ні

ані́ (ні) ве́рша ані́ (ні) ворі́тниця. Позбавлений здорового глузду; безглуздий, необдуманий. — Ти й сам, Матвію, скільки й знаю тебе, не ходив у очкурах, а в Морозенка Степана шив штани. То до чого й плести отаке — ні верша ані ворітниця (Іван Ле).

а́ні (ні) відхрести́тися, а́ні (ні) відмоли́тися від чого. Що-небудь обов’язково настане, здійсниться. Від смерті ані відхреститися, ані відмолитися (М. Номис).

ані́ (ні) га́дки (собі́ (, ані́ ду́мки)). 1. Хто-небудь нечутливий, байдужий до всього. Її наб’ють, а вона ні гадки! (Панас Мирний); Бачите, бачите, сусідо? Сидить собі і ні гадки, ані думки. Йому байдуже, що, може, і хату спалять, і хазяйство пограбують, і старцями по світу пустять (Григорій Тютюнник); // кому. Байдуже. Почав (горобчик) знов гуляти веселенько. Ні гадки йому (Леся Українка). 2. Зовсім не турбуватися про кого-, що-небудь, не згадувати кого-, що-небудь. Жде вже Ринця три неділі, ходить, сердиться, кричить,— ані гадки про весілля, Мирко чує все й мовчить (О. Маковей); Їм (панам) що? — четвертий каже.— Вони собі повбирались в управу, лущитимуть з нас грошики та й ані гадки (Панас Мирний); Усе, коли б собі та собі, а про сиріт та безталанних ні гадки! (Панас Мирний). 3. Ні про що не думати. П’яний заснув серед улиці, вид устромивши в болото, І — ані гадки: хропе, мов на м’яких подушках (В. Самійленко); Аниця ні гадки собі, йде та розповідає за пшеницю (Л. Мартович).

ані́ (ні) ка́пельки (кра́пельки). Ніскільки, анітрохи. — І вам не шкода було кидати свого добра? — спитала Христя. — Ані капельки,— одказала Марія спокійно (Панас Мирний); А жалості в нього (Грицька) — ні капельки (Панас Мирний).

а́ні (ні) рудо́ї ми́ші. 1. Нікого немає; зовсім безлюдно, порожньо. Навкруги — ані рудої миші (З усн. мови). 2. зі сл. нема́, не було́ і т. ін. Абсолютно нікого. — Ані рудої миші там немає,— привітно відповіла стара (В. Собко).

а́ні (ні) сли́хом (не) слиха́ти, а́ні (ні) ви́дом (у ві́чі) (не) вида́ти кого. Хто-небудь зник безслідно; про кого-небудь зовсім невідомо нічого. Зник чоловік десь безслідно, ані слихом слихати, ані видом не видати (З газети). не слиха́ти, ви́дом не вида́ти. От година по годині Стала упливати, А Якима не слихати, Видом не видати (С. Руданський). ні ви́дом вида́ти, ні сли́хом слиха́ти. Його ексцеленція приступив до стола з газетами .. Ов, а се що таке? Другого опозиційника, “Сінника Польського” ні видом видати, ні слихом слихати! (І. Франко).

(а́ні) ні сло́ва. Нічого не розказувати нікому, не промовляти нічого. Потім зібгав мокру хусточку і загорнув її в газету. — Навіщо? Пошепки спитала Наталка. — А щоб дехто не бачив,— моргнув він і насварив пальцем.— Дивись мені, ані слова (С. Журахович); Хотілося їй (мачусі) криків болю, лайки; оправдання своїх знущань, а дівка, мов на злість,— ні слова ніколи (Г. Хоткевич). ні сло́ва, ні півсло́ва. Уже Хома раз виніс, удруге, а Павло сидить курить і ні слова, ні півслова (Григорій Тютюнник). ні слівця́, ні півслівця́. — Живе собі жінка тихо, нікому ні слівця, ні півслівця (Григорій Тютюнник). а́ні слове́чка. — Ну, добре. Ти знаєш, Сузя, мені не вільно про се говорити. Я тобі скажу, а ти — гляди мені — ша! ані словечка нікому (М. Коцюбинський).

(а́ні) ні слу́ху, (а́ні) ні ду́ху про кого—що, від кого—чого і без додатка. Нічого невідомо про кого-, що-небудь. Узяли її (Парасчиного) Федора та як погнали (на війну), то аж уже третій рік ні слуху, ні духу! (Панас Мирний); Не добувши відпустки, кинулись молоді офіцери до поїзда, і відтоді од них — ні слуху, ні духу (О. Гончар); Одержала від нього лист із Києва, а потім ні слуху, ні духу (В. Минко); Поїхав той… ще улітку — і ні слуху, ні духу до самого Різдва (В. Дрозд); В магазині Ставропігійської книгарні… ані слуху, ані духу про неї (книжку віршів Глушкевича) (І. Франко); І більше про спорт — ані слуху, ні духу!.. Та ось діяча фізкультурного руху Зовуть звітувати в зал виконкому, Щоб дать йому перцю, сякому-такому! (С. Олійник). ні слу́ху, ні ві́сті. Од тьоті Елі нема ще ні слуху, ні вісті (Леся Українка). ні слу́ху, ні мо́ви. Вона зникла від нього… Гукнув (Ярослав) у безнадію пітьми. Ні слуху, ні мови (П. Загребельний).

без ро́ду й пле́мені. Абсолютно одинокий, сам-один. Кинув він усе та й утік до Києва, ізгоєм став, неприкаяною людиною, без роду й племені (А. Хижняк); Чи думав .. Федоровський, парубок, як кажуть, без роду й племені, що йому може всміхнутися таке щастя? (Б. Антоненко-Давидович); // Той, хто забув свої витоки, походження, історію. Ростуть манкурти без роду й племені (З газети). без ро́ду й праро́ду. “Сама я, дитино моя”,— каже баба. ..— “Дев’ятьох дітей поховала, онуки в землю полягли, правнуки не задержалися, а ти, бабо, доживай віку без роду й прароду..” (Ю. Яновський). ні ро́ду ні пле́мені у кого. (Петро:) Не убивайте мого сина! ..Бачите, у мене нема ні роду ні племені, він у мене один-одним (М. Костомаров).

диви́тися нема́ на що (ні на що). Нікуди не годиться; не вартий уваги. Побудували сусіди будинок — дивитися нема на що (З газети).

і (рідше ні, на́віть) ву́сом (брово́ю) не моргну́ти. Не звертати (не звернути) ніякої уваги на що-небудь; не (з)реагувати. Приговорює (Охрім): “Кабака гарна, терла жінка Ганна!..” Солдат нічичирк! і усом не моргне (Г. Квітка-Основ’яненко); Гей ти, проклятий стариганю! На землю з неба не зиркнеш, Не чуєш, як тебе я ганю, Зевес! — ні усом не моргнеш... (І. Котляревський); Щохвилі ціле зібрання переривало його оповідання грімким реготом, але бесідник навіть вусом не моргнув (І. Франко); Юрко й бровою не моргнув (Л. Мартович). і у́сом не морга́ти. “Цу-цу, Рябко!.. — тут всі, повибігавши з хат: — Цу-цу, Рябко… на-на!..” гукнули, як на ґвалт. А наш Рябко тобі і вусом не моргає (П. Гулак-Артемовський).

(і) га́дки не ма́ти. 1. Бути усім задоволеним, ні про що не турбуватися; не журитися, не переживати. (Трохим:) Діточок приодягну; на зиму дровець роздобуду і усього придбаю, і будемо жити, гадки не маючи (Г. Квітка-Основ’яненко); Антосьо нічого не знав, що дома діється, жив собі у Волоської і гадки не мав (А. Свидницький); Зумів збити собі копійчину.., не то, що ми, дурні; тепер і гадки не має… (С. Васильченко). й га́дки не ма́ти ні про що. — Нам, панам, треба збільшувати своє двірське військо. Тоді король нас боятиметься.. Тоді ми, усі пани, й гадки не матимемо ні про що! Будемо королями (І. Нечуй-Левицький); — Поки в мене в таборі козаки да (та) гармати, я ні про що й гадки не маю (П. Куліш). і га́дки-га́доньки не ма́ти. І гадки-гадоньки не має (чабан), Пасе, і доїть, і стриже Свою худобу та співає (Т. Шевченко). ду́мки-га́дки (ду́мки-га́доньки) не ма́ти. Повбирані, заквічані (заквітчані) Та з таланом заручені, Думки-гадки не мають (Т. Шевченко); А калина з ялиною.. Думки-гадоньки не мають, В’ються-гнуться та співають (Т. Шевченко). не ма́ти собі́ нія́кої га́дки. — Прокурор викликає Гузиря до Дрогобича, а він, мов кавалер, ходить по вулиці та й не має собі ніякої гадки (С. Чорнобривець). 2. про кого—що. Зовсім, ніколи не думати про кого-, що-небудь. — Князю! Що вийде з нашого кохання? Ви, князі, про це й гадки не маєте (І.Нечуй-Левицький); І гадки не мала (Тоня) про якогось там Віталика (О. Гончар). й га́дки нія́кої не ма́ти. Про такі ж речі, як доля або недоля, щастя або безталання, вона й гадки ніякої не мала (Панас Мирний). і га́дки й ду́мки не ма́ти. І старий запорожець, і гадки й думки не маючи про свою неминучу смерть, зареготався щирим реготом (І.Нечуй-Левицький); // Не задумуватися над чим-небудь, не здогадуватись про щось. Куліш був певний, що робить велику честь Тарасові, запрошуючи його бути боярином на своєму весіллі, а Тарас про це й гадки не мав! (О. Іваненко); Вони (молоді референтки) й гадки не мали, що за краснобайством залицяльника ховалася дрібна душа (В. Большак); // Не сподіватися на що-небудь. Ніколи й гадки не мала, що їй доведеться працювати разом з ним (О. Донченко); // Не уявляти, не могти уявити чогось. Чимало прочитала такого в газетах, але чомусь і гадки не мала, що воно може стосуватися й її (С. Голованівський); Ніхто навіть і гадки не мав, що командир вагається або хвилюється (Ю. Яновський); // Забути про щось. І гадки не має, що до хати треба принести води (М. Стельмах). 3. про що. Нічого не знати про щось. Андрій від несподіванки розкрив рота. Про санбат він гадки не мав (Ю. Бедзик); Теперішні молоді женяться та віддаються, а як то заведено — і гадки не мають. Хіба колись дівка ішла заміж і не знала, як то весілля грати? (Є. Гуцало); Він, малий Меркурій (хлопчик), ще й гадки не мав про політику, що так схожа на людоїдку (М. Стельмах); Циклотрон значно розширив можливості експерименту і дав змогу вивчати фізичні ефекти, про які досі науковці й гадки не мали (З журналу). 4. перев. з інфін. Не виявляти наміру, бажання, не збиратися щось робити. Пани постерегли (зрозуміли), що вони пошились в дурні, що Богдан і гадки не має миритись (І.Нечуй-Левицький); Сумні почуття (Сохацького) підігрівалися натяками й докорами матері та, зрештою, й повсякденною поведінкою дружини, яка й гадки не мала міняти свої звички та уподобання (Л. Дмитерко). і ду́мки не ма́ти. — Я й думки не маю тікати од тебе, коли я сама сюди прийшла (І. Нечуй-Левицький); Щоб не мав і думки вбивця потай навіть порадіти з свого ганебного злочину, ..прошу вас: коли вже загинув мій Василь за нове життя, поховайте його теж по-новому (О. Довженко).

(і (ні, ані́)) копі́йки (зла́маної (мі́дної, щерба́тої)) (ше́ляга) нема́ (нема́є, не було́) за душе́ю у кого і без додатка. Хто-небудь не має грошей, дуже бідний. — Куди я піду, коли в мене копійки нема за душею,— сказала Василина (І. Нечуй-Левицький); — Та що ж ви візьмете, коли в мене й копійки зламаної нема за душею! (М. Коцюбинський); — Віддай хоч попереду те, що винні зосталися.— Копійки мідної за душею немає, батюшка (Панас Мирний); Навіть у 1921 році, коли в нас люди орудували мільйонами, в дядька Володимира, як він казав, не було за душею і щербатої копійки (М. Стельмах); — Не клясти я тебе прийшла, я за своїм прийшла. Зглянься ти на Бога… Празник святий іде… Ти ж будеш і їсти, і пити, а тут за душею шеляга немає (Панас Мирний).

і (ні, ані́) (ла́маного (щерба́того, залі́зного і т. ін.)) шага́ (ше́ляга). 1. зі сл. не ма́ти, не да́ти, не взя́ти і т. ін. Зовсім нічого, ніяких грошей. (Тетяна:) Щаслива ти. (Настя:) Щаслива? Візьми, коли хочеш, собі моє щастя, я й ламаного шага не візьму за нього (М. Кропивницький); — Як же вмер (багатий крамар) і три його сини стали ділитися худобою, то в тій скрині й залізного шага не знайшли (О. Стороженко); (Юда:) Та що ж би розпочав я — голий-босий? Завести торг? Я ж ні шага не мав (Леся Українка); — Так і з людьми буває. За деякого на око ти й шеляга не дав би, а на ділі він гарний чоловік (Б. Лепкий); (Настя:) Не дали тобі ані шеляга (М. Кропивницький). 2. Зовсім немає грошей. — Туреччина вимагає, щоб ми їх (сорок мільйонів) сплатили, а в державній скарбниці — ані шеляга (З. Тулуб). в кише́ні ані́ шага́. — А вона непогане діло мені радить: грошей чортма, в кишені ані шага (І. Нечуй-Левицький).

(і (ні, ані́)) на волоси́ну (на во́лос). 1. перев. з дієсл., із запереч. Ніскільки, зовсім, нітрохи. Днів з п’ять ні на волосину не спала (хазяйка) (Панас Мирний); — А я цілу ніч ні на волос не спала й очей не стуляла через оцього вітрогона (І. Нечуй-Левицький). (і (ані́)) на волоси́нку (на волосо́к, на волосо́чок). — Він зроду ні пилинки не вкрав і на волосинку не збрехав (Г. Квітка-Основ’яненко); — Я гроші дам, та не дурно, бо й мене шкода... Тепер такий світ, що й на волосинку нема дурниці... Тепер комерція!.. (М. Коцюбинський); — Та що,— мовила баба,— вчорашньої ночі вона не могла заснути ані на волосок (І. Франко); — Не знаю, як уже я пережила ніченьку ту, що яка ж то здорова вона, та я ж і на волосочок не спала (А. Тесленко). 2. Трохи, зовсім мало. Уже перед світом на волосину зімкнула очі (Панас Мирний).

і (ні, а́ні) на йо́ту. Ніскільки, нітрохи, зовсім. А казав, що і на йоту не відступить від Святого Письма, хоч би його на рожні пекли, хоч би його тюрмували (І. Чендей); Стогнав він (двір) під напасницьким бичем, .. від різновірних мучився примар, на міліон (мільйон) часток він поділився і все ж він ні на йоту не змінився (Леся Українка); В успіхові .. Дерміцель не сумнівався ні на йоту (П. Гуріненко); Вишукувані слова чи терміни, якими б принадливими вони не були, ані на йоту не змінюють суті (З журналу).

і (ні, а́ні) на ма́кову роси́ну. Ніскільки, нітрохи; зовсім. У нього і на макову росину не було почуття гумору (І. Волошин); — А ти ніскілечки й не журишся? — Ані на макову росину (М. Стельмах).

і (ні, жо́дним і т. ін.) сло́вом не обмо́витися. 1. без додатка. Зовсім нічого не говорити, не сказати; мовчати. Закам’яніла на стільці Франка Данилівна, сидить, зітхає і словом не обмовиться (А. Хижняк); — Ти чого мою доньку габзуєш (неславиш)? — скипів Окунь..— Більше ні словом не обмовлюся, то я спересердя (М. Стельмах). сло́вом не обмо́в́итися. Не без хитрощів хлопець знає, де як повестися, зайвим словом не обмовиться (В. Дрозд). 2. до кого, з ким. Не розмовляти, не заговорити з кимсь. Павло чув, що жінка говорить нікчемне, тому більше не обмовився з нею й словом (Григорій Тютюнник); До Сергія так і не обмовилися (хлопці) ні словом, наче забули про його присутність (О. Гуреїв). 3. про кого—що. Нічого не сказати, не спитати і т. ін. про кого-, що-небудь. Про свій “сон” хлопець не обмовився й словом (І. Волошин); Потім Іван про все питав, тільки про Ярину й словом не обмовився (М. Зарудний); Коли Ніна підійшла до вогнища, ніхто й словом не обмовився, що вона відстала від усіх… (О. Донченко); Ковальчук .. лишився таким же простим і скромним, як і був, і тому ні словом не обмовився про свої успіхи (О. Гуреїв); Вона цікавилась всіма подіями в Кленах, але жодним словом не обмовилась про Василя Герберу (С. Скляренко); Видання .. УРЕ, подаючи загальну характеристику жуйних ссавців з родини бичачих, жодним словом не обмовилося, що є вони і в нашій республіці (Наука і культура..). слове́чком не обмо́витися. Сімейне життя не дуже витанцювалося, матері це видно аж надто ясно, та син навіть словечком не обмовиться про теє (О. Бердник).

(і (ні, жо́дної)) рі́ски (рі́сочки, ма́кової крапли́ни і т. ін.) в ро́ті не ма́ти, перев. відколи, скільки часу. Нічого не їсти, не пити; бути голодним. Старий бідкався, що вона (інженерка) зрання ріски в роті не мала (В. Минко); Й ріски в роті не мав від самого ранку (Василь Шевчук); З учорашнього дня не мав у роті ні ріски (П. Гуріненко); Уже два дні не має він у роті жодної ріски (О. Донченко); — З самого ранку рісочки в роті не мали… (О. Сизоненко); Він був дуже голодний, бо звечора в роті не мав і рісочки (Є. Гуцало); — Вже обідня пора, а ти ще ж ні рісочки в роті не мав сьогодні (М. Ю. Тарновський); — З учорашнього дня і макової краплини в роті не мав (Є. Гуцало); Рісоньки ж у роті не мав від самого ранку (З. Мороз); — Другий день росинки в роті не мали,— додав найстаріший і несміливо простяг руки (П. Панч).

і (ні) на мізи́нець, із заперечними дієсл. Дуже мало, трохи. Інший сотню років проживе, а й на мізинець мого не побаче (не побачить) (О. Левада). ні на мізи́нчик. Ні на мізинчик не збреше (З усн. мови).

(й) ні па́ри. Зовсім нема. Вибігає (маляр), кругом глип,— Мужика й ні пари! (С. Руданський).

не бра́тися / не взя́тися (і (ні, ані́)) за холо́дну во́ду, несхв. Нічого не робити; нічим не займатися. Поки бряжчали ще тітчині карбованці, було й за холодну воду не візьметься, думали, — навіки зледащіє людина (М. Коцюбинський);— Ну та нічого! — мріяла Стася,— ось тільки забагатіємо в Америці, я сама трьох наймичок матиму, за холодну воду не візьмусь (І. Муратов). і за холо́дну во́ду бра́тись. Її Катруся зросла білоручкою, мати не дозволяла їй і за холодну воду братись (Ю. Збанацький).

не ви́пустити (не пусти́ти) (ні (ані́, і)) па́ри з вуст. Затято мовчати, не сказати нічого. Горецький терпеливо усе вислухав, не випустив пари з вуст (М. Ю. Тарновський); Оперезав (курінний) кийком злодія по плечах. Той тільки моторошно здригнувся і, убгавши голову в плечі, зціпив зуби, не випустивши й пари з уст (С. Добровольський); І знову всі мовчать. Дивна річ — як тільки скаже він, Анкулія, слово, відразу западає тиша, ніхто й пари з вуст не пустить (М. Чабанівський); Запанувала мовчанка. А Наталка... Боже мій! Впустивши оторочки і голку, вона стояла край столу, смертельно бліда, не пустила й пари з уст (І. Багряний).

не дава́ти / не да́ти (і (ні, ані́)) кро́ку ступи́ти кому. Надмірно контролювати, опікати кого-небудь, позбавляючи свободи дій; постійно переслідувати когось, утримуючи в своїй залежності. Пригадалось мені, як я .. стратив “гарну” лекцію, полаявшись із псевдоінтелігентною родиною, бо там буквально не давали кроку мені ступити без цензорського підглядання (Г. Хоткевич). ступи́ти не да́ти. Почала братова знов мене допікати. Вже тепер і ступити мені не дасть..: та те не добре, та се не гаразд (Марко Вовчок).

(нема́ (не було́)) ані́ (ні, і) крови́нки в чому. Що-небудь дуже бліде (перев. про обличчя, губи і т. ін.). В губах не було ані кровинки, і вони тремтіли (І. Франко); Виснажлива хвороба зробила його якимось крихким, тендітним — в обличчі ні кровинки (О. Гончар); Двір наповнився дітьми з блідими лицями, в яких не було й кровинки (С. Чорнобривець). ні крови́ночки. Голівка спущена додолу, у лиці ні кровиночки, замість уст лиш чорна смужечка якась (Г. Хоткевич).

нема́ (нема́є, не було́, не ви́дно) (і) кінця́-кра́ю (ні кінця́ ні кра́ю, кінця́, кра́ю) чому. 1. Щось простягнулося дуже далеко або високо. Весна застелила степ зеленим несходимим килимом. Нема йому кінця-краю (Я. Качура); Він давно вже вскочив у його (ліс) і повинний би був перейти, а от йому кінця-краю немає (Панас Мирний); Золотисті лани пшениць такі, що їм кінця-краю не видно (В. Гжицький); Чорна буря йде, валує, і все небо від неї чорне, і здається, кінця немає у височінь цій куряві (О. Гончар). 2. Щось дуже довго триває, існує, не закінчується. Це якась ідіотська проблема, і їй нема ні кінця ні краю (М. Хвильовий); — Ніколи мені,— зітхнула Кульжан.— Стрижу, стрижу і кінця-краю не видно… Руки геть у мозолях (З. Тулуб); — Іване Семеновичу, припиняйте позачергові дебати, бо їм не буде ні кінця ні краю (М. Чабанівський); Злидні невсипущі: були вони і вчора, є й сьогодні, і завтра будуть, і нема їм краю (Леся Українка). і кра́ю нема́є. Все йде, все минає — і краю немає (Т. Шевченко). 3. Чого-небудь є дуже багато або щось виявляється великою мірою. У вдови два норови, а у вдівця нема й кінця (Укр.. присл..); Був у нас чоловік Петро і такий веселий та на вигадки здатний, що й краю нема (Україна сміється); — Немає краю моєму гніву! Немає сили знести муки серця! (І. Нечуй-Левицький); Варвара Сухорада клопочеться в хаті, у хліві, у городі, бо все просить її рук.. Шиє, пере, мете, копає, пече, смажить,— і краю не видно роботі (Є. Гуцало).

нема́ (нема́є, не було́, не залиши́лося і т. ін.) (ні (і)) ни́тки сухо́ї (рубця́ сухо́го) на кому. Хто-небудь наскрізь промок. Лихо та й годі нашій Марусі! Нитки сухої на ній нема, а нігде (ніде) обсушитись (Г. Квітка-Основ’яненко); На ньому вже не було сухої нитки,.. ниючі плечі опали, розкисла шапка припала до чола й затуляла очі (А. Хорунжий); Поки Антон переніс через ріку свою дружину, на ній не залишилося й сухого рубця (С. Чорнобривець).

не ма́ти (ні (ані́)) найме́ншого розумі́ння про що. Зовсім не розбиратися в чому-небудь; не бути обізнаним з чимсь; нічого не знати про щось. (Енн:) Ви не маєте найменшого розуміння про хороший тон і ввічливість (В. Собко).

не ма́ти ні кінця́ ні кра́ю (кінця́-кра́ю). Бути довгим, великим, тривалим, безконечним і т. ін. Карнавал не мав ні кінця ні краю. Радість не визнає часу. Вона сміливо і щедро витрачає його, бо знає, що час — найдешевша річ на світі, дається зовсім даром (П. Загребельний); Вузенька стежка, що вела до сусіднього села, пролягала між високим житом, вилася понад обміжками й, здавалося, кінця-краю не мала (Л. Яновська); — Я степовик, і моя стихія — вільний рух по відстані, що не має кінця-краю (Т. Масенко).

ні (а́ні́) сі́сти ні (а́ні́) ста́ти де. Скупчення кого-, чого-небудь; обмаль вільного місця, простору де-небудь. А як випав сніг, школи не можна було впізнати. Навалило стільки дітвори, що ані сісти ані стати, ніби у церкві на велике свято (У. Самчук).

ні бе ні ме, зневажл. 1. перев. зі сл. не зна́ти, не вмі́ти і под. Зовсім нічого. Не вміє ні бе ні ме (М. Номис); Що твої промови, Коли ти ні бе ні ме В правилах із мови (С. Олійник); Ні бе ні ме по-нашому не вміє, То правду кажучи, нема й надії (Олександр Олесь). ані́ бе ані́ ме. Ані бе ані ме не знає (Укр.. присл..). ні бе ні кукурі́ку. Хто ж не знає, що Мар’ян не тямив ні бе ні кукуріку, а це заглядає в книгу, ще й шепче щось (М. Стельмах). 2. в чому. Не розбиратися, не розумітися. — Я в цих орденах, ні в тодішніх, ні в теперішніх, і досі ні бе ні ме (Григорій Тютюнник); А я в цім ділі ні бе ні ме (В. Бабляк).

ні (рідше ані́) мур-му́р. 1. Нічого не говорити, мовчати. Петя при цих словах червонів і ні мур-мур (О. Ковінька); Раптом стало тихо, тихо. Всі ні мур-мур! (Д. Бузько); // Нічим себе не виявляти. — Ванько, племінничок.. Приїхав на Донбас..— і ні мур-мур. Висидів, вивчивсь, а тоді вже здумав про дядька (М. Рудь); // Ніяк не реагувати на що-небудь. — Мене зло розібрало — упрохувати її. Ти, кажу, по золоту ходитимеш, а вона ні мур-мур (Є. Гуцало); На вулиці всі хатки було вимазано.. в рожеве, а сонечко сиділо собі за горбком і ні мур-мур! — Ніби й не його це робота (Д. Бузько). 2. у чому і без додатка. Не розбиратися в чомусь, не знати зовсім, не вміти чогось. (Куць:) А ти читав? (Маруда:) Та дещо... (Куць:) А я ж — ані мур-мур! (Я. Мамонтов); Та вони в цьому питанні ні мур-мур (З усн. мови).

ні а́за, книжн. Зовсім нічого. — Читаю,— похвалився Триказ.— Стає дещо зрозумілим. А от про те, як закривати проміжки, ніде ні аза (Г. Коцюба).

ні (ані́) в зуб (ного́ю), перев. зі сл. не зна́ти, не розумі́ти і т. ін.. Анітрохи, аніскільки, зовсім. Він математики ні в зуб не знає (Леся Українка); Все те був мій план, якого ти ні в зуб не розумієш (І. Франко); З людиною буває часто так, що, добре знаючи колишнього події, Вона сучасності ні в зуб не розуміє (М. Рильський); (Дудар:) Не з того кінця береш. Не розумієш української культури. (Книш:) Я? Не розумію? (Дудар:) Ані в зуб (І. Микитенко); // Зовсім не розумітися на чомусь. Я в латині — ні в зуб ногою (З газети).

ні (ані́) в ка́зці сказа́ти (розказа́ти), ні (ані́) перо́м описа́ти ((не) списа́ти), перев. зі словоспол. таки́й, що; так, що, фольк. 1. Надзвичайно гарний, вродливий; чудовий. — Там є така чудесна дитяча кімната, що ні в казці розказати, ні пером описати (Ф. Бурлака). (і) не (ні) сказа́ти (розказа́ти), (і) не (ні) списа́ти (ні написа́ти). Козак Чайченко, та такий вже хороший, та такий вже гарний — і не сказати, і не списати (Марко Вовчок). 2. Уживається для підкреслення високого ступеня вияву чого-небудь (перев. незвичайного). Що вже Ганна Антонівна мороки з ним (учнем) колись мали — ні в казці сказати, ні пером описати (Ю. Яновський); Ані в казці сказати, ні пером не списати, .. яка там знялась буча, на тій раді (О. Ільченко).

ні (ані́) гич. Зовсім нічого; ніскільки. — Пан обозний не знайшов там, де сильно сподівався, ані найменшої ознаки будь-якого скарбу, ані гич! (О. Ільченко).

ні (ані́) гу-гу́. 1. кому, про що і без додатка. Нічого не говорити; мовчати. — Кинь його, Оверку, к чорту! Та вмийся, .. і щоб ні гу-гу нікому! Чув? (А. Головко); Чоловічок дуже дивний. Він завжди мовчав, як пень: Ні гу-гу, анітелень (П. Глазовий); Повагавшися трохи, розповіла все про чоловіка, що в гречці їхній ховається. Дід замислився. Велів більш нікому — ні гу-гу (А. Головко); Зізнався я їй (Зіні) про нічного гостя і взяв з неї слово нікому про це ані гу-гу, навіть тітці (В. Логвиненко); // Нічого не могти сказати. ні гу, ні ме. Ні ґу, ні ме (такий) (Б. Грінченко); // без додатка. Не виявляти себе, затаїтися. І танки важко під заграву Пішли по м’ятому снігу, Де ворог ліг і ні гу-гу (А. Малишко); // Нема ніяких вістей від когось, звідкись. — Ждемо місяць, ждемо три місяці, ждемо півроку, ждемо рік — ні гу-гу! Мовчить.. (Ф. Маківчук). 2. до чого і без додатка. Нічого не робити, не братися до роботи. Нач (начальник) сім’ю на пляж повіз, .. А кріпильник — вдома… Другий день вже ні гу-гу й керівник дільниці (С. Олійник); На словах — як на органах, а як до діла — ані гу-гу! (Укр.. присл..); // перев. де, куди. Не виконувати чогось конче потрібного, не йти кудись і т. ін. Турн з серця скреготав зубами, Що в кріпості всі ні гу-гу; А стін не розіб’єш лобами (І. Котляревський); Діждали ми весни.. Сидять собі (люди) по садках.., а на поле ні гу-гу (Нар. опов.). 3. про що. Нічого не знати, не здогадуватися про щось. Юнона з Турном як шутила (жартувала), Еней про теє ні гу-гу; Бо на його туман пустила, Що був невидим нікому (І. Котляревський).

ні (ані́) да́ти ні взя́ти, ірон. Абсолютно точно, достеменно. Оксен Гамалія ні дать ні взять у свого батька вдався (Григорій Тютюнник); За ними ж ані дать ні взять Окружних їхало на конях пар із п’ять (І. Франко).

ні (ані́) до са́ка, ні (ані́) до бовта́. Ні до чого не здатний. Ані до сака, ані до бовта: дурень вічний (Укр.. присл..).

ні (ані́) за холо́дну во́ду. 1. Нічого не робити; нічим не займатися. Степанида пече-варе (варить) і біля корови, і біля кабана, і коноплі тіпа, а Горпина вже ні за холодну воду (Л. Яновська); — То ж десь, видно, щаслива твоя, синочку, ненька. А мої лобуряки — ні за холодну воду (Ю. Збанацький). 2. зі сл. взя́тися, із запереч. Ні за що. — Ті, кому треба було перекрити хату, запрошували Степана, обіцяли добру плату й харчі... Степан одказував їм одне: “Доки не проведу своїх лелек в ирій, не візьмуся ані за холодну воду! Мені лелек доглядати треба” (Григір Тютюнник).

ні (ані́, і) кри́хти (кри́шки), із запереч. не. Анітрохи, ніскільки, зовсім. Не міг ні крихти задрімать (І. Котляревський); — І тобі не жаль (коси) Соломіє? — Ані крихти .. Ріж! (М. Коцюбинський); За дітей своїх я й крихти не боюсь (І. Франко); Щодо панни Анелі, то я певний, що вона плаче десь по кутках. А мені її ані кришки не жалко (М. Коцюбинський). ані́ крихі́точки. (Ада (підходить і дивиться йому в вічі):) Невже у вас нема ані крихіточки прихильності до мене? (Мирослав Ірчан). ані́ кри́хточки. Марта не була на їх (батьків) схожа .. ані крихточки (Грицько Григоренко). ані́ кри́шечки. Одні утрати та утрати виводила перед нею (Марією) її споминка, а щастя та втіхи — ані кришечки (Панас Мирний).

ні (а́ні, і) на хвили́ну, із запереч. Зовсім, анітрохи. Гомін не вгавав ні на хвилину (Панас Мирний); Кожний напружено чекав різкого й гострого: “До зброї!”. І не було ані на хвилину спокою (В. Сосюра).

ні (ані́, і) ті́ні чого. Аніскільки, анітрохи; зовсім. Ні тіні незадоволення чи недовір’я до Вас у мене нема (З газети); Тепер знову ходжу за нею. Де вона — там і я невідступно. На британця — ані тіні уваги (М. Коцюбинський); На Северина Чорнохвоста не впало і тіні підозри (В. Сосюра); Майор Сербин глянув на Варвару — обличчя її, сумне й добре, не виказувало й тіні хвилювання (Л. Первомайський). хоча́ б тінь. Були в них (хуторян) в серці жалощі, хоча б тінь співчуття до цих слобожанських дітей? (О. Гончар).

ні (ані́) кро́ку. 1. чого. Зовсім, нітрохи. Пані їх (кріпаків) держала у якихсь приятелів своїх, бо в неї, окрім свого двору, не було ні садиби, ані кроку землі своєї (Марко Вовчок). 2. зі сл. наза́д. Не поступатися ні в чому, не відступати. Ми для того й вийшли на цю путь широку. Щоб іти вперед нам — і назад ні кроку (П. Тичина).

ні (ані́) ля́лечки. Немає жодної людини; абсолютно нікого. Густе, в гарячих прошвах марево приколисує спраглу потріскану землю. Навколо ні лялечки, всі жнивують в полі (М. Стельмах); Село спустіло. Ані лялечки (Є. Куртяк); Ані лялечки не видно! (Укр.. присл..); Степу, сонця кругом повнісінько. Вітерець лоскоче ковил-траву, колошкає полини, щоб вони дужче пахли. І ніде ані лялечки (Григір Тютюнник); А по дорозі, що йде до села, ані лялечки (В. Винниченко).

ні (ані́) па́ри з вуст (з уст, з ро́та). 1. Нічого не говорити, затято мовчати. Вона твого Павла перехоплює, а ти ні пари з вуст. Одріж їй так, щоб навік затямила (В. Кучер); Його (арештованого) вже носили на рядні, бо негоден був ходити... Він уже конав — але ні пари з уст (І. Багряний); Парубок ані пари з уст, тільки куди я не гляну, усе на його погляд очима спаду (Марко Вовчок); —Лука на те ані пари з уст: що правда, то правда, а правді кільця не вправиш — худа корова (Григір Тютюнник); Та Лисичка не дурна. Сидить у норі, ані пари з рота (І. Франко). ні па́ри з губи́. Стала (Мася) під грубою та й ні пари з губи, наче води в рот набрала (А. Свидницький). з уст ні па́ри. Вона все ходить, з уст ні пари. Широкий Дніпр не гомонить: Розбивши вітер чорні хмари, Ліг біля моря одпочить (Т. Шевченко). 2. про що і без додатка. Не розголошувати, не розказувати чого-небудь; утаювати. Давайте умовимось, про стороннє ні пари з уст (І. Цюпа); Зараз усе вам скажу, тільки присягніть,.. що ви про те нікому ні пари з уст (Переклад М. Лукаша); (Шостак:) Ти, Палажко, дивися: нікому ні пари з рота! (Я. Мамонтов). 3. рідко, зі сл. говори́ти, мо́вити і под., із запереч. Зовсім нічого. Поклонивсь (парубок дівці) звичайненько і ні пари з уст не мовить (Г. Квітка-Основ’яненко).

ні (ані́) пили́ни. Зовсім, абсолютно нічого немає. За чумаком добре жити, .. є що їсти, є що й пити .. Нічим борщу посолити, На оборі ні шерстини, .. А в коморі ні пилини (Укр. лір. пісні).

ні (ані́) при́ступу до кого. 1. Хтось не може бути подоланий, захоплений і т. ін.; надійно захищений. — Вже двічі набігали козаки, а нічого не вдіють: обіклалися боронами та засіками озеряни, і ні приступу до них (А. Головко). 2. Не можна побачити когось, зустрітися з кимсь; загордився хтось. — Оце вже Роман так замурується в своїй хатині з книжками, що до його (до нього) ані приступу! — говорила Соломія до матері (І. Нечуй-Левицький).

ні (ані́) пройти ні (ані́) прої́хати. 1. Не можна дістатися куди-небудь (перев. через розгрузлість ґрунтової дороги в дощі). Чи коли вщухне сльота-мряка? Земля роз’юшилась у непрохідне драговиння. Ані пройти ані проїхати (М. Понеділок). 2. Про велику кількість кого-, чого-небудь. — Такого вовка розплодилося, що ні проїхати лісом, ні пройти (Остап Вишня).

ні (ані́) сват ні (ані́) брат. Зовсім чужа людина. Він не був їм ані сват ані брат, лишень сидів з ними через город. Баба Дмитриха все носила йому обідати (В. Стефаник).

ні (ані́) туди́ ні (ані́) сюди́. У незмінному стані; нерухомо, не посуваючись. Минув тиждень, два, місяць. Справа стояла на місці — ні туди, ні сюди (В. Винниченко); — І закріпимо (верстат). Щоб ні туди йому, ні сюди (О. Донченко); І так патраючи та скубаючи себе зо всієї сили, вони (жінки) вперлися на місці — ані туди ані сюди і при тому вивискували, мов кобили, коли до них залицяються жеребці (У. Самчук).

ні (ані́) ця́точки (ця́ти). 1. Абсолютно нікого або нічого. (Гелен:) Касандро, се ж безумство! Річ видима: ахейський табор (табір) спорожнів; на морі ані човна, ні цяточки немає (Леся Українка); Село ніби спало.. Ніде на вулиці ні цяточки (А. Головко). ні цяти́ночки. Комин був білий, на йому не видно ні цятиночки (І. Нечуй-Левицький). 2. Зовсім, ніскільки. Я мовив: Сумний твій стан! Та з твоїми панами Я співчуття не маю ні цяти (І. Франко).

ні (ані́) чичи́рк, розм. Нічого не говорити, мовчати. Обіцянки не забувайте, Бо послі (після), чуєш, ні чичирк! (І. Котляревський); А про українсько-російські взаємини… Ні чичирк,— десь далеко від Ольги залунав той самий, що перед тим, знайомий голос (Ірина Вільде).

ні бельме́са. 1. перев. зі сл. не зна́ти, не розумі́ти і под., зневажл. Зовсім, абсолютно, нічого. Ні бельмеса не знає (М. Номис); Ви… взялися рятувати слабого від хвороби, в якій самі ні бельмеса не розумієте (Л. Яновська); — Чого вам треба від мене? Ні бельмеса не розумію (Іван Ле). 2. в чому. Не розбиратися, не розумітися. Аркадій Андрійович .. образився.— Ну, ти, Мар’янко, хоч і була в чека, а в ділах государственних (справах державних) ні бельмеса (М. Хвильовий).

ні більш ні менш. Рівно стільки, скільки треба; якраз. (Жірондист:) Ідея — вічна. (Монтаньяр:) Як і ваше тіло, ні більш ні менш (Леся Українка).

ні Бо́гу (Бо́гові) сві́чка, ні чо́рту (чо́ртові) кочерга́ (коцюба́, ла́дан, на́довбень, уга́рка, рогачи́лно і т. ін.). 1. Нічим не примітна, посередня людина. (Олеся:) Я білоручка: ні панянка, ні мужичка, ні Богові свічка, ні чортові кочерга (М. Кропивницький); З нашого Захарка ні Богу свічка, ні чортові угарка (Укр.. присл..); І що з його (дитини) буде? Ні Богові свічка, ні чортові куришка, ні заміж, ні так, нікуди (Панас Мирний). 2. Нема ніякої користі, толку з кого—чого. Ми за поезію великих почуттів; ми лише проти тієї інтимної лірики, що нічого не стверджує, нічого не заперечує, .. де немає ні глибоких людських переживань, ні справжньої любові, а солоденько-сиропні віршики чи мініатюри, з яких, як кажуть, ні Богу свічки, ні чорту кочерги (А. Малишко).

ні бум-бу́м, ірон. 1. перев. зі сл. не зна́ти, не розумі́ти і т. ін. Зовсім нічого. “Ти хоч трошки по-нашому кумекаєш чи зовсім ні бум-бум?” (Григорій Тютюнник). 2. Нічого не розуміти, не знати, не розбиратися в чомусь. — А старий ваш — як? Він же, по-моєму, в автоматиці ні бум-бум? (І. Муратов).

ні ва́шим, ні на́шим. Ні одним, ні іншим, різним за поглядами сторонам, особам; нікому. Єсть такі в нас, і досі нікому не служили: ні вашим, ні нашим. І не хитрі — фортуна, кажуть (М. Хвильовий).

ні в дві ні в три (в п’ять). 1. Перебувати в нерішучості, розгубитися, знітитися. Чувшись вільним, лис за курку Та й махнув, куди видать, Чоловік став наче дурень, Жінка теж ні в дві ні в п’ять (І. Франко); // зі сл. ста́ти. Розгублений, нерішучий. — А ти чого тут хочеш, заволоко? — Леон став ні в дві ні в три на таке привітання (І. Франко). 2. Зовсім несподівано. — А сьогодні рано приходить Борух та й ні в дві ні в три каже, що мені ґрунт зліцитує (Л. Мартович).

ні вдень ні вночі́. Ніколи. Не було їй спочинку ні вдень ні вночі (Панас Мирний).

ні відсі́ль (і) ні відті́ль. 1. Невідомо звідки; несподівано. Ростуть Піски й багатіють... Не вряди-годи, дивись! Ні відсіль ні відтіль, та й вирветься який захожий (Панас Мирний). ні ві́дси ні ві́дти. Сам господар сидів понурий коло вікна і оком слідив за властю, що ні відси ні відти впала, як вихор, і .. ціла родина як стій стала вдвоє бідніша і зовсім безпомічна (Іван Франко). 2. Якось так, таким чином. Та ні відсіль і ні відтіль На ту сирітську копійчину Купив садочок і хатину (Т. Шевченко).

ні в кут ні в две́рі кому. Хто-небудь опинився у безвихідному становищі. Послухав цар Лев тої мови (звірів).., то й каже: — Що ж, мої вірні піддані, правда ваша! Сам бачу, що вам ні в кут ні в двері, коли кождий (кожний) Вовк і кождий Шуліка схоче над вами збиткуватися (І. Франко).

ні в п’ять ні в де́в’ять (де́сять), зі сл. ста́ти, стоя́ти і под. Знітившись, розгубитися. Доктор стояв, як то кажуть, ні в п’ять і ні в дев’ять (І. Франко); Пани регочуть, мужики поставали, ні в п’ять, ні в десять. Вони поспускали голови і не знають, що діяти (В. Стефаник).

ні в сих ні в тих. Зніяковіло, розгублено або відчуваючи незручність. Мелашка знала, що не догодила свекрусі, і стояла ні в сих ні в тих серед хати (І. Нечуй-Левицький); Мовчить господар. Іншим разом назвав би Мину «свистуном»: тобі, мовляв, що не дай, усе просвистиш, а зараз мовчить, поринув у задуму. І ми стоїмо знічені, почуваємось ні в сих ні в тих (О. Гончар); // В нерішучості. — Тітко!.. не плачте, тітко… ось хліб… Семен стояв ні в сих ні в тих, тримаючи в руках торбинку, не знаючи, чи залишиться тут, чи тікати (М. Коцюбинський); Нерішуче озвався Андрій, стоячи ні в сих ні в тих, оскільки йому не було наказано йти (Ю. Бедзик). ні в тих ні в сих. Пріська стояла ні в тих ні в сих (Л. Яновська); Параска стояла ні в тих ні в сих, не могла дібрати, що навколо діється (К. Гордієнко).

ні в тин ні (ані́) в воро́та. 1. Який нічого не вміє робити, ні на що не здатний. — А мій уже давно там (на війні), — сказав Духнович, батько якого був військовий лікар ..— Один оце я тільки — ні в тин ні в ворота (О. Гончар); // Не спроможний виконувати свої прямі обов’язки. Як працівник Матвій Нудота Ні в тин, як кажуть, ні в ворота (С. Воскрекасенко); І на якого біса отаких тримають там у наросвіті? Воно ж тобі — ні в тин ні в ворота (Ю. Збанацький). 2. Нікуди не годиться, зі сл. говори́ти таке́(, що), каза́ти, таке́(, що) і т. ін. Нап’ється (Довбня), то ще ляпне таке, що ні в тин ні в ворота! (Панас Мирний); Таке верзе — ні в тин ні в ворота (Ю. Шовкопляс); Коли керівник не бореться з розкраданням державної власності,— це вже, як кажуть, ні в тин ні в ворота (З журналу).

ні ву́ха ні ри́ла, зі сл. розумі́ти, тя́мити і под., із запереч., грубо. Зовсім нічого. — Я ні вуха ні рила не тямлю в будівництві, а згодився... (Іван Ле). ні ри́ла ні ву́ха. Не зна (Пилип) мови, як то кажуть, Ні рила, ні вуха (П. Глазовий).

ні в я́кі воро́та (две́рі) не лі́зе. Зовсім безглузде, нелогічне, непристойне і т. ін. що-небудь. Розмова дістала інший напрямок .. Курат почав патякати таке, що аж ні в які ворота не лізло (Переклад С. Масляка); // Не годиться; негарно, неприємно, непристойно і т. ін. Ти ще й смієшся?.. Ні, ти жартуєш! Це ні в які двері не лізе (М. Стельмах).

ні в я́кій мі́рі, перев. із заперечними дієсл. Уживається для підсилення при запереченні; нізащо, аж ніяк, зовсім, ніколи і т. ін. Лети ж, моя поезія, вперед і звуків рій навій моїй ти лірі, Щоб був він, як живий,— не силует, не повторитись щоб ні в якій мірі (В. Сосюра); Орієнтація науковців на посилення роботи в галузі конкретних досліджень ні в якій мірі не повинна вести до послаблення розробки кардинальних проблем історичного розвитку (З газети); Зосереджує (автор) увагу на тому, що ні в якій мірі не перегукується з сучасністю (З журналу).

ні в я́кому (ні в я́кім) ра́зі. В жодному випадку; ні за яких умов, ні за яких обставин; нізащо. Ні в якому разі не треба брати дерев весняної рубки (Ю. Яновський); (Йоганна:) Може б, ти дозволив мені до них (гостей) сьогодні не виходить? (Хуса (владно):) Ні в якім разі! Маєш їх вітати якнайґречніше (Леся Українка).

ні в я́ку, розм. Нізащо. Лобода сподівався, що, може, хоч цей покаже, який він козак, а цей теж виявився з тонкою кишкою: ні в яку! Бо він, бачите, за кермом (О. Гончар).

ні га́ряче ні зи́мно кому. Кому-небудь все байдуже, немає зацікавлення в чому-небудь. Кому “ні гаряче ні зимно” від думки про можливість інших, справедливіших або тяжчих форм життя людськості, той краще б не брався до пера, щоб писати “утопію” (Леся Українка).

ні гра́ма чого і без додатка. Нема зовсім. Культури ні грама, А в шляпах велюрних!.. — Нема,— свідчить дама,— Нема в нас культурних (С. Олійник); // із запереч. Нітрохи, ніскільки, зовсім. До середини літа дощу не випало ні грама (З журналу). й гра́ма. — Та-ак, значить, і для речового доказу не лишили й грама (самогону),— гримнув Ілля Шумовик (І. Сочивець).

ні грач, ні помага́ч, жарт. Той, хто не здатний до якоїсь роботи або не бажає її виконувати. — Так-то так, та я вам ні грач, ні помагач; шукайте собі деінде поради (О. Кониський).

ні гроша́. Зовсім немає (про гроші, кошти і т. ін.). Бариша ні гроша, аби слово хороше (Укр.. присл..); // із запереч. Зовсім нічого. Не було ні гроша (З усн. мови). ані́ зла́маного гроша́. Зачинає жалуватися перед нею, що тепер тяжкі часи, немає при душі ані зламаного гроша (Л. Мартович).

ні дво́ру ні ти́ну у кого. Хто-небудь бідний, нічого не має. — Куди підемо з тобою (з Орисею), коли в нас ні двору ні тину? (Григорій Тютюнник).

ні дня ні но́чі кому, у кого. Хто-небудь дуже завантажений роботою, не має вільного часу. А працює було (матуся)! І мішка підіймає, і це, й те. І ні дня їй, ні ночі (А. Тесленко); — Де ж це мати бариться? — Їй завсігди (завжди) так — ні дня ні ночі,— старує Шурко.— Мабуть, і сьогодні прийде пізно (Ю. Мушкетик).

ні до ла́ду́ ні до при́кладу. 1. Не здатний ні до чого; недотепа, нікчемний, незугарний і т. ін. Керівник він поганенький. Як кажуть, ні до ладу ні до прикладу (З газети). 2. Недоречно, невпопад і т. ін. В цьому балеті був ні до ладу ні до прикладу вставлений номер танків (Моє життя в мист.).

ні до чо́го кому. Зовсім не потрібний. — Забирайте, забирайте, дядьку,— Вутанька, посміхнувшись, підкинула йому ногою і другий лантух.— Вам на хазяйстві згодяться, а мені вони ні до чого (О. Гончар); // Не цікавий. Рудий удавав, що йому ці балачки ні до чого, він навіть поліз у кабіну, але прислухався до кожної репліки (А. Хорунжий).

ні живи́й ні ме́ртвий. 1. Дуже наляканий, вражений, приголомшений і т. ін. — Кинулась вона в воду, вхопила мене за чуб та й винесла на берег. Дивлюсь я, пастушки стоять ні живі ні мертві, тільки очі повитріщали та роти пороззявляли (І. Нечуй-Левицький); Коли зиркнув згодом, бачу, підвівся мій Семенко на ніжки, ні живий ні мертвий стоїть. А так, кроків за двадцять від нього, Косованів чорний бугай Жук (І. Муратов). 2. Дуже схвильований, стурбований. (Зося:) Яке там лихо? Я чую тривогу; скажи, що сталось? Я ні жива ні мертва! (І. Карпенко-Карий); Ксеня чекала на Федора ні жива ні мертва. Перехвилювалася, передумала найстрашніше (С. Голованівський). 3. Сповнений горя, засмучений. Роман стояв коло домовини ні живий ні мертвий. У йому неначе серце запеклося од несподіваного горя (І. Нечуй-Левицький); Орися сиділа позаду Василя ні жива ні мертва. Вона сама не знала, куди вони їдуть (П. Автомонов). 4. Дуже ослаблений фізично. Ні жива ні мертва вернулася Пріська додому... У голові в неї гуде, у вухах дзвоне (дзвонить), в очах жовто (Панас Мирний); Ні жива ні мертва Марія важко переводила подих і ледве трималась на ногах (С. Чорнобривець).

ні (живо́ї) душі́, перев. зі сл. нема́, не було́ і т. ін. Абсолютно нікого, жодної людини. Хоч ні душі нема близько, а їй здається, буцімто усі люди так на неї і дивляться (Г. Квітка-Основ’яненко); Лінивий плюскіт хвиль… Суха морська трава чорніє, шелестить під ногами. Навіть Віталик торопіє: ні живої душі ніде (О. Гончар). ні ду́шечки. Навколо ні душечки .. Туман стояв густий, мов кисіль (М. Коцюбинський).

ні за копі́йку, зі сл. пропада́ти, зги́нути і т. ін. Даремно, марно, ні за що. Пропадеш ні за копійку (Укр.. присл..); — Лячно стало. Не хотілося саме зараз (в кінці війни) згинути ні за копійку (З усн. мови).

ні за поню́шку (за по́нюх, за нюх) таба́ки (рідше тютюну́), зі сл. пропа́сти, зги́нути і т. ін. Ні за що, даремно. Обсмалили б, як кабана, .. пропала б душа християнська ні за понюшку табаки… (М. Коцюбинський); — Занівечили людину ні за понюх табаки (О. Кониський); (Бичок:) А хіба я мало передавав старій грошима та хлібом? Та щоб так моє добро і пропало ні за понюх табаки? (М. Кропивницький); Після балачки з зоотехніком подався я полуднувати, й так на душі чувся, наче пропала моя доля ні за нюх табаки (Є. Гуцало); // зі словоспол. пішо́в час, пішло́ все і т. ін. Не зрозуміло як; марно. А що, як і Пилип прогайнує, пробайдикує найкращі літа свої так, як і він, Микита. Ні пшениці не намолов, ні чавуну не натопив… І пішов час ні за понюшку табаки (М. Рудь).

ні за соба́ку, зі сл. пропа́сти. Зовсім даремно. (Федора:) До ладу не з’їсте — все ті карбованці та червінці складаєте. А помрете, то якась (жінка) випорожнить кутки та й спасибі не скаже. Та ні за собаку і пропаде (С. Васильченко).

ні за спаси́бі. Без будь-якої вигоди; нічого не маючи за що-небудь. (Юда:) Яку я втіху мав? За жебраками носити торбу, попихачем їм буть ні за спасибі! (Леся Українка).

ні за ца́пову (пу́хлу) ду́шу, зі сл. заги́нути, пропа́сти і т. ін. Марно, даром; ні за що. Пропав ні за цапову душу (Укр.. присл..); — Дурний Кирило, наклав головою ні за цапову душу (М. Рудь); (Прохор:) Краще піду кудись, де більше світу. Бо тут пропадеш ні за пухлу душу (І. Микитенко).

ні за що (ні за ві́що) ру́ки (рук) зачепи́ти. Нема ніякої бази, основи для дальшої роботи, діяльності тощо. Ні за віщо і рук зачепити, щоб було як жити (Укр.. присл..). об ві́що ру́ки зачепи́ти? — Поганенький ґрунт можна купити, так до ґрунту ще багато треба. Де ти, об віщо руки зачепиш?.. (Панас Мирний).

ні за що́ (ні про що́). Даремно, марно, безпричинно. — Зовсім скрутила чоловіка,— промовила мати.— Пропаде він з нею ні за що! (Б. Грінченко); Ходив (Гнат Романович) поміж соняшників і чухав потилицю. Ще й спересердя на жінку накричав — ні за що ні про що… (Є. Гуцало); — Образити дівчину ні за що ні про що та й покинути. Де це видано? — обурювалась більше за всіх Мар’яна, ідучи звивистою стежкою (А. Шиян); Навіть рідних братів не жалував (Левко); наділяв їх запотиличниками та лящами ні за що ні про що (М. Стельмах).

ні за я́кі гро́ші, із запереч. 1. зі сл. не добу́ти, не купи́ти і т. ін. Ніде́; нія́к. Як тілько вийшла (книжка “Кобзар”), то наші земляки зразу її розхватали (розхапали), і тепер тії (тієї) книжки ні за які гроші не добудеш (Панас Мирний); Не їси (смачний борщ), було, а п’єш! Тут такого ні за які гроші не добудеш (Панас Мирний); Звісно, постараюся, що тільки зможу зробити для грошової запомоги,— але в цьому мала потіха — ні за які гроші Франка (твори) не купиш (М. Коцюбинський). 2. Ні за яких обставин; нізащо, ніколи. — Не поїду з вами ні за які гроші,— смутно обізвалась Тодозя (І. Нечуй-Левицький); — Такий же втішний хлопець. Якби не холода, я б ні за які гроші не розлучився з ним (П. Панч).

ні за я́кі ска́рби́ (в сві́ті). Нізащо; ні в якому разі. В часі тої розмови Євгеній ішов, похиливши лице і вдивляючися в тротуар. На лице дівчини, що йшла обік нього, не був би глянув ні за які скарби в світі (І. Франко).

ні зву́ку. 1. Абсолютна тиша, мовчання. На кораблях — ні поруху, ні звуку. Матроси стоять на юті, мов статуї (В. Кучер). 2. Мовчати, не відповідати на що-небудь. — Будем їсти, говори?..— Муж на те ні звуку. А по звичці, догори Піднімає руку (С. Олійник).

ні зерни́ни ні пили́ни у кого. Хто-небудь абсолютно нічого не має (про запаси продуктів, зерна і т. ін.). — Гей, Антоне, Антоне, мій невдалий господарю?! Весна прийшла, а в нас ні зернини ні пилини (С. Чорнобривець).

ні зи́мно ні те́пло кому. Кого-небудь не стосується, не зворушує щось; комусь байдуже до чого-небудь. — Велика невидальщина та ваша теперішня література. Читаєш її, ні тобі зимно ні тепло (І. Франко).

ні з лиця́, ні з ро́сту, жарт. Такий, що зовні нічим не відзначається; непримітний, звичайний і т. ін. (про людину). (Текля (одна):) Певно, що вона (Оксана) відьомського кодла і що вона панича якимсь зіллям причарувала. Бо що в неї хорошого. Ні з лиця, ні з росту (М. Кропивницький).

ні змі́ряти, ні злічи́ти чого. Дуже багато. — Добро б, коли б добра того ні зміряти, ні злічити,— а то хата хилиться та тілько що не холодні й не голодні самі сидимо (Панас Мирний).

ні з мі́сця. 1. Нерухомий, переляканий і т. ін. Стала (Оксана) як укопана, як приросла до землі, ні з місця (Г. Квітка-Основ’яненко); — Ліворуч! Праворуч! А вони (учні) ні з місця, стоять наче вкопані, а потім враз вибухають реготом (О. Гончар); // Уживається як наказ не рухатись; стояти! — Ні з місця, кажу,— крикнув чоловік (Панас Мирний); — Ні з місця, гад! — кричить Рева (Григорій Тютюнник). 2. Щось лишається в тому ж стані, що й раніше; не посувається ніяк. Впряглися Лебідь, Рак і Щука Та й тягнуть воза хто куди. А віз — ні з місця, звісна штука, Даремні їхні всі труди (А. Гарматюк); Одне слово, ще рік, як день, пролетів, а справа ні з місця (З газети). 3. кого і без додатка. Неможливо примусити, умовити кого-небудь робити щось. — Упертий він, ні з місця його, тільки головою крутить і знай одне мимрить: ні та й ні (І. Цюпа).

ні з плече́й, ні з оче́й. Зовні непривабливий, непоказний (про людину). Хоч хлопець і був ні з плечей, ні з очей, але всі його любили за лагідну вдачу (З усн. мови).

ні з то́го ні з сьо́го. Без будь-якої причини, без жодного приводу; несподівано, раптово, зненацька. Панна Анеля жвавіше ходить по хаті, розмовляє зо мною і ні з того ні з сього аж двічі цілує пана Адама в чоло (М. Коцюбинський); А той, п’яний, пришелепкуватий Чинбас, ні з того ні з сього накинувся на Микиту. Зопалу .. Як Пилип з конопель (М. Рудь). ні з сьо́го ні з то́го. Слуги боялись малого Ґотліба, як огню, бо він любив ні з сього ні з того причепитись (І. Франко); (Антошка:) Сів він (солдат) оце вчора на лаві, закурив тої махорки, що від неї аж очі на лоба лізуть, і ні з цього ні з того каже: “Бідно живете” (В. Гжицький).

ні з чим, зі сл. іти́, залиша́тися і т. ін. Не діставши нічого, безрезультатно. (Любов:) Що ж з того, що дрібниця, а все-таки виграла, а ви ні з чим вертаєтесь (Леся Українка); До хати зайшло двоє у потертих шинелях з таким виглядом, ніби таки настигли злодія.. Коли вони ні з чим вийшли з хати, переполошений батько запитливо вставився на сина (П. Панч); Про запеклі бої вздовж південних відрогів Брянського лісового масиву Артем із Ляшенком уже знали від Приходька, який нещодавно повернувся ні з чим із своїх пекельних мандрів (І. Головченко і О. Мусієнко).

ні з чим не розмине́ться. Вчасно скористається будь-якою слушною нагодою, нічого не упустить. У Нечипора була уся батькова натура. Злодіяка такий, що ні з чим не розминеться: і цигана обдурить, і старця обікраде (І. Квітка-Основ’яненко).

ні (і) ду́ху (заст. ду́ха) (живо́го). Абсолютно нікого. Крім мене — ні духу. Часом нагляне учителька (С. Васильченко); Ми як ішли зимою по Україні, зайдемо бувало в село — нема ні духу. Все спалено, все розбите (О. Гончар); В хаті — ні духу живого (А. Свидницький); На полі ні живого духу, лише де-не-де появиться смілива птиця, пролетить над полем (Я. Качура); Сумно тут усюди, так пусто, так глухо, У цілому замку немає ні духа (Леся Українка).

(ні (і)) му́шка (рідше му́ха) не забрини́ть де. 1. Нема ніяких звуків, дуже тихо; тиша. В хаті ні мушка не забринить (О. Кобилянська); Тихо-тихо. Ніде й мушка не забринить (З газети). 2. зі сл. ти́ша, тишина́ і под. Уживається для підсилення зазначеного слова; абсолютна, повна тиша. В хаті тишина, мушка не забринить (О. Кобилянська).

ні (і) на копі́йку, перев. із запереч. Зовсім, абсолютно. — Фашистам і на копійку вірити не треба,— промовив Віктор (П. Автомонов); — Ех, Денисе, Денисе! Нема в тебе розуму і на копійку (Григорій Тютюнник); // Зовсім немає. В нього ні на копійку авторитету (Д. Бедзик).

ні (і) на кри́хту із запереч. не. Зовсім, ніскільки, анітрохи. В його чесності та порядності вона ні на крихту не сумнівалася (Григорій Тютюнник). і на кри́хітку. Барометр уперто показував “дощ”.. Старий, непотрібний струмент (інструмент), він і на крихітку не хоче посунутись на сухеньке (М. Коцюбинський).

ні (і) на ше́ляг, із запереч. Зовсім, ніскільки, абсолютно. Довелось (сотникові) самому Розкидати, розточити, І добра нікому Не зробити ні на шеляг, І притчею стати Добрим людям (Т. Шевченко); — Ось я справник. Гордості в мене ні на шеляг нема. А вже кому б, здається… (О. Довженко).

(ні (і)) рук (ні (і)) ніг не чу́ти (не відчува́ти). Бути надзвичайно втомленим. Петрусь співав їй, розповідав цікаві казки, підманював, що ліс близько, а сам теж не чув ні рук ні ніг (Ю. Яновський); — Жінки старалися. Працювали на совість. Хоча під кінець зміни не чули ні рук ні ніг (В. Вільний); Ще й сонце не сіло, коли ми свою смугу перейшли. Впали на стерню, рук і ніг не чуємо… Куди ж там: такий шмат утяли! (І. Муратов); // Уживається для підкреслення сильної втоми; дуже, надзвичайно. З шляху ми повернули надвечір, чомусь значно раніш, ніж завжди. Були такі стомлені, що вже не відчували ні рук, ні ніг (В. Козаченко). ні ру́чок, ні пу́чок не чу́ти. Бувало, так за день навихається біля великої роботи, що ні ручок, ні пучок не чує (М. Стельмах).

ні (і) сном, ні (і) ду́хом, зі сл. не зна́ти, не ві́дати і т. ін. Зовсім. Її ніхто не зможе впевнити, що я в переселенні її квартирантів ні сном, ні духом не винувата (Леся Українка); — Лобода ні сном, ні духом не відає про той злощасний лист (Іван Ле); — Гляди ж мені, сотничихо, щоб про моє кохання та женихання ні сном ні духом не дознавсь через тебе ніхто в Лубнах (І. Нечуй-Левицький); — А для чого, Насте, ви й досі ховаєте зброю? — суворішає голос Мірошниченка.— Свят-свят! Яку зброю? І сном, і духом про неї не відаємо! (М. Стельмах). сном і ду́хом. Халяви — мов у воду впали. Сердитий, як вогонь, Кирило напав на домашніх. Божилися, клялися, що сном і духом нічого не знають (А. Іщук).

ні керма́, ні вітри́л у кого. Хто-небудь не контролює своїх дій, учинків, зовсім не керує ними. Розумний, здібний з нього хлопець. От тільки витримки завжди було малувато. А тепер і зовсім розгубив її — наче ні керма в нього, ні вітрил (Ю. Шовкопляс).

ні кілка́, ні дрючка́, перев. зі сл. ма́ти. Нічого. — Я з колишньої шляхти, що не має ні кілка, ні дрючка (З. Тулуб).

ні кінця́ ні кра́ю чому. Що-небудь безмежне, безконечне. Людство... Людство... Яке слово широке! Ні кінця йому, ні краю (І. Муратов). ні кра́ю ні кінця́. Світ який — мереживо казкове! Світ який — ні краю ні кінця! Зорі й трави, мрево світанкове, Магія коханого лиця (В. Симоненко).

ні к лихі́й годи́ні. Ні до чого, нікуди, зовсім. — Е, це діло ні к лихій годині не годиться! (Григорій Тютюнник).

ні кола́, ні двора́ в кого і без додатка. 1. Хто-небудь дуже бідний, злиденний. То ледар, волоцюга. Йому (Василеві) теряти (втрачати) нічого, у його ні кола, ні двора, а в мене — он город,.. вибудував хату (Панас Мирний); // Ніякого господарства, нічого. Ні кола, ні двора, ні рогатого вола (Укр.. присл..); — Як ми з тобою побралися: не було в нас ні кола, ні двора (Г. Квітка-Основ’яненко). 2. Хто-небудь самотній, одинокий. — Я же міг посезонно (батракувати), бо я... безродний. Ні кола, ні двора (О. Гончар); Що ж ти рвалася з дула, Що ж мене ти минула, куле ллята, розпроклята, ти розводнице стара! В друга — ненька старенька! В нього жінка молоденька. А що в мене молодого — ні кола, ні двора (А. Малишко).

ні копі́йки (ні копі́єчки, фам. ні коп’я́). Зовсім нічого (про гроші). Прикажчик вилаяв його на всі боки і при рощоті (розрахунку) не дав ні копійки (С. Васильченко); (Химка:) Він,— Бог його знає! — де свої заробітки діває, додому ні копієчки не приносе (приносить)... (Панас Мирний); (Дудар:) Моя пропозиція така: записати до протоколу, щоб не брати від них ні коп’я (І. Микитенко).

ні кра́плі (крапли́ни) чого і без додатка. Анітрохи, ніскільки, зовсім. Вони все-таки мають людські ідеї, добрі заміри і ні краплі крутійства (Леся Українка); (Кряж:) Думаєш, я шкодую, що мене не обрали головою? Ні краплини (М. Зарудний). ані́ кра́пельки. — Мене мати жде: в нас же нема в діжці води ані крапельки (І. Нечуй-Левицький). ні крапли́ночки. — А якщо вона (народиться) — так само любитиму. Ні краплиночки не менше (П. Дорошко).

ні ла́ду́ ні скла́ду. 1. Безладдя, безпорядки і т. ін. (Пан Зефірин:) Ви (слуги) тут навалили, накопичили, ні ладу ні складу (І. Франко); (Микита:) Там отак-то на гетьманщині все переплуталось та заборсалось, як волосінь у повсті: ні ладу ні складу (М. Кропивницький). 2. зі сл. нема́, не було́ і т. ін. Ніякого порядку, зв’язку і т. ін. Не було в тих її намаганнях, як то кажуть, ні ладу ні складу (З журналу). ні ла́ду́ ні пола́ду (перела́ду). Ні ладу ні поладу нема (М. Номис); Понаписували .. такеє, що книжка б то товста, та немає в ній ні ладу ні переладу (Г. Квітка-Основ’яненко). 3. Негарний, непоказний, непривабливий і т. ін. Господарство — ні ладу ні складу (З усн. мови). ні скла́ду ні ла́ду́. Вона (Марта) й зроду така. Як то кажуть: ні складу ні ладу (І. Рябокляч).

ні луски́ ні́ зя́бри (рідше хвоста́), жарт. Уживається як побажання удачі, успіху (перев. у риболовлі). — Ні пуху ні пера! — сказав.. заядлий мисливець.— Ні луски ні зябри! — відгукнувся і старий рибалка Петро Васильович Птаха (Ю. Смолич); — Вперед на отакеннку рибу, котра завжди чомусь у нас зривається! Ні луски ні хвоста! (Ф. Маківчук).

ні лягти́, ні сі́сти. 1. Дуже тісно де-небудь. У кімнаті ні лягти, ні сісти. А повітря? Хоч ковток би, чистого, цілющого (З журналу). 2. перев. зі сл. тіснота. Уживається для підсилення висловлення; дуже велика, страшенна і т. ін. Попойшов (етапом) щось місяців коло двох в тісноті, що ні лягти, ні сісти (А. Тесленко). 3. Дуже болить (щось або все у когось); боляче комусь. Узяли його лакеї на стайню, та так оджарили, що ні лягти, ні сісти (Панас Мирний).

ні мед ні кутя́ кому і без додатка. Тяжко, погано і т. ін. комусь. — Дядька під корінь війна підрубала. А коли підрубала, значить, селянське господарство, то тут тобі й робочому ні мед ні кутя, і тим, що пишуть ото та на рахівницях клацають (Ю. Збанацький).

ні на вершо́к, із запереч. Ніскільки, нітрохи. Іван Антонович слухав Хомині скарги і диву давався: хто це говорить? Той Хома, який, бувши рядовим, видирав своє право зубами? Який самому генералові не попустив би свого ні на вершок? (О. Гончар).

ні на гран чого і без додатка. Нічого, нітрохи, ніскільки. Мистецтво полягає в тому, щоб дати все необхідне, але ні на гран більше, інакше у нас або не лишиться ніякої поживи для фантазії, або ця фантазія виявиться пригніченою (З журналу); // перев. чого. Нема зовсім. Недоброзичливості чи там ще чогось ні на гран у неї, ні краплини (З журналу). ані́ гра́на. Ні пихи, ні хвастощів ані грана (О. Іваненко); // зі сл. нема́ або при дієслові із запереч. Зовсім. І гра́на. Як бачимо, в усіх цих розумуваннях нема й грана нового (З журналу).

ні на гріш. 1. чого. Відсутнє щось; немає зовсім чого-небудь. (Круть (розводить руками):) — Чи винен я, що в нього ні пучечка?.. Свідомості в старого ні на гріш (О. Підсуха). 2. із запереч. Ніскільки, зовсім, абсолютно. Ваших панів-радикалів, окрім двох-трьох людей, я ні за що не вважаю .. Правди у них нема ні на гріш, я в них не вірю (Леся Українка). І на гріш. Він ще й на гріш чужого не взяв, а вже сам себе судить судом строгим (В. Дрозд).

ні на дрі́бку. Анітрохи, ніскільки. Він (Іван Дума) .. був переконаний, що перед Батьківщиною не згрішив ні на дрібку (В. Гжицький). ані дрі́бочки. (Камілла:) Невже ти так-таки зовсім, ані крихітки, ані дрібочки не любиш мене? (І. Франко).

ні на крапли́ну. Зовсім, ніскільки. (Шевченко:) Караюсь, мучусь я, але не каюсь. І не змінивсь ні на краплину (П. Тичина).

ні на ле́пту. Анітрохи, зовсім, ніскільки, ніяк. Такий, що ні на лепту не поступиться, ні на лепту (З газети).

ні на мить, перев. з дієсл. Зовсім, ніяк. Затлівся присок дрібними зірками, та вогник не спалахнув ні на мить (Леся Українка); Він не спускав автомата ні на мить (В. Собко); // Ніко́ли. Забути я не зможу Тебе до смерті ні на мить (Л. Забашта); Не досягти… І не здолати свою розпуку ні на мить (Грицько Григоренко).

ні на (оди́н) крок. 1. Нітрохи, ніскільки, зовсім. Справа поки що не посувалася ні на крок (Л. Дмитерко); Вистояли сталінградці хоробро й мужньо, не похитнувшись, не відступивши ні на крок (І. Цюпа); Тінь від старого лежала білувата і ні на один крок не подавалася ні назад, ні вперед (Панас Мирний). 2. Нікуди. Слуги її ні на крок не відпускають (Григорій Тютюнник); Він ні на крок не відходив од свого визволителя (І. Головченко і О. Мусієнко).

ні на п’ядь, зі сл. не відступа́ти, не відхо́дити і т. ін. 1. Нітрохи, ніскільки. Тут кожен п’ять разів загине, А не відступить ні на п’ядь (Д. Павличко). 2. Ніку́ди. Від матері ні на п’ядь і ні з ким вже нігде не водилась (Оксана) і не зналась (Г. Квітка-Основ’яненко).

ні (не) кува́ти, ні (не) моло́ти. Нічого не робити, не вживати ніяких заходів. — А ти знаєш, що твій чоловік і досі не додав мені за вінчання три рублі .. А ось восьме літо йде, а він ні кує, ні меле (Панас Мирний); — Звечора домовилися: удосвіта за карасями. На світ благословилося, давай я свою рибалку будити. Еге, куди там! Не кує, не меле. Муркоче собі щось під ніс, а вставати й не думає (В. Москалець).

ні ного́ю куди, звідки. Зовсім не ходити куди-небудь, не виходити звідкись, не бувати, не з’являтися десь. Гукнув (Микола) до своїх ремісників: — Грицю, Лаврін, сюди! Слухайте, щоб у школу ні ногою (П. Панч); — Адже інші ходять, не обминають весіль, бо це ж так цікаво, радісно. А ви з хати ні ногою, самі й самі (Є. Гуцало).

ні одві́ту, ні приві́ту, перев. зі сл. нема́, не ма́ти і т. ін., жарт. Ніякої відповіді, жодної реакції з боку когось на що-небудь; нічо́го. Просила я ще літом одного його університетського товариша прислати мені які спомини, але досі не маю “ні одвіту, ні привіту” (Леся Українка); Кілька місяців тому редакція надіслала .. лист.. Ні одвіту, ні привіту (З газети).

ні одна́ (жива́) душа́. Ніхто. Лановий уже доповів прикажчикові, що з Проценкового двору ні одна душа на панщину не вийшла (Панас Мирний); Густі ліси вкривали гори й яри .. В ті пущі не заходила ніколи ні одна жива душа (І. Нечуй-Левицький).

ні па́ва (й) ні ґа́ва (ні воро́на). Який нічим не виділяється; посередній, ніякий (про людину). — Вона ні пава й ні ґава, ні до села й ні до міста, ні до ліса й ні до біса, то хай тепер сама спробує покалантирити на цьому світі (Є. Гуцало); Наш герой — такий собі сіруватий тип “середньої людини”, про яку можна передусім сказати, що вона — ні се ні те, ні пава ні ворона в моральному розумінні (З журналу).

ні пе́ред очи́ма, ні за плечи́ма, зі сл. нема́, не було́ і т. ін. Ні в якому місці; ніде. — Своя земля, наче дитина, здається найкращою, .. як не було поля ні перед очима, ні за плечима, не було з чого й радості взятися (М. Стельмах).

ні перейти́ ні перелеті́ти чого. Що-небудь дуже велике (перев. про простір, обсяг якоїсь перешкоди, що стоїть на шляху кого-, чого-небудь). Небо сходило зорями. Темрява, глибока й студена, розлилася над світом, і, здавалося, ні перейти її ні перелетіти (О. Гончар).

(ні) перо́м не списа́ти (описа́ти) (ні сло́вом не сказа́ти) чого, фольк. 1. Хтось не може визначити, висловити надзвичайної вроди, краси кого-, чого-небудь. А що ті зачіси на голові, то й не списати пером які (Марко Вовчок); Ні пером не списати, ні словом не сказати тії несподіваної краси, якою до вас усміхнулася долина! (Панас Мирний). 2. який. Надзвичайно гарний, вродливий; чудовий. Дочка у неї була дуже вродлива — ні пером не списати, ні словом не сказати (З усн. мови). ні перо́м списа́ть, ні змалюва́ть. Ти в порі розквітлій, як картина, Ні пером списать, ні змалювать (М. Шеремет). не мо́жна сло́вом розказа́ти, а́ні перо́м описа́ти. Така була краса його (отамана) невиписанна.., що не можна словом розказати, ані пером описати (Марко Вовчок).

ні пес ні бара́н. Не здатний ні на що. — А як я не вмію зиску злупити зі своєї слави, то, може, я справді ні врізать ні доточить, ні пес ні баран, ні взад ні вперед — лишаюся посеред (Є. Гуцало).

ні півсло́ва, зі сл. не говори́ти, не сказа́ти і под. Зовсім нічого. — Невже ти не підеш за мене? — одразу жахається Левко і тільки тепер згадує, що він же перед цим ні півслова не говорив Христині (М. Стельмах). ні сло́ва, ні півсло́ва. — Та ні! Звичайно ж, ні! І я нічого йому не скажу, ні слова, ні півслова. Хай думає, що я ні про що не догадуюсь (В. Нестайко).

ні під я́ким о́глядом, із запереч. Ні за яких умов, обставин; ніколи; нізащо. Ні під яким оглядом не відступатися від наміченого. Чи завжди спрацьовує це правило? (З газети).

ні при чо́му (при чім). Бути не винним у чому-небудь, не причетним до чогось; не стосуватися чого-небудь. — Цих хлопців я не знаю,— ледве вимовив Марко.— І ніхто мене не вчив, сам украв, бо їсти хотів, а вони тут ні при чому (І. Микитенко); — Колись брала (рибу), а тепер не хочу,— відрізала Килина.— Ну, як тебе вкусило щось, то я тут ні при чім,— пробурчав Тадей Батюта й повернувся, щоб іти (Є. Гуцало).

ні приши́ти, ні прилата́ти, зі сл. сказа́ти, говори́ти і под. Недоладно, недоречно, дурниці і т. ін. Дивний чоловік, то мій товариш на правім боці .. Все думає, а Бог знає над чим, а часом якщо скаже, то ні пришити, ні прилатати (І. Франко).

ні пу́ху ні пера́. Усталена форма побажання удачі, успіху в якійсь справі. Берестовський поліз у кабіну.— Ні пуху вам, ні пера,— побажала йому Варвара (Л. Первомайський); Ольга Карпівна побажала їй традиційного ні пуху ні пера, ласкавими очима провела дівчину, вказала дорогу до контори (Ю. Збанацький); — Їду захищати диплом..— ..Їдьте, рідненький, ні пуху вам, ні пера! (А. Крижанівський).

ні рак ні жа́ба, жарт. Дуже п’яний. Той Жураковський, якого (Петро) Апостол згадував з сумом, що приліз з Московії — ні рак ні жаба (М. Лазорський); Прийшов уночі — ні рак ні жаба (Сл. В. Ужченка).

ні ри́ба ні м’я́со. 1. Безвольна, безхарактерна людина; ніякий. На світі .. страх багато тих людей, що мовляли Ви, ні риба ні м’ясо, а треба ж і їм десь подітись (Леся Українка); — Цей Безкоровайний ні риба ні м’ясо, а нам він пригодиться (А. Хижняк); Коли б я був через міру шанобливою людиною (зовсім без шанолюбства — ні риба ні м’ясо), я міг би використати своє становище (М. Хвильовий). 2. Щось невизначене, неясне, невиразне. Ні риба ні м’ясо — і в раки не годиться (Укр.. присл..); — Прізвище в землячка змінене, не розбереш, якої він національності: ні риба ні м’ясо… (Л. Богуславець); — Ні риба ні м’ясо, а щось наче гриб маслючок! — нагадую (Є. Гуцало).

ні ро́ду ні пло́ду (ні припло́ду) у кого і без додатка. Хто-небудь зовсім одинокий, не має родичів. — Я круглий сирота: ні роду ні плоду, ви мене на ноги поставили, ви мене до розуму довели (Г. Квітка-Основ’яненко); Куди вона тепер подінеться, сліпа, хто її прийме назад до панського двору? У неї ж ні роду ні плоду (В. Кучер); Щось своє, щось рідне почула я в йому (ньому); може, і в його (нього), як у мене, ні роду ні приплоду, та ніхто ні пригорне, ні привітає… (Панас Мирний).

ні се ні те. 1. Який нічим не виділяється, посередній (про людину). — Не знаєш Юрка? Він же в нас ні се ні те! .. Не вміє показати себе… (І. Рябокляч). 2. Що-небудь непевне, невиразне, непримітне. — Сину! покинь читати оту книжку,— обізвалася стара,— це не божа книжка. Ет!.. Ні се ні те! (І. Нечуй-Левицький). 3. Непевно, невизначено. Балаш одказував старостам ні се ні те (І. Нечуй-Левицький).

ні сі́ло ні (ані́) впа́ло (па́ло), перев. у знач. вставн. словосп. 1. Без будь-якої причини; безпідставно; невідомо чому. — Чи не здається їм дуже дивним те, що я, ні сіло ні впало, берусь учити діти (дітей) дурно (Б. Грінченко); — Неможливо собі уявити, щоб він перший, ні сіло ні впало, узяв та й облив грязюкою ні в чім не винну людину (І. Муратов); — Може, це на вас, ні сіло ні пало, накидається Сагайдак? — звернувся Гавриленко до Коржа (С. Добровольський). 2. Зовсім несподівано, раптово. — Ти чогось шукаєш, Олю? — Ні, бабуню. Їду.— Куди? Що ти, моя дитино? Отак ні сіло ні впало… (П. Дорошко); — Не гнівайтесь на мене, стареньку, що я оце ні сіло ні впало увійшла, нікого не спитавши (Д. Ткач); — Враз ні сіло ані впало З брязком відчинились двері (І. Франко); — Ось, тату, ні сіло ні пало, маємо собі нового читальника, прошу любити і жалувати, — каже батькові син, і вони обоє починають сміятися (М. Стельмах).

ні собі́, ні лю́дям. Без користі. Ти (Ліліє) знаєш, либонь, як неприємно буває, лягаючи спати, подумати собі: от і знов день минув даремнісінько, ні собі, ні людям (Леся Українка).

ні сюди́ Мики́та, ні туди́ Мики́та. Немає виходу; нікуди. Товариш Пупишкін сказав: — Совершено правільно (цілком правильно): ні сюди Микита, ні туди Микита… Це участь інтелігенції… (М. Хвильовий).

ні так ні сяк. Жодним способом, ніяк. Світила лампочка й перегоріла. Трагедія — це розуміє всяк. Та не годиться вже вона для діла — Ні так ні сяк (Л. Дмитерко).

ні тепе́р ні в четве́р. Ніколи, за жодних умов і обставин. — А Марійку ти собі, парубче, вибий із голови. Я її з тобою не звінчаю ні тепер ні в четвер (А. Крушельницький).

ні тпру ні ну, зневажл. Не виходить, не посувається (про справу, роботу тощо). Підтягся дядьків віз Чимало вже вгору, А там: ні тпру, ні ну (Василь Поліщук); Торг завис на дев’яноста карбованцях і далі — ні тпру ні ну (М. Стельмах).

ні хо́лодно ні жа́рко кому. Кому-небудь байдуже; хтось не звертає уваги на щось. (Середа:) Я стою за Івана — проти Яроша. (Журавель:) Але Івану від цього ні холодно ні жарко (І. Микитенко); Може, чули, мене прозвали Гайяватою. Але мені від того ні холодно ні жарко (Ю. Збанацький); — Ти ж знаєш мій характер! — А мені від нього ні холодно ні жарко (П. Рєзніков).

ні цоб ні цабе́. Нетямущий, обмежений. Поставили нового начальника. Таке — ні цоб ні цабе (Сл. Ужченків).

ні цу́рочки. Абсолютно, зовсім нічого. Вони ж пильнують, щоб у саду не було ні смітинки, ні цурочки (С. Скляренко); Батько при виході наказував (дочкам): — Полоти чистенько, щоб не було бур’яну ні цурочки (З журналу).

ні (чи) світ ні (чи) зоря́. Дуже рано. На другий день ще ні світ ні зоря, як одрадяни кинулися до Марининої хати (Панас Мирний); — Ні світ ні зоря, а Харитон поспішає на рибальство (Ю. Збанацький); Чи світ чи зоря, вже й повставали (Ганна Барвінок).

ні чорта́ (ні бі́са), грубо. Нічого, зовсім нічого. Сяють очі (діда) глибоко з-під лоба. Тільки пух лишивсь на голові… Лає син, що ні чорта не робить, Допіка невістка: ще живі? (В. Симоненко); — Де він (кулемет) тут закріплений, що його тримає — ні біса не бачу… (О. Гончар).

ні шерсти́ни. Немає ніякої худоби. Нічим борщу посолити. На оборі ні шерстини (Укр.. лір. пісні). ні шерсти́нки. — А що він з тієї чесності має? Десять пальців на руках і ні однієї шерстинки в хазяйстві (М. Стельмах).

ні шість ні п’ять, розм. Ніякий, дуже посередній. — Ну як, добра риба? — Та так, ні шість ні п’ять (Сл. В. Ужченка).

ні шку́ри ні ше́рсті. Зовсім нічого. — Обібрали діти Мотрю. Не оставили ні шкури ні шерсті (Сл. В. Ужченка).

нія́кий (нія́ка, ні одна́, жо́дна і т. ін.) соба́ка, зневажл. Ніхто. — Троє здержав, один утік: ніяка собака до помочі не стала (Дніпрова Чайка); — В обхід правим флангом! Зайняти з першим і третім батальйонами позицію біля мосту! Щоб ні одна жива собака не вислизнула на Київ! (О. Довженко).

оста́тися (лиши́тися, опини́тися і т. ін.) ні в сих, ні в тих. Потрапити в незручне, неприємне і т. ін. становище. А Гвинтовка оставсь тепер перед Шрамом ні в сих, ні в тих. Бачить, що вже Шрам розкусив його (П. Куліш).

перево́дитися / перевести́ся ніна́що (на ніщо́). 1. Втрачати попереднє значення, вагу і т. ін. (Іван:) Отакі тепер козаки на світі… Нінащо переведеться Запорожжя. Де ж пак — там похід задумали, а він по селі байдики б’є (С. Васильченко); перевести́ся нінаві́що. — Багато вашого брата туди (на Амур) пішло; були люди із достатками, та й ті знищились, перевелись нінавіщо (Панас Мирний). перевести́ся ні на се, ні на те. Не буде .. з таких хазяїнів добра; переведуться ні на се, ні на те (Г. Квітка-Основ’яненко). 2. Ставати набагато гіршим. Мартин і справді став сторонитися людей і нікого не зачіпав, а сам перевівся нінащо (Нар. опов.); Сам (Кирик) на себе став не схожий, і цю переміну помітили люди: якась гризота гризе Кирика, бач, перевівся чоловік на ніщо (Є. Гуцало); // Ставати непридатним. Журиться й жінка його роботяща: Перевелись огороди нінащо (І. Манжура).

ру́ки не слу́хаються у кого і без додатка. Хто-небудь не в змозі щось зробити (від старості, кволості, втоми і т. ін.). (Кобзар:) А поможи мені, синашу, кобзу пересунути, а то старий уже став, руки не слухаються (Б. Грінченко). не слу́хають ні ру́ки, ні но́ги. Як зачула я це,— і не знаю, що зо мною сталось. Ридати захотілося, вискочити до них усіх, кинутись..— і… не можу. Не слухають ні руки, ні ноги… і голосу немає… (Г. Хоткевич).

хоч (чи, ні, ані́) верть хоч (чи, ні, ані́) круть. Що не роби, нічого не вдієш, ніщо не допоможе, немає виходу із скрутного становища. Умира обиватель — Хоч верть, а хоч круть. А поети ж бува, Що й по смерті живуть (Б. Олійник); Розкажи (ластівочко): чи й там, як тута, Пекло скрізь — ні верть ні круть (П. Грабовський). хоч круть хоч верть. Руба поставив (Тарас) питання: “Хочеш за мене заміж чи ні?” Отут мені хоч круть хоч верть (І. Муратов); — Звужується кільце, як шагреньова шкіра,— говорив Іван Антонович.— Тепер їм хоч круть хоч верть, то... Він подивився на Черниша і чекав: —... то під нашою міною смерть,— кінчив Черниш (О. Гончар). хоч круть-ве́рть, хоч верть-кру́ть. — Ох, Оксанко, і намучилась ж я з ним (дідусем), ох і намучилась. Вже я мовчу, вже я й набираю води в рот — все одно хоч круть-верть, хоч верть-круть, а він виведе тебе з останнього терпіння (Ю. Збанацький). ні круть ані́ верть. — Дарма ти мені згадуєш дохтора (доктора) завше .. Тут не зарадиш: ні круть ані верть (Д. Павличко).

щоб (бода́й) ні дна ні по́кришки кому, лайл. Уживається для вираження незадоволення ким-небудь, обурення, досади з приводу чогось. — Ти вихорської породи не показуй. Жмикрути нещасні. Усе вам мало, щоб вам ні дна ні покришки (Григорій Тютюнник); (Параска:) І коли їх (дідів) домовина візьме, щоб вам ні дна ні покришки (О. Корнійчук); — Ну й щастя вхопила, щоб тобі ні дна ні покришки (М. Зарудний).

що ні крок. Всюди, скрізь. І справді це було, що в далях Антарктиди, Де що ні крок — людей стрічають біди (В. Бичко).