сідати

сіда́ти (вила́зити) / сі́сти (ви́лізти) на го́лову кому і без додатка. Цілком підкоряти кого-небудь собі, своїй волі. (Михайло:) Чи шкода, чи не шкода, а зайняли на своїм чужу скотину, нехай платить штрап (штраф), коли не глядить, бо тільки попусти їм, то й на голову вилізуть! (І. Карпенко-Карий); — Чекайте, — казав він сам до себе, і лють його швидко, мов буревій, минала. — Тепер я з вами поговорю інакше. Їм тільки попусти — на голову вилізуть. Чортове хам’я! (У. Самчук).

сіда́ти на легки́й (на ле́гший) хліб. Переходити на нескладну роботу, одержувати легше завдання, яке можна виконувати без труднощів і клопоту. З нового поповнення не дав (командир роти) мені жодного. “Ти, каже, повільно виховуєш, тобі з новими людьми важко,— сідай на легший хліб…” (О. Гончар).

сіда́ти / сі́сти ве́рхи на кого. Підкорити кого-небудь своїй волі; примусити виконувати свої бажання, примхи тощо; командувати ким-небудь. Те, що сказав професорів син, вкинуло його в таку глибоку прострацію, що зараз кожний, кому тільки наверзеться, може сісти на нього верхи (Ю. Шовкопляс).

сіда́ти / сі́сти в калю́жу. Потрапляти в дуже незручне або смішне становище; зазнавати у чомусь невдачі. І часто той, хто піддається .. наклепницьким абсурдам, потрапляє в смішне становище, або, як кажуть у нас, сідає в калюжу (З газети).

сіда́ти / сі́сти (влі́зти) не в (на) свої́ (чужі́) са́ни. Братися не за свою справу; займати невідповідне місце на роботі, в суспільстві тощо. (Василь (сумно):) Ех! сіла ти, Марусе, на чужі сани, ускочила, рибонько, в ятерину, б’єшся, тріпаєшся там — немає тобі виходу! (Панас Мирний).

сіда́ти / сі́сти за па́ртою (за па́рту). Здобувати освіту, починати навчатися. — Ти, говорять, Хомо, вже академію соціалізму пройшов, а ми тільки за парту сідаємо! (О. Гончар); — Хочу закінчити хоч тепер гірничий інститут. Як ти на це дивишся? — Скажу щиро, не думала, що ти вирішиш сісти за парту (О. Корнійчук). учи́тися за па́ртою. Хай буде мир, щоб нам щодня учитися за партою (І. Нехода).

сіда́ти / сі́сти за стіл перегово́рів. Починати обговорення чого-небудь, щоб прийти до згоди. Уряд (нашої країни) не раз пропонував урядам західних держав сісти за стіл переговорів і домовитися про те, щоб назавжди .. знищити всі види озброєнь — до останньої бомби й останнього снаряда (З газети).

сіда́ти / сі́сти ка́менем. Починати виконувати якусь роботу наполегливо, без перерви. Постановили: .. гонити без жалю весняні спокуси, .. каменем на все літо сісти за книжки (С. Васильченко).

сіда́ти / сі́сти на свого́ ко́ника (рідко конька́). Починати розмову на улюблену тему або починати діяти власними випробуваними методами, прийомами. — Я, безумовно, не нав’язую своїх думок… Я в порядку обговорення,— сів він на свого випробуваного коника (Ю. Збанацький); Відразу ж (доярка Харитя) сіла на свого конька: хто ж то такий розумний, що відмінив додаткову оплату дояркам? (М. Чабанівський).

сіда́ти / сі́сти на ши́ю (на пле́чі) кому. 1. Переходити на чиєсь утримання, під чиюсь опіку, матеріально обтяжуючи когось. (Хуса:) Тоді згадала, що є ще тута (тут) десь твій чоловік, то час уже йому на шию сісти, проциндривши весь посаг свій? (Леся Українка); Людські діти самі на себе гроші заробляють, а цей сів мені верхи на шию і злізати не думає?! (Григорій Тютюнник); Та що ж це, справді, я каліка, Щоб друзям та на шию сів? (С. Воскрекасенко). 2. Використовувати кого-небудь у своїх інтересах; вести паразитичне життя, визискуючи кого-небудь. — А й справді, братця,— скрикнув Васюта,— не можна ж давати їм (багатіям) собі на шию сідати! (Б. Грінченко); — Ви їм (поденщикам) нічого не даруйте, а то вони й на шию сядуть… (О. Кониський); А ви, баї, захопили владу і знову сіли (бідним) на плечі!.. (О. Десняк);