ні
I част.
1》 заперечна. Уживається на початку речення для вираження заперечення співрозмовникові.
|| Уживається для застереження від якої-небудь дії.
|| Вживається в гаслах, закликах і т. ін. для рішучого заперечення чого-небудь, незгоди з чим-небудь; прот. так.
|| Уживається для внесення поправки, що заперечує сказане раніше.
2》 заперечна. Уживається у значенні неповного речення при заперечних відповідях.
|| Уживається замість заперечного присудка, заперечної словосполуки, речення з запереченням.
3》 заперечно-підсильна. Уживається для підсилення заперечення, вираженого заперечним дієсловом-присудком або словом нема.
|| Уживається на початку речення для підсилення його заперечного змісту, що протиставляється висловленому раніше або тому, що лише уявляється.
|| Уживається на початку речення, в якому ніби підсумовується все сказане раніше.
|| Уживається для підсилення раніше висловленого заперечення.
4》 у знач. підсил.-єднального спол. Уживається для поєднання однорідних членів у заперечному реченні.
II
Уживається як відокремлена частина заперечного займенника.
Значення в інших словниках
- ні — ні в кого – в нікого Ні – 1. Заперечна, заперечно-підсилювальна частка. “ – Усте, ти нічого не чула?” – “Ні... – одкашлялась. – Ні, а що?” (Степан Васильченко). “На дорозі – ні пилинки” (Михайло Коцюбинський). 2. Підсилювально-єднальний сполучник. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- ні — ні частка незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- ні — НІ¹, част. 1. запереч. Уживається на початку речення для вираження заперечення співрозмовникові. Чоловік глянув на Яшка. – Так він же ще од тебе менший! – Ні, ми однакові (А. Головко); – Ану, геть з кузні! – визвірився на них Кир. Словник української мови у 20 томах
- ні — ні → ані ◊ ні в п'я́ть, ні в де́в'ять ні в сих, ні в тих (ст): – Аж тоді і я глянула на коверту і побачила, що письмо се адресоване до вас. Прошу, пане докторе, звертаю вам сей цінний документ. Лексикон львівський: поважно і на жарт
- ні — Ні б’є, ні лає та ні про що не дбає. Про байдужу до всього людину. Ні вогню, ні полум’я — тільки дим. Нічого не робить, а тільки балакає. Ні до плуга, ні до рала, а до танцю гоци драла. Не любить працювати, а хоче лише забавлятися. Приповідки або українсько-народня філософія
- ні — ані́ (ні) ве́рша ані́ (ні) ворі́тниця. Позбавлений здорового глузду; безглуздий, необдуманий. — Ти й сам, Матвію, скільки й знаю тебе, не ходив у очкурах, а в Морозенка Степана шив штани. То до чого й плести отаке — ні верша ані ворітниця (Іван Ле). Фразеологічний словник української мови
- ні — Ні, присл.; ні-ні. А чи лю́биш мене́, а чи ні? (Пісня). Ні́ з ким мені́ розмовля́ти. Ні в сих, ні в тих. Ні сюди́, ні туди́. Ні сі́ло, ні впа́ло. Я не ба́чив ні ра́зу Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ні — НІ¹, част. 1. заперечна. Уживається на початку речення для вираження заперечення співрозмовникові. Чоловік глянув на Яшка. — Так він же ще од тебе менший! — Ні, ми однакові (Головко, І, 1957, 126); — Ану, геть з кузні! — визвірився на них Кир. Словник української мови в 11 томах
- ні — Ні нар. 1) Нѣтъ, не. Підеш ти до його? — Ні. Скажи правду ти мені, а чи любиш мене, а чи ні? н. п. Ні з ким мені розмовляти до білого світа. н. п. Ні на кого жалкувати. Мет. 259. 2) н. п. Нічого не брали: ні торбини, ні хліба. Єв. Мр. VI. Словник української мови Грінченка