1. Словник української мови Грінченка

сідати

Сіда́ти, -да́ю, -єш

сов. в. сісти, -сяду, -деш, гл.

1) Садиться, сѣсть. Сідайте, щоб старости сідали. Ном. № 11860. Стали вони на коні сідати. ЗОЮР. І. 41. сіла курочка, сіла! Говорить курицѣ, когда ее ловятъ. Лохв. у. ні сіло, ні впало. Безъ всякихъ основаній, безъ всякой причины. Ні сіло, ні впало, — давай йому грошей!

2) О солнцѣ: заходить, зайти, садиться. За горою сонечко сідає. Шевч. Червоне сонечко вже спочивать сідає. К. Дз. 160.

3) Осѣдать, осѣсть.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сідати — (займати певне місце) садовитися, усідатися, (на щось низьке) опускатися, падати, (несподівано на щось м'яке) плюхатися. Словник синонімів Полюги
  2. сідати — сіда́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. сідати — Садовитися, (з розгону) плюхати|ся|, (вигідно) угніжджуватися, (на чуже місце) займати що, (на коня) вискакувати, всідати, (- сонце) заходити, (хутором) оселятися, (в тюрму) потрапляти, (до сидячої праці) братися, починати... Словник синонімів Караванського
  4. сідати — див. сидіти Словник синонімів Вусика
  5. сідати — [с'ідатие] -айу, -айеиш Орфоепічний словник української мови
  6. сідати — СІДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СІ́СТИ, ся́ду, ся́деш, док. 1. Зігнувши корпус, опуститися сідницями на що-небудь; займати місце на сидінні. [Кирило:] Чого ж ви стоїте? Сідайте. Словник української мови у 20 томах
  7. сідати — Сідайте, аби діти спали, Ворожба, що як гість не сяде у хаті, то і діти не будуть добре спати. Сідайте, аби квочки добре сиділи. Жінки ворожать, що як гість у хаті сяде, то і квочки будуть добре сидіти на яйцях, щоб вивести молодих. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. сідати — -аю, -аєш, недок., сісти, сяду, сядеш, док. 1》 Зігнувши корпус, опуститися сідницями на що-небудь; займати місце на сидінні. || Опускатися на задні ноги, лапи (про тварин). || Займати місце, розташовуватися, влаштовуватися де-небудь для поїздки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. сідати — сіда́ти (вила́зити) / сі́сти (ви́лізти) на го́лову кому і без додатка. Цілком підкоряти кого-небудь собі, своїй волі. (Михайло:) Чи шкода, чи не шкода, а зайняли на своїм чужу скотину, нехай платить штрап (штраф), коли не глядить, бо тільки попусти їм... Фразеологічний словник української мови
  10. сідати — ЗАХО́ДИТИ (про небесні світила — спускатися за лінію обрію), ЗАКО́ЧУВАТИСЯ, СІДА́ТИ, ОСІДА́ТИ, ПА́ДАТИ, ХОВА́ТИСЯ, ЗАПАДА́ТИ розм. — Док.: зайти́, закоти́тися, сі́сти, осі́сти, схова́тися, запа́сти. Із-за гаю сонце сходить, За гай і заходить (Т. Словник синонімів української мови
  11. сідати — Сіда́ти, -да́ю, -да́єш; сіда́й, сіда́йте; див. сі́сти Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. сідати — СІДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СІ́СТИ, ся́ду, ся́деш, док. 1. Зігнувши корпус, опуститися сідницями на що-небудь; займати місце на сидінні. [Кирило:] Чого ж ви стоїте? Сідайте. Словник української мови в 11 томах