1. Універсальний словник-енциклопедія

вода

Н2О, дуже поширена в природі хіміч. сполука; добрий розчинник — природна в. містить розчинені солі та гази (особливо морська в. і мінеральні в.); очищають в. від забруднень переважно методом дистиляції (дистильована в.) та методом іонного обміну; деякі параметри чистої в. — температура кипіння, темп. переходу у твердий стан, потрійна точка — підстава для встановлення шкали темп.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вода — вода́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. вода — (газована) пиття, питво, напій; П. багатослів'я; мн. ВОДИ, моря, річки, озера: (гойні) курорт. Словник синонімів Караванського
  3. вода — Вода — water — Wasser – дуже поширена в природі найпростіша стійка хім. сполука водню з киснем Н2О. За звичайних умов В. — безбарвна рідина без запаху і смаку. Молекул. маса 18,0153. Густина 1,0. Вміст в літосфері 1,3-1,4 млрд. км3, в гідросфері — 1,4-1. Гірничий енциклопедичний словник
  4. вода — -и, ж. 1》 Прозора, безбарвна рідина, що становить найпростішу хімічну сполуку Гідрогену з Оксигеном. || перев. з означенням. Напій або розчин якоїсь речовини. || перен., розм. Непотрібні, беззмістовні фрази і т. ін. у викладі матеріалу; багатослів'я. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. вода — ВОДА́, и́, ж. 1. Прозора безбарвна рідина, що становить собою найпростішу хімічну сполуку водню з киснем. Іде чернець Дзвонковую У яр воду пити (Т. Словник української мови у 20 томах
  6. вода — вода́: ◊ вода́ з бу́льками газована вода (ср, ст)||вода содова ◊ вода́ кольо́нська одеколон; туалетна вода (м, ср, ст) ◊ во́да́ содова = вода́ з бу́льками: А вода содова – то був просто смішний напиток. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. вода — Без води і борщу не звариш. Без води не звариш і найпростішої страви. Блаженна вода не мутяща ума. Говорять тверезі п'ючи воду. Боїться, як чорт свяченої води. Дуже боїться. Вірування, що свячена вода має маґічну силу прогнати злого духа — чорта. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. вода — И, ж. Горілка. ◇ Жива вода. Не хочу я ні коньяк, ні шмурдяк — тільки живу воду. Словник сучасного українського сленгу
  9. вода — (-и) ж. 1. жрм, крим. Горілка. Словник жарґонної лексики української мови
  10. вода — Бистра, вода-мати, водиця, водиця-єлениця (в замовлянні: "Помагай, Біг, водице-єленице"), водиця-студениця, водиченька, водичка, водонька, джерелиця, джерелянка, джерель-вода, дощавиця, дощівка, жерелянка, зельтерська, їржоводдя (іржава вода)... Словник синонімів Вусика
  11. вода — бага́то (чима́ло) води́ сплило́ (спливло́, упливло́, утекло́ і т. ін.). 1. Минуло багато часу з якоїсь пори, після якоїсь події. Відтоді багато води сплило.., але пригадуються події тих днів так виразно, наче було це вчора (Л. Фразеологічний словник української мови
  12. вода — БАГАТОСЛІ́В'Я (уживання без потреби в розмові, книжці і т. ін. великої кількості слів), БАГАТОСЛІ́ВНІСТЬ, ВЕЛЕМО́ВНІСТЬ, ШИРОКОМО́ВНІСТЬ рідше, ВЕЛЕРЕЧИ́ВІСТЬ заст., ірон., ПРОСТОРІ́КУВАТІСТЬ розм.; ВОДА́ розм. (багатослів'я при бідності змісту). Словник синонімів української мови
  13. вода — Вода́, води́; во́ди, вод, во́дам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  14. вода — ВОДА́, и́, ж. 1. Прозора, безбарвна рідина, що становить собою найпростішу хімічну сполуку водню з киснем. Іде чернець Дзвонковую У яр воду пити (Шевч., II, 1953, 37); Десь внизу засичала, заклекотіла вода, мов щось важке і живе покотилось по трубі (Збан. Словник української мови в 11 томах
  15. вода — Вода, -ди ж. Вода. Тихо-тихо Дунай воду несе. Мет. 14. Ой я гляну в чисту воду да на свою вроду. Мет. 65. Не все те переймай, що на воді пливе. посл. Щоб росло — як з води йшло. Мил. 43. Будь здорова як вода! по воду піти. Словник української мови Грінченка