припадати

Припада́ти, -да́ю, -єш

сов. в. припасти, -паду, -де́ш, гл.

1) Припадать, припасть. Ой скинув чумак свиту і кожух, припадає к сирій землі, теплий зводить дух. н. п. Василь аж до землі припадає, — просить. МВ. І. 122. Тепер тута, тепер тута, а завтра поїду, — хтось то буде припадати до мойого сліду. Грин. III. 222. Все дам тобі, коли, припавши, поклонишся мені. Єв. Мт. IV. 9. Припадать, припасть къ кому, прильнуть. Прийшов козак до світлоньки, — дівчина хорує, припав до личенька, — дівчину цілує. Чуб. V. 344. А дітки як очепились за шию мені... як припали вони, то не можна й одхилити од себе. МВ. І. 20, 21.

2) Прилипать, прилипнуть. Гончар мачає праву руку у воду, аби глина не припала до руки. Шух. І. 260.

3) Покрываться, покрыться сверху какимъ либо сыпучимъ тѣломъ (пылью, снѣгомъ). Не жаль мені доріженьки, що пилом припала. Мет. 22.

4) Доставаться, достаться. Як ми поділились, то мені припала клуня. Харьк. у.

5) Случаться, случиться, приходиться, прійтись. Припало на Різдвяних святках саме їхати до кума. Наоколо містились, де припало, вовхурянці. Стор. МПр. 128. Голово моя козацькая! Бувала ти у землях турецьких, у вірах бусурменських, а тепер припало на безвідді, на безхліб'ї погибати. АД. І. 118.

6) Приходиться, прійтись къ чему. Левиц. Пов. 264. припасти до вподо́би, до натури. Понравиться. Левиц. Пов. 23. Чуб. V. 820. Робота не важка, саме припала йому до вподоби. Мир. ХРВ. 46. — до смаку. Прійтись по вкусу. Ном. № 5020. Обід іще більше припав до смаку. Г. Барв. 309.

7) Усердно дѣлать какое либо дѣло. Чіпка так і припадає до хазяйства. Мир. ХРВ. 60.

8) Прибывать, прибыть къ чему. К полудній годині до города Січави припав. АД. II. 101.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. припадати — припада́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. припадати — (ниць) падати, упадати; (на коліно) опускатися, спиратися; (до землі) наближатися; (- куряву) |о|сідати; (- листя) опадати; (- туман) стелитися; (низько) нахилятися, пригинатися; (пилом) вкриватися; (чолом) схиляти що; (до ніг) кидатися, слатися... Словник синонімів Караванського
  3. припадати — -аю, -аєш, недок., припасти, -аду, -адеш, док. 1》 до чого, на що і без додатка. Падати, лягати на що-небудь. || чим, на що. Опускаючись додолу, спиратися на що-небудь. || Летячи, спускатися на землю. || Опадати, осідати додолу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. припадати — ПРИПАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИПА́СТИ, аду́, аде́ш, док. 1. до чого, на що і без дод. Падати, лягати на що-небудь. Голос, як буря, носився кругом його .. Чіпка припадав ниць, мов хотів сховатися... Словник української мови у 20 томах
  5. припадати — припада́ти доводитися (про родинні стосунки)(ст): Мамця казали, що Змисловські припадають нам якимись далекими фамільянтами (Авторка); Бурачинський припадав мені якимсь далеким фаміліянтом (Шухевич) ◊ припа́сти до ґусту → ґуст Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. припадати — пи́лом (пилю́кою, по́рохом і т. ін.) припада́ти / припа́сти. 1. Залишатися без ужитку, не використовуватися. Боже, він не слуха! Його робітня пилом припада. Флоренції загрожує розруха, а він на карнавалах пропада! (Л. Фразеологічний словник української мови
  7. припадати — ВИПАДА́ТИ кому, також безос. (внаслідок певних обставин ставати чиїмсь обов'язком, роботою тощо), ПРИПАДА́ТИ, ПРИХО́ДИТИСЯ, ЛУЧА́ТИСЯ діал. — Док.: ви́пасти, припа́сти, прийти́ся, лучи́тися. Словник синонімів української мови
  8. припадати — ПРИПАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИПА́СТИ, аду́, аде́ш, док. 1. до чого, на що і без додатка. Падати, лягати на що-небудь. Голос, як буря, носився кругом його.. Словник української мови в 11 томах