припадати

(ниць) падати, упадати; (на коліно) опускатися, спиратися; (до землі) наближатися; (- куряву) |о|сідати; (- листя) опадати; (- туман) стелитися; (низько) нахилятися, пригинатися; (пилом) вкриватися; (чолом) схиляти що; (до ніг) кидатися, слатися; (на ногу) кульгати; (до кого) притулятися, пригортатися; (до тіла) прилипати; (до ока) впадати в що; (до чарки) допадатися; (до праці) братися з жаром; (коло кого) піклуватися <�турбуватися, дбати> про; (перед ким) запобігати ласки у; (кому) личити, пасувати; (на ногу) кульгати; (на XX ст.) відноситися до; (на долю) випадати, діставатися, ЖМ. траплятися; неос. ПРИПАДАЄ, доводиться; док. неос. ПРИПАЛО, закортіло, захотілося, приспічило.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

припадати — припада́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
припадати — -аю, -аєш, недок., припасти, -аду, -адеш, док. 1》 до чого, на що і без додатка. Падати, лягати на що-небудь. || чим, на що. Опускаючись додолу, спиратися на що-небудь. || Летячи, спускатися на землю. || Опадати, осідати додолу. Великий тлумачний словник сучасної мови
припадати — ПРИПАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИПА́СТИ, аду́, аде́ш, док. 1. до чого, на що і без дод. Падати, лягати на що-небудь. Голос, як буря, носився кругом його .. Чіпка припадав ниць, мов хотів сховатися... Словник української мови у 20 томах
припадати — припада́ти доводитися (про родинні стосунки)(ст): Мамця казали, що Змисловські припадають нам якимись далекими фамільянтами (Авторка); Бурачинський припадав мені якимсь далеким фаміліянтом (Шухевич) ◊ припа́сти до ґусту → ґуст Лексикон львівський: поважно і на жарт
припадати — пи́лом (пилю́кою, по́рохом і т. ін.) припада́ти / припа́сти. 1. Залишатися без ужитку, не використовуватися. Боже, він не слуха! Його робітня пилом припада. Флоренції загрожує розруха, а він на карнавалах пропада! (Л. Фразеологічний словник української мови
припадати — ВИПАДА́ТИ кому, також безос. (внаслідок певних обставин ставати чиїмсь обов'язком, роботою тощо), ПРИПАДА́ТИ, ПРИХО́ДИТИСЯ, ЛУЧА́ТИСЯ діал. — Док.: ви́пасти, припа́сти, прийти́ся, лучи́тися. Словник синонімів української мови
припадати — ПРИПАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИПА́СТИ, аду́, аде́ш, док. 1. до чого, на що і без додатка. Падати, лягати на що-небудь. Голос, як буря, носився кругом його.. Словник української мови в 11 томах
припадати — Припада́ти, -да́ю, -єш сов. в. припасти, -паду, -де́ш, гл. 1) Припадать, припасть. Ой скинув чумак свиту і кожух, припадає к сирій землі, теплий зводить дух. н. п. Василь аж до землі припадає, — просить. МВ. І. 122. Словник української мови Грінченка