1. Великий тлумачний словник сучасної мови

сідати

сіда́ти

-аю, -аєш, недок., сісти, сяду, сядеш, док.

1》 Зігнувши корпус, опуститися сідницями на що-небудь; займати місце на сидінні.

|| Опускатися на задні ноги, лапи (про тварин).

|| Займати місце, розташовуватися, влаштовуватися де-небудь для поїздки.

|| Вискакувати, вилазити на спину коня чи іншої тварини.

|| наказ. сп. сиди, сидіть. Уживається як застереження, наказ не втручатися в чужі справи, не пропонувати своїх послуг і т. ін. Сідати за стіл переговорів. Сісти на лаву підсудних.

Сідати на голову кому — цілком підкоряти когось собі, своїй волі.

Сісти в калюжу — потрапити в незручне становище, зазнати невдачі.

2》 за що, до чого і з інфін. Приступати до тривалої роботи, що виконується сидячи.

|| перев. на що, розм. Займати яку-небудь посаду, братися за виконання яких-небудь обов'язків.

|| Оволодівати якоюсь технікою (електровозом, бульдозером і т. ін.).

3》 Поселятися десь, обирати собі постійне місце проживання і засновувати господарство; оселятися.

4》 Підлягати ув'язненню, позбавленню волі.

5》 розм. Обмежувати своє харчування чим-небудь. Сідати на дієту.

6》 Припиняючи політ, опускатися на що-небудь (про птахів, комах).

|| Опускаючись, приземлюватися (про літальні апарати).

7》 Наштовхуючись на що-небудь під час руху, зупинятися, застрявати в чому-небудь. Сісти на мілину.

8》 Осідати на чомусь, вкривати собою яку-небудь поверхню.

|| Випадати (про росу, туман і т. ін.).

9》 Спускатися за лінію обрію (про небесні світила); заходити.

10》 Опускатися під впливом, дією чого-небудь, знижувати рівень своєї поверхні; осідати.

|| Ущільнюватися, втрачаючи пухкість (про сніг, тісто і т. ін.).

|| перен., розм. Зазнавати провалу в чому-небудь, не впоратися з чимсь; засипатися (див. засипатися III).

11》 розм. Втрачати силу, напругу, ставати слабшим.

12》 З'являтися на шкірі, тілі (про прищ, чиряк і т. ін.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сідати — (займати певне місце) садовитися, усідатися, (на щось низьке) опускатися, падати, (несподівано на щось м'яке) плюхатися. Словник синонімів Полюги
  2. сідати — сіда́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. сідати — Садовитися, (з розгону) плюхати|ся|, (вигідно) угніжджуватися, (на чуже місце) займати що, (на коня) вискакувати, всідати, (- сонце) заходити, (хутором) оселятися, (в тюрму) потрапляти, (до сидячої праці) братися, починати... Словник синонімів Караванського
  4. сідати — див. сидіти Словник синонімів Вусика
  5. сідати — [с'ідатие] -айу, -айеиш Орфоепічний словник української мови
  6. сідати — СІДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СІ́СТИ, ся́ду, ся́деш, док. 1. Зігнувши корпус, опуститися сідницями на що-небудь; займати місце на сидінні. [Кирило:] Чого ж ви стоїте? Сідайте. Словник української мови у 20 томах
  7. сідати — Сідайте, аби діти спали, Ворожба, що як гість не сяде у хаті, то і діти не будуть добре спати. Сідайте, аби квочки добре сиділи. Жінки ворожать, що як гість у хаті сяде, то і квочки будуть добре сидіти на яйцях, щоб вивести молодих. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. сідати — сіда́ти (вила́зити) / сі́сти (ви́лізти) на го́лову кому і без додатка. Цілком підкоряти кого-небудь собі, своїй волі. (Михайло:) Чи шкода, чи не шкода, а зайняли на своїм чужу скотину, нехай платить штрап (штраф), коли не глядить, бо тільки попусти їм... Фразеологічний словник української мови
  9. сідати — ЗАХО́ДИТИ (про небесні світила — спускатися за лінію обрію), ЗАКО́ЧУВАТИСЯ, СІДА́ТИ, ОСІДА́ТИ, ПА́ДАТИ, ХОВА́ТИСЯ, ЗАПАДА́ТИ розм. — Док.: зайти́, закоти́тися, сі́сти, осі́сти, схова́тися, запа́сти. Із-за гаю сонце сходить, За гай і заходить (Т. Словник синонімів української мови
  10. сідати — Сіда́ти, -да́ю, -да́єш; сіда́й, сіда́йте; див. сі́сти Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. сідати — СІДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СІ́СТИ, ся́ду, ся́деш, док. 1. Зігнувши корпус, опуститися сідницями на що-небудь; займати місце на сидінні. [Кирило:] Чого ж ви стоїте? Сідайте. Словник української мови в 11 томах
  12. сідати — Сіда́ти, -да́ю, -єш сов. в. сісти, -сяду, -деш, гл. 1) Садиться, сѣсть. Сідайте, щоб старости сідали. Ном. № 11860. Стали вони на коні сідати. ЗОЮР. І. 41. сіла курочка, сіла! Говорить курицѣ, когда ее ловятъ. Лохв. у. ні сіло, ні впало. Словник української мови Грінченка