припадати

припада́ти

-аю, -аєш, недок., припасти, -аду, -адеш, док.

1》 до чого, на що і без додатка. Падати, лягати на що-небудь.

|| чим, на що. Опускаючись додолу, спиратися на що-небудь.

|| Летячи, спускатися на землю.

|| Опадати, осідати додолу.

|| Стелитися низько над землею (про туман, дим).

2》 Нахилятися додолу, пригинатися.

|| Пригинатися від вітру або згасати (про полум'я).

|| чим. Нахиляти вниз що-небудь. Припадати до ніг.

Припадати на ногу — злегка кульгати.

3》 Притулятися до чого-небудь, пригортатися до когось.

|| тільки док. Принишкнути.

|| Приставати до чого-небудь.

|| Ударятися злегка об що-небудь, доторкатися до чогось.

|| Притуляючись, чіплятися за що-небудь.

|| перен. Приєднуватися до чого-небудь.

4》 Приглядаючись, дослухаючись, говорячи що-небудь, прихилятися до когось, чогось.

|| перен. Звертатися з запалом до кого-небудь.

|| рідко. Діставатися, добиратися куди-небудь.

5》 до чого. Їсти або пити що-небудь не відриваючись.

|| Притуляючись до чого-небудь ротом, пити або смоктати.

6》 до чого. Братися за що-небудь, перев. із запалом, старанністю.

7》 тільки недок., до кого, коло кого. Турбуватися, піклуватися про кого-небудь; упадати.

|| також перед ким. Домагатися чиєїсь прихильності, запобігати ласки в когось.

|| також за ким. Залицятися до кого-небудь.

8》 кому, чому. Те саме, що личити.

|| Стосуватися кого-, чого-небудь.

|| у сполуч. зі сл. пара. Підходити одне одному. Припасти до душі.

9》 Бути розташованим, міститися у якому-небудь просторовому відношенні щодо чогось.

|| у сполуч. зі сл. наголос. Мати місце в певній частині слова, такту мелодії.

|| Мати місце в певний час; збігатися з певним часом.

|| Збігатися в часі.

|| Бути у якомусь кількісному відношенні щодо чого-небудь.

10》 Діставатися на чиюсь долю, ставати чиєюсь власністю.

|| тільки недок. Належати кому-небудь.

|| Внаслідок яких-небудь обставин діставатися комусь випадково; випадати.

|| Внаслідок певних обставин бути змушеним виконувати що-небудь.

|| безос. Доводитися робити що-небудь.

|| безос. Внаслідок певних обставин бути змушеним переживати, терпіти що-небудь.

|| безос. Одержувати покарання за що-небудь.

|| розм. Те саме, що траплятися 1).

11》 Покриватися чим-небудь із поверхні.

|| Утворюватися на поверхні чого-небудь. Припадати пилом.

12》 тільки док., безос., з інфін., чого і без додатка. Дуже захотітися чого-небудь; закортіти.

Припала охота — з'явилося бажання, захотілося.