1. Гірничий енциклопедичний словник

вода

Вода — water — Wasser – дуже поширена в природі найпростіша стійка хім. сполука водню з киснем Н2О. За звичайних умов В. — безбарвна рідина без запаху і смаку. Молекул. маса 18,0153. Густина 1,0. Вміст в літосфері 1,3-1,4 млрд. км3, в гідросфері — 1,4-1.5 млрд. км3 (96% — у світовому океані). На суші розрізняють В. підземну — 60 млн. км3, льодовикову — 29, озерну — 0,75, ґрунтову — 0,075, річкову — 0,0012 млн. км3. В атмосфері знаходиться 13-15 тис. км3 В. В. — слабкий електроліт, має аномально високу питому теплостійкість, дисоціює з утворенням Н2 і О2 при t понад 1500оС. Лужні та лужноземельні метали реагують з В. при 20оС., Mg i Zn — при 100оС. Природна В. (крім атмосферної) завжди має домішки, г.ч. — солі кальцію і магнію. В. дуже реакційно здатна сполука, обов’язковий компонент практично всіх технологічних процесів. Ізотопні різновиди В. — важка В. (оксид дейтерію) D2O та надважка В. (оксид тритію) Т2О. В природних водах на 1 атом дейтерію припадає 6500-7200 атомів Н. Існують декілька моделей структури води. Перша представляє В. як однорідний континіум. Друга передбачає наявність двох і більше структур В. (ажурна структура льоду, тетраедрична структура типу кварцу — вода-2 і проста симетрична упаковка — вода-3). Є припущення, що В. має клатратну структуру типу газових гідратів. Частина науковців дотримується кластерної моделі В. Див. вода адсорбційна, вода вільна, вода гідроксильна, вода зв’язана, вода конституційна, вода кристалізаційна, вода молекулярна, води капілярні, води змішані, води природні, вуглекислі води, ґрунтові води, кріогалінові води, нафтові води, підземні води, поховані води, прозорість води, промислові води, радіоактивні води, рудні води, термальні води, торфяні води, тріщинні води, тріщинно-жильні води, тріщинно-порові води, тріщинно-карстові води, хлоридні води, шахтні (рудникові) води.

Джерело: Гірничий енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вода — вода́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. вода — (газована) пиття, питво, напій; П. багатослів'я; мн. ВОДИ, моря, річки, озера: (гойні) курорт. Словник синонімів Караванського
  3. вода — -и, ж. 1》 Прозора, безбарвна рідина, що становить найпростішу хімічну сполуку Гідрогену з Оксигеном. || перев. з означенням. Напій або розчин якоїсь речовини. || перен., розм. Непотрібні, беззмістовні фрази і т. ін. у викладі матеріалу; багатослів'я. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вода — ВОДА́, и́, ж. 1. Прозора безбарвна рідина, що становить собою найпростішу хімічну сполуку водню з киснем. Іде чернець Дзвонковую У яр воду пити (Т. Словник української мови у 20 томах
  5. вода — вода́: ◊ вода́ з бу́льками газована вода (ср, ст)||вода содова ◊ вода́ кольо́нська одеколон; туалетна вода (м, ср, ст) ◊ во́да́ содова = вода́ з бу́льками: А вода содова – то був просто смішний напиток. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. вода — Без води і борщу не звариш. Без води не звариш і найпростішої страви. Блаженна вода не мутяща ума. Говорять тверезі п'ючи воду. Боїться, як чорт свяченої води. Дуже боїться. Вірування, що свячена вода має маґічну силу прогнати злого духа — чорта. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. вода — И, ж. Горілка. ◇ Жива вода. Не хочу я ні коньяк, ні шмурдяк — тільки живу воду. Словник сучасного українського сленгу
  8. вода — (-и) ж. 1. жрм, крим. Горілка. Словник жарґонної лексики української мови
  9. вода — Бистра, вода-мати, водиця, водиця-єлениця (в замовлянні: "Помагай, Біг, водице-єленице"), водиця-студениця, водиченька, водичка, водонька, джерелиця, джерелянка, джерель-вода, дощавиця, дощівка, жерелянка, зельтерська, їржоводдя (іржава вода)... Словник синонімів Вусика
  10. вода — Н2О, дуже поширена в природі хіміч. сполука; добрий розчинник — природна в. містить розчинені солі та гази (особливо морська в. і мінеральні в.); очищають в. від забруднень переважно методом дистиляції (дистильована... Універсальний словник-енциклопедія
  11. вода — бага́то (чима́ло) води́ сплило́ (спливло́, упливло́, утекло́ і т. ін.). 1. Минуло багато часу з якоїсь пори, після якоїсь події. Відтоді багато води сплило.., але пригадуються події тих днів так виразно, наче було це вчора (Л. Фразеологічний словник української мови
  12. вода — БАГАТОСЛІ́В'Я (уживання без потреби в розмові, книжці і т. ін. великої кількості слів), БАГАТОСЛІ́ВНІСТЬ, ВЕЛЕМО́ВНІСТЬ, ШИРОКОМО́ВНІСТЬ рідше, ВЕЛЕРЕЧИ́ВІСТЬ заст., ірон., ПРОСТОРІ́КУВАТІСТЬ розм.; ВОДА́ розм. (багатослів'я при бідності змісту). Словник синонімів української мови
  13. вода — Вода́, води́; во́ди, вод, во́дам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  14. вода — ВОДА́, и́, ж. 1. Прозора, безбарвна рідина, що становить собою найпростішу хімічну сполуку водню з киснем. Іде чернець Дзвонковую У яр воду пити (Шевч., II, 1953, 37); Десь внизу засичала, заклекотіла вода, мов щось важке і живе покотилось по трубі (Збан. Словник української мови в 11 томах
  15. вода — Вода, -ди ж. Вода. Тихо-тихо Дунай воду несе. Мет. 14. Ой я гляну в чисту воду да на свою вроду. Мет. 65. Не все те переймай, що на воді пливе. посл. Щоб росло — як з води йшло. Мил. 43. Будь здорова як вода! по воду піти. Словник української мови Грінченка