вода

Вода, -ди

ж. Вода. Тихо-тихо Дунай воду несе. Мет. 14. Ой я гляну в чисту воду да на свою вроду. Мет. 65. Не все те переймай, що на воді пливе. посл. Щоб росло — як з води йшло. Мил. 43. Будь здорова як вода! по воду піти. Пойти къ колодезю, къ рѣкѣ набирать воду. Ой пійду я, да до броду по воду. Мет. 65. за водою піти. Пойти за теченіемъ воды, т. е. исчезнуть, пропасть. Не дав мені Господь пари, та дав мені таку долю, та й та пішла за водою. Іди, доле, за водою, а я піду за тобою. н. п. і за холодну воду не візьметься. Рѣшительно ничего не дѣлаетъ, пальцемъ не двинетъ. Увесь день Божий сидить та ґави ловить і за холодну воду не візьметься. МВ. І. 26. нема й промитої води (кому). Постоянныя преслѣдованія (кого). І ступити мені не дасть; уже нема мені й промитої води. МВ. І. 21. вода живуща й зцілюща. Живая и мертвая вода (въ сказкахъ). Сильна, безсильна вода (въ сказкахъ); Вода дающая и отнимающая силу. см. сильний. теплі води. = вирій. Драг. 7. ум. водиця, водичка, водиченька, водонька.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

вода — вода́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
вода — (газована) пиття, питво, напій; П. багатослів'я; мн. ВОДИ, моря, річки, озера: (гойні) курорт. Словник синонімів Караванського
вода — Вода — water — Wasser – дуже поширена в природі найпростіша стійка хім. сполука водню з киснем Н2О. За звичайних умов В. — безбарвна рідина без запаху і смаку. Молекул. маса 18,0153. Густина 1,0. Вміст в літосфері 1,3-1,4 млрд. км3, в гідросфері — 1,4-1. Гірничий енциклопедичний словник
вода — -и, ж. 1》 Прозора, безбарвна рідина, що становить найпростішу хімічну сполуку Гідрогену з Оксигеном. || перев. з означенням. Напій або розчин якоїсь речовини. || перен., розм. Непотрібні, беззмістовні фрази і т. ін. у викладі матеріалу; багатослів'я. Великий тлумачний словник сучасної мови
вода — ВОДА́, и́, ж. 1. Прозора безбарвна рідина, що становить собою найпростішу хімічну сполуку водню з киснем. Іде чернець Дзвонковую У яр воду пити (Т. Словник української мови у 20 томах
вода — вода́: ◊ вода́ з бу́льками газована вода (ср, ст)||вода содова ◊ вода́ кольо́нська одеколон; туалетна вода (м, ср, ст) ◊ во́да́ содова = вода́ з бу́льками: А вода содова – то був просто смішний напиток. Лексикон львівський: поважно і на жарт
вода — Без води і борщу не звариш. Без води не звариш і найпростішої страви. Блаженна вода не мутяща ума. Говорять тверезі п'ючи воду. Боїться, як чорт свяченої води. Дуже боїться. Вірування, що свячена вода має маґічну силу прогнати злого духа — чорта. Приповідки або українсько-народня філософія
вода — И, ж. Горілка. ◇ Жива вода. Не хочу я ні коньяк, ні шмурдяк — тільки живу воду. Словник сучасного українського сленгу
вода — (-и) ж. 1. жрм, крим. Горілка. Словник жарґонної лексики української мови
вода — Бистра, вода-мати, водиця, водиця-єлениця (в замовлянні: "Помагай, Біг, водице-єленице"), водиця-студениця, водиченька, водичка, водонька, джерелиця, джерелянка, джерель-вода, дощавиця, дощівка, жерелянка, зельтерська, їржоводдя (іржава вода)... Словник синонімів Вусика
вода — Н2О, дуже поширена в природі хіміч. сполука; добрий розчинник — природна в. містить розчинені солі та гази (особливо морська в. і мінеральні в.); очищають в. від забруднень переважно методом дистиляції (дистильована... Універсальний словник-енциклопедія
вода — бага́то (чима́ло) води́ сплило́ (спливло́, упливло́, утекло́ і т. ін.). 1. Минуло багато часу з якоїсь пори, після якоїсь події. Відтоді багато води сплило.., але пригадуються події тих днів так виразно, наче було це вчора (Л. Фразеологічний словник української мови
вода — БАГАТОСЛІ́В'Я (уживання без потреби в розмові, книжці і т. ін. великої кількості слів), БАГАТОСЛІ́ВНІСТЬ, ВЕЛЕМО́ВНІСТЬ, ШИРОКОМО́ВНІСТЬ рідше, ВЕЛЕРЕЧИ́ВІСТЬ заст., ірон., ПРОСТОРІ́КУВАТІСТЬ розм.; ВОДА́ розм. (багатослів'я при бідності змісту). Словник синонімів української мови
вода — Вода́, води́; во́ди, вод, во́дам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
вода — ВОДА́, и́, ж. 1. Прозора, безбарвна рідина, що становить собою найпростішу хімічну сполуку водню з киснем. Іде чернець Дзвонковую У яр воду пити (Шевч., II, 1953, 37); Десь внизу засичала, заклекотіла вода, мов щось важке і живе покотилось по трубі (Збан. Словник української мови в 11 томах