1. Приповідки або українсько-народня філософія

сідати

Сідайте, аби діти спали,

Ворожба, що як гість не сяде у хаті, то і діти не будуть добре спати.

Сідайте, аби квочки добре сиділи.

Жінки ворожать, що як гість у хаті сяде, то і квочки будуть добре сидіти на яйцях, щоб вивести молодих.

Сідайте, аби старости в нас сідали.

Ворожба, де є доросла дівчина на відданю, що як гість сяде, то добрі старости прийдуть сватати дівчину.

Сідайте! Хай добро у вас сідає.

В народі є вірування, що кожен гість приносить з собою і щастя до хати, але треба, аби гість сів, хоч на хвильку, тоді щастя лишається у хаті. Тому, коли просять гостя сідати, він відповідає: хай добро та щастз у вас сідає.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сідати — (займати певне місце) садовитися, усідатися, (на щось низьке) опускатися, падати, (несподівано на щось м'яке) плюхатися. Словник синонімів Полюги
  2. сідати — сіда́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. сідати — Садовитися, (з розгону) плюхати|ся|, (вигідно) угніжджуватися, (на чуже місце) займати що, (на коня) вискакувати, всідати, (- сонце) заходити, (хутором) оселятися, (в тюрму) потрапляти, (до сидячої праці) братися, починати... Словник синонімів Караванського
  4. сідати — див. сидіти Словник синонімів Вусика
  5. сідати — [с'ідатие] -айу, -айеиш Орфоепічний словник української мови
  6. сідати — СІДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СІ́СТИ, ся́ду, ся́деш, док. 1. Зігнувши корпус, опуститися сідницями на що-небудь; займати місце на сидінні. [Кирило:] Чого ж ви стоїте? Сідайте. Словник української мови у 20 томах
  7. сідати — -аю, -аєш, недок., сісти, сяду, сядеш, док. 1》 Зігнувши корпус, опуститися сідницями на що-небудь; займати місце на сидінні. || Опускатися на задні ноги, лапи (про тварин). || Займати місце, розташовуватися, влаштовуватися де-небудь для поїздки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. сідати — сіда́ти (вила́зити) / сі́сти (ви́лізти) на го́лову кому і без додатка. Цілком підкоряти кого-небудь собі, своїй волі. (Михайло:) Чи шкода, чи не шкода, а зайняли на своїм чужу скотину, нехай платить штрап (штраф), коли не глядить, бо тільки попусти їм... Фразеологічний словник української мови
  9. сідати — ЗАХО́ДИТИ (про небесні світила — спускатися за лінію обрію), ЗАКО́ЧУВАТИСЯ, СІДА́ТИ, ОСІДА́ТИ, ПА́ДАТИ, ХОВА́ТИСЯ, ЗАПАДА́ТИ розм. — Док.: зайти́, закоти́тися, сі́сти, осі́сти, схова́тися, запа́сти. Із-за гаю сонце сходить, За гай і заходить (Т. Словник синонімів української мови
  10. сідати — Сіда́ти, -да́ю, -да́єш; сіда́й, сіда́йте; див. сі́сти Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. сідати — СІДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СІ́СТИ, ся́ду, ся́деш, док. 1. Зігнувши корпус, опуститися сідницями на що-небудь; займати місце на сидінні. [Кирило:] Чого ж ви стоїте? Сідайте. Словник української мови в 11 томах
  12. сідати — Сіда́ти, -да́ю, -єш сов. в. сісти, -сяду, -деш, гл. 1) Садиться, сѣсть. Сідайте, щоб старости сідали. Ном. № 11860. Стали вони на коні сідати. ЗОЮР. І. 41. сіла курочка, сіла! Говорить курицѣ, когда ее ловятъ. Лохв. у. ні сіло, ні впало. Словник української мови Грінченка