1. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»

ні

ні в кого – в нікого

Ні – 1. Заперечна, заперечно-підсилювальна частка. “ – Усте, ти нічого не чула?” – “Ні... – одкашлялась. – Ні, а що?” (Степан Васильченко). “На дорозі – ні пилинки” (Михайло Коцюбинський). 2. Підсилювально-єднальний сполучник. “Він не знає ні батька, ні матері, ні брата, ні сестри” (з розмови).

Слід розрізняти не і ні в сполученнях: не один (багато) – ні один (жоден), не раз (часто) – ні разу (жодного разу).

Частка ні пишеться разом: а) із займенниками, якщо вона не відділена від дальшого займенника прийменником: ніхто, ніщо, нікого, нічого, ніякий, нічий; б) з прислівниками: нізащо, нінащо, ніяк, ніколи, ніде, нікуди, нізвідки, ніскільки, нітрохи. Пишеться окремо: а) у заперечних реченнях, коли ні вживається як сполучник чи підсилювальна частка. Я ні слова не скажу; не хоче ні їсти, ні пити; б) в деяких усталених зворотах: ні живий ні мертвий, ні риба ні м’ясо, ні се ні те, ні сяк ні так, ні вдень ні вночі, ні кола ні двора, ні пуху ні пера, ні слуху ні духу, ні сюди ні туди, ні пари з вуст, ні кроку назад; в) у займенниках, якщо за часткою ні йде прийменник: ні в кого, ні до кого, ні від кого, ні до чого, ні за що, ні з ким і т. ін. Ненормативними є вислови: в нікого, до нікого, до нічого.

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ні — ні частка незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. ні — I част. 1》 заперечна. Уживається на початку речення для вираження заперечення співрозмовникові. || Уживається для застереження від якої-небудь дії. || Вживається в гаслах, закликах і т. ін. для рішучого заперечення чого-небудь, незгоди з чим-небудь; прот. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ні — НІ¹, част. 1. запереч. Уживається на початку речення для вираження заперечення співрозмовникові. Чоловік глянув на Яшка. – Так він же ще од тебе менший! – Ні, ми однакові (А. Головко); – Ану, геть з кузні! – визвірився на них Кир. Словник української мови у 20 томах
  4. ні — ні → ані ◊ ні в п'я́ть, ні в де́в'ять ні в сих, ні в тих (ст): – Аж тоді і я глянула на коверту і побачила, що письмо се адресоване до вас. Прошу, пане докторе, звертаю вам сей цінний документ. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. ні — Ні б’є, ні лає та ні про що не дбає. Про байдужу до всього людину. Ні вогню, ні полум’я — тільки дим. Нічого не робить, а тільки балакає. Ні до плуга, ні до рала, а до танцю гоци драла. Не любить працювати, а хоче лише забавлятися. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. ні — ані́ (ні) ве́рша ані́ (ні) ворі́тниця. Позбавлений здорового глузду; безглуздий, необдуманий. — Ти й сам, Матвію, скільки й знаю тебе, не ходив у очкурах, а в Морозенка Степана шив штани. То до чого й плести отаке — ні верша ані ворітниця (Іван Ле). Фразеологічний словник української мови
  7. ні — Ні, присл.; ні-ні. А чи лю́биш мене́, а чи ні? (Пісня). Ні́ з ким мені́ розмовля́ти. Ні в сих, ні в тих. Ні сюди́, ні туди́. Ні сі́ло, ні впа́ло. Я не ба́чив ні ра́зу Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. ні — НІ¹, част. 1. заперечна. Уживається на початку речення для вираження заперечення співрозмовникові. Чоловік глянув на Яшка. — Так він же ще од тебе менший! — Ні, ми однакові (Головко, І, 1957, 126); — Ану, геть з кузні! — визвірився на них Кир. Словник української мови в 11 томах
  9. ні — Ні нар. 1) Нѣтъ, не. Підеш ти до його? — Ні. Скажи правду ти мені, а чи любиш мене, а чи ні? н. п. Ні з ким мені розмовляти до білого світа. н. п. Ні на кого жалкувати. Мет. 259. 2) н. п. Нічого не брали: ні торбини, ні хліба. Єв. Мр. VI. Словник української мови Грінченка