дурень їй каже так — ні сіло, ні впало: добродійко, чи ви б мене не одружили? Г. Барв. 306. То було ніколи й не загляне в нашу хату, обминає наш двір десятою вулицею, .... а це колись одного дня, ні сіло, ні впало, Параска рип нашими сінешними дверима. Левиц. ПЙО. І. 378. ні сюди, ні туди. Для обозначенія неловкаго или затруднительнаго положенія. Чуб. І. 275. тепер мені так, що ні сюди, ні туди. Я теперь въ крайне неловкомъ (затруднительномъ, безвыходномъ) положеніи. Наїхали гості, вона (пані) й покликала якогось там Микиту, що рубав там дрова... і звеліла розносити чаї... Раз по раз смик та смик за поли: — «Сюди, Микито! Туди, Микито!»... Пані якось не потрапила за полу, та за очкур і смикнула, а він, гаспидів, та був зашморгом... Зоставсь Микита з чаями посеред хати, мов кінь спутаний, та повернувшись до панії: «Сюди, Микито! Туди, Микито! Оттепер вже ні сюди Микиті, ні туди!». Весел. Оповідач, № 42.
3) ні на віщо и ні на що. Ни къ чему. Оддасте мені те, що вам у дворі ні на віщо не потрібне. Г. Барв. 196. ні на що звівся. а) Разорился, обѣднѣлъ, прожился. б) Обезсилѣлъ, исхудалъ отъ болѣзни, горя и пр.
4) ні в світі. Ни за что, никогда. От же, було, й плаче, і тужить, і нарікає на долю, а матері ні в світі не пожаліється. Г. Барв. 112.
5) ні за віщо. За ничто. Старі гроші підуть ні за віщо. Лебед. у.
Значення в інших словниках
- ні — ні в кого – в нікого Ні – 1. Заперечна, заперечно-підсилювальна частка. “ – Усте, ти нічого не чула?” – “Ні... – одкашлялась. – Ні, а що?” (Степан Васильченко). “На дорозі – ні пилинки” (Михайло Коцюбинський). 2. Підсилювально-єднальний сполучник. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- ні — ні частка незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- ні — I част. 1》 заперечна. Уживається на початку речення для вираження заперечення співрозмовникові. || Уживається для застереження від якої-небудь дії. || Вживається в гаслах, закликах і т. ін. для рішучого заперечення чого-небудь, незгоди з чим-небудь; прот. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ні — НІ¹, част. 1. запереч. Уживається на початку речення для вираження заперечення співрозмовникові. Чоловік глянув на Яшка. – Так він же ще од тебе менший! – Ні, ми однакові (А. Головко); – Ану, геть з кузні! – визвірився на них Кир. Словник української мови у 20 томах
- ні — ні → ані ◊ ні в п'я́ть, ні в де́в'ять ні в сих, ні в тих (ст): – Аж тоді і я глянула на коверту і побачила, що письмо се адресоване до вас. Прошу, пане докторе, звертаю вам сей цінний документ. Лексикон львівський: поважно і на жарт
- ні — Ні б’є, ні лає та ні про що не дбає. Про байдужу до всього людину. Ні вогню, ні полум’я — тільки дим. Нічого не робить, а тільки балакає. Ні до плуга, ні до рала, а до танцю гоци драла. Не любить працювати, а хоче лише забавлятися. Приповідки або українсько-народня філософія
- ні — ані́ (ні) ве́рша ані́ (ні) ворі́тниця. Позбавлений здорового глузду; безглуздий, необдуманий. — Ти й сам, Матвію, скільки й знаю тебе, не ходив у очкурах, а в Морозенка Степана шив штани. То до чого й плести отаке — ні верша ані ворітниця (Іван Ле). Фразеологічний словник української мови
- ні — Ні, присл.; ні-ні. А чи лю́биш мене́, а чи ні? (Пісня). Ні́ з ким мені́ розмовля́ти. Ні в сих, ні в тих. Ні сюди́, ні туди́. Ні сі́ло, ні впа́ло. Я не ба́чив ні ра́зу Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ні — НІ¹, част. 1. заперечна. Уживається на початку речення для вираження заперечення співрозмовникові. Чоловік глянув на Яшка. — Так він же ще од тебе менший! — Ні, ми однакові (Головко, І, 1957, 126); — Ану, геть з кузні! — визвірився на них Кир. Словник української мови в 11 томах