вода

ВОДА́, и́, ж.

1. Прозора безбарвна рідина, що становить собою найпростішу хімічну сполуку водню з киснем.

Іде чернець Дзвонковую У яр воду пити (Т. Шевченко);

Вони переломили хліб надвоє, на рівні два шматки й почали їсти, запиваючи холодною водою просто з відра (І. Багряний);

Десь внизу засичала, заклекотіла вода, мов щось важке і живе покотилось по трубі (Ю. Збанацький);

Знизу, з заплави, покотило волохатими хвилями, білими комірцями обпінився при воді очерет (М. Вінграновський);

// перев. з означ. Напій або розчин якоїсь речовини.

Волога насичується повітрям, до неї додаються деякі необхідні організмові солі – і виходить чудова смачна вода (В. Владко);

Навіть у мінеральної та солодкої води споживацька аудиторія різна (з газ.);

// Лікувальна рідина мінеральних джерел.

При кашлі вживаються лужні води наполовину з теплим молоком (з наук.-попул. літ.);

// перен., розм. Непотрібні, беззмістовні фрази і т. ін. у викладі матеріалу; багатослів'я.

На першу збірку Гусака Була рецензія така: “Хоч просівай, хоч провівай, Сама вода. Вода – і край!” (А. Крижанівський);

Вода пухлих дисертацій без всякої шкоди для діла може бути викачана з них заздалегідь (з наук. літ.).

2. перев. мн. Водна маса джерел, озер, річок, морів, океанів.

Це річки розмивають глиняні гори і наносять глину в морські води (М. Коцюбинський);

Днiстер байдуже виконував свiй одноманiтний обов'язок, перекочуючи в залиту серпанком далину рознiжено лiнивi води (Р. Андріяшик);

Джерельні води відводять з допомогою одного або кількох каналів-вловлювачів (з наук. літ.);

// Водна поверхня морів, озер, річок.

На тихих водах і на суходолі Весна співа на різні голоси (П. Дорошко);

Де нас із ним [Сергієм] тільки не носило! Фільмували археологічні розкопки. Фортецю Овідія над водами лиману. Спуски новозбудованих суден (О. Гончар);

Згадував розповіді батька про страшний бусурманський край, забриніли в пам'яті пісні сліпих бандуристів про тяжку турецьку неволю – все те ніяк не збігалося з враженням від цього світу, що лежав, зеленоміражний, над босфорськими водами (Р. Іваничук);

Сотні суден борознять води Дніпра (з газ.);

// Водні простори, ділянки морів, озер, річок.

Низини й височини України характеризуються родючими ґрунтами, життєдайними водами, помірно континентальним кліматом, покладами корисних копалин (з наук. літ.).

3. тільки мн. Лікувальні мінеральні джерела, а також курорт із такими джерелами.

На той год [рік] ми хочем знов їхати куди-небудь на води (Леся Українка);

Юдко розповів, що цар відпочиває на водах (Ю. Мушкетик).

4. тільки мн. Навколоплідна рідина.

Коли вагітну привезли до пологового будинку, води вже відійшли. Лікарі боролися за спасіння жінки й дитини (з газ.).

(1) Вели́ка вода́ – повноводдя річок, озер під час повені.

Хіба забув ти, що великою водою Ворочають великі млини? (Є. Гребінка);

– О, яка вода велика! – воркотів дальше жандарм. – Коли б тілько [тільки] стежки не залляла та кладки не забрала (І. Франко);

(2) Відкри́та вода́ – узаконений дозвіл на ловлю риби у водоймищах.

Настає усміхнений березень, радісніше стає на душі рибалки: пора відкритої води не за горами (з газ.);

(3) Відсті́йна вода́ – вода зі змуленим нерозчиненим осадом на дні цистерн і резервуарів.

Відстійна вода зумовлює прямі пошкодження покриттів та швів паливних баків, корозію металевих поверхонь і як наслідок – забруднення палива (з наук.-попул. літ.);

(4) Газо́вана вода́ – прохолодний напій з мінеральної або звичайної ароматизованої води, насиченої вуглекислим газом.

Я пив газовану воду з кизиловим сиропом (Ю. Яновський);

Газована вода руйнує печінку (з наук.-попул. літ.);

(5) Дощова́ вода́ – вода, яка утворюється з атмосферних опадів.

Падаючи на землю, дощова і снігова вода частково стікає в річки, а частково просочується у ґрунт і утворює так звані підземні води (з наук.-попул. літ.);

(6) Живу́ща та (і) цілю́ща (зцілю́ща) вода́ <�Живу́ща-цілю́ща води́ця> <�Цілю́ща вода́>, нар.-поет. – вода, що оживляє і зцілює.

Отут би простягти залізну колію! Потекла б по ній золота річка живущої і зцілющої води (О. Стороженко);

Вона стерегла онуків так, як змія стерегла цілющу воду: з прислуги ніхто не смів і зачепити дітей (І. Нечуй-Левицький);

Думає собі [дівчина]: – Оживлю його [Юрка], коли знайду живущу і цілющу воду (А. Калин);

(7) Зашку́рна вода́, діал. – підґрунтова вода.

В сій криниці зашкурна вода, а не джерельна, то в сухе літо пересихає (Сл. Гр.);

(8) Коло́нська вода́, заст. – одеколон.

Увійшов Матіясек. Ясна річ, накрохмалений, цукрово-білий комірець, свіжовичищені черевики, свіжопричесана, ще вогка, чуприна, запах колонської води (Ірина Вільде);

(9) Мала́ вода́ – низький рівень води в річках, озерах; період, коли рівень води понижується.

Хто хоче їхати до села знизу, мусить через той брід. Літом, коли вода мала, то воно й нічого, ледве по колодки засягне, а коням лиш трохи повище колін (І. Франко);

(10) Мінера́льна вода́ – лікувальна рідина мінеральних джерел.

Можливий експорт мінеральної води типу “Нафтуся” (з газ.);

(11) М'яка́ вода́ – вода, що має мало вапнистих солей і легко розчиняє мило.

Дівчата виставляють ночви попід стріхи, щоб натекло в них м'якої, шовковистої води (М. Руденко);

(12) Перева́рена вода́ – вода, піддана кип'ятінню.

Сам пляшечку виварив [Данкевич], вимив, обтер, розпустив молоко перевареною водою (О. Маковей);

(13) Питна́ вода́ – вода, в якій бактеріологічні, органолептичні показники та показники токсичних хімічних речовин перебувають у межах норм питного водопостачання.

На сьогодні питна вода – це проблема соціальна, політична, медична, географічна і, звичайно, інженерна й економічна (з наук.-попул. літ.);

(14) Підзе́мні во́ди – води, що містяться в порах і пустотах гірських порід верхньої частини земної кори.

Моря, що омивають береги України, її поверхневі та підземні води, є важливими складниками фізико-географічних умов, від яких залежить ефективність господарського використання території (з наук.-попул. літ.);

(15) Повідна́ вода́ (води́ця, води́чка) – весняна вода, що виходить із берегів після скресання річок.

Виходить дід Юхим.., на палець пробує водицю. Бо всяк буває: повідна, та з холодком, а та з розливу – траву несе (А. Малишко);

(16) Пом'я́кшена вода́ – вода, що не має вапнистих солей і легко розчиняє мило.

Нові мийні засоби порівняно із жировими маслами мають багато переваг: вони не потребують пом'якшеної води (з наук.-попул. літ.);

(17) Промисло́ва вода́ – вода, що використовується у виробничому процесі.

У промислових теплицях широко застосовується водяний обігрів від власної котельної або ТЕЦ, а також відпрацьована промислова вода (з наук.-попул. літ.);

(18) Свята́ вода́ – вода, освячена у церкві під час обряду водосвяття.

Кожного року на Водохрещі беремо Святу воду (з газ.);

(19) Си́льна вода́ – повноводдя або велика повінь.

Чорні його брови, а голова вже, як сніг, біла; мужнє й поважне обличчя .. Се як вода сильна, що колись кручі, береги виривала, роблячи, а се вже у землю увійшла (Марко Вовчок);

Вона ще зроду не бачила такої сильної води (П. Чубинський);

(20) Снігова́ вода́ – вода, яка утворилася від танення снігу.

Сніги тануть, біжать з гір долинами прудкі протічки снігової води (Панас Мирний);

(21) Со́дова вода́ – напій, що становить собою розчин соди та кухонної солі в газованій воді.

Дружина нашівського пароха .. жестом попросила налити їй у склянку содової води (Ірина Вільде);

Як охолодні рідини застосовують: .. содову воду, гас, скипидар, масло з сіркою та ін. (з навч. літ.);

Спуска́ти / спусти́ти на во́ду див. спуска́ти;

(22) Та́ла вода́ – вода, що утворилася внаслідок танення снігу, льоду.

Весна іде. Сніги чорніють; .. скрізь леліють Озера талої води (М. Старицький);

Була відлига, з стріх капало, з горбка збігали, мов весною, струмочки талої води (М. Коцюбинський);

Замикаючись десь на сході за обрієм, гори ці підковою обгинали славетну Ферганську долину і талою водою своїх снігів сповнювали її арики й поїли родючу землю (Б. Антоненко-Давидович);

Батьки доживають віку край села, над річечкою, що давно висохла і лише напровесні, коли з полів біжить тала вода, вирує, наче молода (В. Дрозд);

(23) Техні́чна вода́:

а) вода, крім питної, мінеральної та промислової, придатна для використання в народному господарстві.

Отримана після очищення стоків технічна вода може використовуватися для зрошування земель (з наук.-попул. літ.);

б) у геології – вода, що потрапляє в нафтогазоносний пласт.

У межах нафтових і газових родовищ підземні води поділяються на ґрунтові, пластові напірні, тектонічні, пов'язані і технічні (з навч. літ.);

(24) Транскордо́нні во́ди – будь-які поверхневі або підземні води, що позначають, перетинають кордони між двома або більше державами.

На території Румунії стався аварійний викид важких металів у транскордонні води (з газ.);

(25) Як вода́ з про́рваної гре́блі (крізь про́рвану гре́блю) – несподівано, дуже сильно.

Досі він [Петро] не втрачав ясності думки. Тепер він її втратив, бо напруження ослабло, воля його танула, вислизала, як дим, як вода з прорваної греблі (І. Багряний);

Асоціації напирали як вода крізь прорвану греблю (І. Багряний).

△ (26) Агреси́вна вода́ – вода, яка внаслідок вмісту в ній деяких кислот хімічно руйнує, роз'їдає карбонатні гірські породи та бетон.

Вчені вивчили хімічні процеси, які відбуваються в надрах бетонних товщ під час дії на них агресивних вод (з наук.-попул. літ.);

(27) Важка́ вода́, фіз., хім. – вода, в якій, на відміну від звичайної, атоми водню замінені на атоми дейтерію.

Фізико-хіміки збиралися [на конференції] продемонструвати нові дослідження проблеми видобутку важкої води (Н. Рибак);

(28) Вну́трішні во́ди – у міжнародному праві – водні простори, що перебувають у межах території певної держави.

Під час українсько-російського саміту в Москві у лютому 1998 р. було досягнуто домовленості щодо встановлення за Азовським морем статусу внутрішніх вод України та РФ (з наук.-попул. літ.);

(29) Внутрішньокліти́нна вода́ – вода, що міститься всередині судинного русла (у складі крові, лімфи, цереброспінальної рідини) і в міжклітинному просторі.

Для існування людини потрібна особлива за структурою та властивостями розчинності біогенна внутрішньоклітинна вода (з наук. літ.);

Для клітин головного мозку людини, його енергетики, активності, працездатності основну роль грає зв'язана, внутрішньоклітинна вода мозку (з навч. літ.);

(30) Ґрунтові́ во́ди – підземні води, що залягають на водонепроникних шарах земної кори.

Плануючи розміщення овочевих культур, треба враховувати механічний склад ґрунту на окремих полях і ділянках сівозміни, а на заплавах, крім того, рівень ґрунтових вод (з наук. літ.);

(31) Дистильо́вана вода́ – вода, очищена перегоном від розчинених у ній домішок.

Більшість барвників розчиняли в дистильованій воді (з наук. літ.);

(32) Жаве́лева вода́, хім. – розчин хлорних сполук зеленувато-жовтого кольору, що використовують для відбілювання тканин, паперу і т. ін.

Жавелева вода використовується для просвітлювання препаратів (з навч. літ.);

(33) Зе́льтерська (се́льтерська, розм. зе́льська) вода́, заст. – природна або штучно виготовлена мінеральна соляно-вуглекисла вода.

Хлопчаки з насінням та зельтерською водою знічев'я заводили між собою сварки (В. Підмогильний);

Старий навмисно звільна Воду зельтерськую п'є (І. Муратов);

З великою натугою Юля закінчила десять класів і на запитання батьків, чи хоче вчитися, відповіла, що жадає торгувати на вокзалі сельтерською водою (Григорій Тютюнник);

(34) Ка́рстові во́ди – підземні води, які заповнюють карстові порожнини в гірських породах і циркулюють по них.

При виході карстових вод на поверхню утворюються карстові джерела (з наук. літ.);

(35) Ме́ртва вода́:

а) вода, в якій через її хімічний склад неможливе життя.

Говорять учені природознавці, що ті верстви води, котрі лежать на самому дні найглибших морських глибинів [глибин], – се справдішня “мертва вода” (І. Франко);

– Ніякої, звісно, риби тут нема і не було ніколи в Сиваші: мертва вода, ніщо живе не витримує в ній (О. Гончар);

б) (нар.-поет.) у казках – чудодійна рідина, від дії якої зростається порубане на шматки тіло.

Як прилетять ворони просить воронят, – то ти скажи: – Чорні ненажери! Пущу ваших ненажерят, Як принесете мені мертвої, а не живої води (П. Тичина);

(36) Надважка́ вода́ – вода, в якій атоми водню заміщені його радіоактивним ізотопом – тритієм.

Надважка вода надходить на Землю з опадами. Вона міститься в мізерній кількості у материкових водоймах (з наук. літ.);

(37) Пластова́ вода́ – вода, що заповнює простір між пластами земних порід.

Велику цінність для здоров'я людини становить так звана пластова вода, яка виходить на поверхню разом з нафтою (з газ.);

(38) Плі́вкова вода́ – зовнішні шари тонких водних оболонок, підтримуваних на поверхні ґрунту молекулярними силами зчеплення.

На поверхні ґрунтових часток є рідка вода у вигляді плівки, яка досить міцно тримається там. Це плівкова вода (з наук. літ.);

(39) По́вні во́ди – вода у природній водоймі на високому рівні.

Од Чорногори подихнув вітер, повні води хвилюються стиха (М. Коцюбинський);

Катерина і не пам'ятає, щоб восени так тепло гріло сонце, і не знає, щоб такі повні води були в Стрию (С. Чорнобривець);

(40) Придо́нні во́ди – шари води в океані, які залягають нижче 1000 м.

Завдяки холодній течії води Тихого океану біля Перу багаті на рибу, до поверхні піднімаються насичені мінеральними речовинами придонні води, що містять велику кількість організмів, які служать кормом для риб (з наук. літ.);

(41) Сегментаці́йна вода́ – вода, добута із сегментів, що утворилися під час формування земної поверхні.

З глибоких водоносних горизонтів через свердловини йде так звана сегментаційна вода, тобто первісна вода переважно юрського періоду (з газ.);

(42) Стічні́ во́ди – забруднені води, які видаляють через каналізаційну мережу.

Особливо актуальним завданням є боротьба із забрудненням рік, озер і ставів стічними промисловими водами (з наук.-попул. літ.);

Стрибки́ у во́ду див. стрибо́к;

(43) Тверда́ вода́ – вода, що містить у собі велику кількість вапняних або магнезіальних солей.

Вода, в якій розчинений двовуглекислий кальцій, називається твердою (з наук.-попул. літ.);

Тве́рдість води́ див. тве́рдість;

(44) Територіа́льні во́ди – смуга моря або океану вздовж узбережжя, що перебуває під суверенітетом прибережної держави і входить до складу її національної території.

Півтора року в іспанських територіальних водах Гібралтарської протоки стояло напівзатоплене торговельне італійське судно “Олтерра” (з наук.-попул. літ.);

(45) Терма́льні во́ди (джере́ла), геол. – теплі та гарячі підземні води, що виходять на поверхню землі.

Насичені газами й мінеральними речовинами, термальні води мають дуже цінні властивості й використовуються з лікувальною метою (з наук.-попул. літ.);

Камчатка... Тут і справді все нагадує про вулканічні процеси: і будова ландшафту, і безліч термальних джерел та гейзерів (з наук. літ.);

Хімі́чне очи́щення стічни́х вод див. очи́щення;

(46) Хло́рна вода́ – зеленкувата рідина, що складається з розчину двох об'ємів хлору з одним об'ємом води.

Хлорна вода вживається в медицині (з навч. літ.);

(47) Ша́хтні во́ди – підземні води, що проникають у гірничі виробки.

У більшості випадків шахтні води не придатні для пиття і мають властивості, що виключають їхнє використання в технічних цілях без попереднього оброблення (з наук. літ.);

(48) Ювені́льна вода́, геол. – підземна вода, що утворюється в магматичній зоні і піднімається на поверхню Землі.

Терми можуть мати воду ювенільну, що утворилася внаслідок конденсації пари, яку виділяє магма (з наук. літ.).

◇ Бага́то (чима́ло) води́ сплило́ (спливло́, збі́гло, упливло́, утекло́ і т. ін.) див. бага́то;

Було́ та сплило́ (спливло́) <�Що було́, те [за водо́ю] сплило́ (спливло́)> див. бу́ти;

Бу́ря в скля́нці (заст. у шкля́нці) води́ див. бу́ря;

Вари́ти (вива́рювати) / ви́варити во́ду див. вари́ти;

(49) Взяла́ вода́ кого – хто-небудь утопився.

Недаремно Іван поспішав з полонини: він не застав Марічки живою. За день перед сим, коли брела Черемош, взяла її вода (М. Коцюбинський);

Ви́ведений на чи́сту во́ду див. ви́ведений;

Виво́дити / ви́вести на чи́сту (рідко сві́жу) во́ду див. виво́дити¹;

Ви́лами [по воді́] пи́сано <�Ви́лами по воді́> див. пи́саний;

Виплива́ти (вирина́ти) / ви́плисти (ви́пливти, ви́ринути) на пове́рхню (наго́ру, на чи́сту во́ду) див. виплива́ти;

Ви́хлюпнути / вихлю́пувати [ра́зом] з ку́пелем (з водо́ю) [і] дити́ну див. ви́хлюпнути;

Вихо́дити / ви́йти (рідко ви́скочити) сухи́м з води́ див. вихо́дити;

(50) Вода́ не освя́титься (не відсвя́титься, не посвя́титься) без кого, перев. ірон. – ніщо не обійдеться без кого-небудь; хтось втручається у все.

А Солов'їха і свого носа туди таки втисла: без неї, бачте, ніде вода не освятиться (І. Нечуй-Левицький);

– Коли з'явилася тут Федоська, ніхто наче й не помітив. А взагалі, без неї в селі, як кажуть, вода не освятиться (В. Вільний);

Вести приїжджих гостей випало на долю Семену Бойкові, до нього вчепилася й дружина, – без неї, бач, вода не посвятиться (Ю. Яновський);

Втопи́ти в ло́жці води́ див. втопи́ти;

(51) Грі́шна вода́, жарт. – горілка.

– Запрошую вас сьогодні на свято, сусіде. – А грішна вода буде? – питає сусід (Ю. Яновський);

(52) Деся́та (сьо́ма) вода́ на киселі́, ірон. – дуже далека рідня.

Одного прекрасного вечора приходить у гості до Скоробагатьків якась далека їх родичка, того ступеня родичання, що називається десятою водою на киселі (Г. Хоткевич);

– Він їй, кажуть, доводиться родичем – десята вода на киселі (О. Донченко);

– Мене почали люди розпитувати, хто я і звідки. Виявилися земляки, майже родичі, сьома вода на киселі (із журн.);

[І] в ло́жці [води́] не спійма́єш (не пійма́єш) див. спійма́ти;

(53) І вода́ відсвя́титься (освя́титься) кому і без дод., грубо – хто-небудь помре, буде вбитий (перев. про погрозу).

Іди мені зараз же, бо як візьму кочергу, то тут тобі й вода освятиться (Григорій Тютюнник);

Він аж зіщулився, думає, зараз огріє жінка, та й вода відсвятиться (Ю. Мокрієв);

І води́ (рідше водо́ю) не замути́ть див. замути́ти;

[І] водо́ю не розли́ти (не розілля́ти, не розіллє́ш) див. розлива́ти;

[І] за холо́дну во́ду не прийма́тися / не прийня́тися див. прийма́тися;

І кінці́ в во́ду див. кіне́ць¹;

Каламу́тити / скаламу́тити (закаламу́тити) во́ду див. каламу́тити;

Ли́ти во́ду див. ли́ти;

Ли́ти во́ду на млин див. ли́ти;

Ли́ти холо́дну во́ду [за ко́мір] див. ли́ти;

Лі́зти у во́ду, не зна́ючи бро́ду див. лі́зти;

Лови́ти ри́бу (ри́бку) в каламу́тній (рідше мутні́й) воді́ див. лови́ти;

Набира́ти / набра́ти води́ в рот див. набира́ти;

Не бра́тися / не взя́тися [і (ні, ані́)] за холо́дну (рідше студе́ну) во́ду див. бра́тися;

Нема́ (нема́є) проми́тої води́ див. нема́;

(54) Ні (ані́) за холо́дну во́ду:

а) нічого не робити; нічим не займатися.

Степанида пече-варе [варить] і біля корови, і біля кабана, і коноплі тіпа, а Горпина вже ні за холодну воду (Л. Яновська);

– То ж десь, видно, щаслива твоя, синочку, ненька. А мої лобуряки – ні за холодну воду (Ю. Збанацький);

б) (зі сл. взятися, із запереч.) ні за що.

– Ті, кому треба було перекрити хату, запрошували Степана, обіцяли добру плату й харчі... Степан одказував їм одне: “Доки не проведу своїх лелек в ирій, не візьмуся ані за холодну воду! Мені лелек доглядати треба” (Григір Тютюнник);

Носи́ти (мі́ряти) во́ду ре́шетом див. носи́ти;

Перебива́тися з хлі́ба (з ю́шки) на во́ду (на сіль, на квас) див. перебива́тися;

Піти́ (збі́гти) за ві́тром (по ві́тру, за водо́ю) див. піти́;

Піти́ у во́ду див. піти́;

Пливти́ (плисти́, іти́ і т. ін.) / попливти́ (поплисти́, піти́ і т. ін.) за течіє́ю (рідше по течії́, куди́ вода́ несе́) див. плисти́;

Пливти́ (плисти́, іти́ і т. ін.) / попливти́ (поплисти́, піти́ і т. ін.) про́ти течії́ (про́ти води́) див. плисти́;

Поповива́рювати води́ див. поповива́рювати;

Пройти́ [крізь] вого́нь і во́ду [і мі́дні тру́би] див. прохо́дити;

Ре́шетом у воді́ зірки́ лови́ти див. лови́ти;

Рі́зати (розрі́зувати, розріза́ти) / розрі́зати во́ду (хви́лю) див. рі́зати;

Сади́ти (садови́ти) / посади́ти на хліб та (і) [на] во́ду див. сади́ти;

Спливти́ (сплисти́, упливти́ і т. ін.) / рідко сплива́ти (уплива́ти) [за] водо́ю див. сплива́ти;

Тихі́ший (ти́хший) [від] води́, ни́жчий [від] трави́ див. тихі́ший;

Товкти́ во́ду в [сту́пі] див. товкти́;

Товчі́ння (то́вчення) води́ в [сту́пі] див. товчі́ння;

У вого́нь (в ого́нь) і [в] во́ду див. вого́нь;

Хова́ти / схова́ти (захова́ти, похова́ти і т. ін.) кінці́ в во́ду див. хова́ти¹;

Хоч водо́ю розлива́й див. розлива́ти;

Хоч [з лиця́] води́ напи́йся / во́ду пий див. напива́тися;

Хоч (кра́ще, про́сто) з мо́сту (рідко з гори́) та в во́ду див. міст;

(55) Хоч у во́ду – уживається для підкреслення безвихідного становища кого-небудь.

[Степан (зиркнувши на Голохвостого):] Чого цей ланець тут? [Галя:] То, Степане, горе моє! [Степан:] Як? Що таке? [Галя:] Та, либонь, свата [сватає] мене, а мені хоч у воду! (М. Старицький);

(56) Чи́стої [чисті́сінької] води́ – який відповідає всім притаманним ознакам, властивостям чого-небудь; справжній.

– О, Макаре, це історія... Тисяча і одна ніч. Романтика... Чистої води романтика. Тепер такого не буває (Ю. Збанацький);

Світла ніч стояла над горами. Чиста, прозора, вона просвічувала наскрізь, як синій коштовний камінь чистої води (О. Гончар);

– Демагогія чистої води, – зривався Дим на півнячий крик. – Над усім має бути контроль (Є. Гуцало);

Термін “гранослов” видається давно відомим, хоча насправді це чистісінької води неологізм (з газ.);

Щоб тобі́ (йому́, їй і т. ін.) з води́ й [з] роси́ йшло <�З роси́ та з води́ [тобі́ (йому́, їй і т. ін.)]> див. іти́;

Як во́ди напи́тись див. напива́тися;

Як (мов, ні́би і т. ін.) води́ в рот набра́ти див. набира́ти;

Як (мов, ні́би і т. ін.) води́ в рот понабира́ти див. понабира́ти;

Як (мов, ні́би і т. ін.) водо́ю вми́ло (зми́ло) <�Як (мов, ні́би і т. ін.) вода́ вми́ла (зми́ла)> див. умива́ти;

Як (мов, ні́би і т. ін.) дві кра́плі (крапли́ни) [води́] <�Як (мов, ні́би і т. ін.) кра́пля (крапли́на) води́> див. кра́пля;

[Як (мов, ні́би і т. ін.)] за водо́ю йти / піти́ див. іти́;

(57) Як (мов, ні́би і т. ін.) з води́:

а) (зі сл. рости, іти і т. ін.) надзвичайно швидко.

– Давиде! Ой, ти ще більшим став! Ростеш мов з води (М. Стельмах);

– Гриби тепер ішли мов із води. Їх збирали щоденно і дорослі, і діти... (Ю. Збанацький);

Овес! Що за чудовий овес в цьому році! З самої весни гнало його як з води! (В. Москалець);

б) зовсім несподівано, раптово.

Аж ось Марко... Він, здавалось, зник був зовсім з наших очей, тепер не витримав – виринув в гостро цікавий момент як із води (С. Васильченко);

На голос пісні до них добувається з берега ще один. Виник ніби з води. Причалив човна, вичалапкує на берег (О. Гончар);

в) дуже легко, добре, вдало.

В міжріччі Орелі та Берестової ніхто не осмілювався змагатися з Онисимом на ниві. У нього все йшло як із води, повніло й дозрівало, викликало заздрість убогих хуторян (М. Рудь);

(58) Як (мов, ні́би і т. ін.) з гу́ски (з гусака́) вода́ з кого – хто-небудь зовсім не реагує на щось; ніщо не впливає, не діє на когось.

– Траплялось, що одна [жінка] вдряпне, друга забере трохи глибше, третя ніби за живе зашморгне, то все те як з гуски вода (Марко Вовчок);

Я пильно придивлявся до нього [Гризоти] тоді на бюро .. Сидить собі, а з нього як з гусака вода... Не буде з нього толку, не буде (В. Речмедін);

– Скільки не критикують того начальника робпостачу, а з нього мов з гуски вода, – каже Василина (О. Гончар);

Як (мов, ні́би і т. ін.) ка́мінь у во́ду див. ка́мінь;

Як (мов, ні́би і т. ін.) лину́ли холо́дною водо́ю (водо́ю з льо́дом) див. лину́ти;

Як (мов, ні́би і т. ін.) лист за водо́ю див. лист¹;

Як (мов, ні́би і т. ін.) ри́ба з водо́ю див. ри́ба;

Як (мов, ні́би і т. ін.) ри́ба у воді́ див. ри́ба;

Як (мов, ні́би і т. ін.) ску́паний у ме́ртвій воді́ див. ску́паний;

Як (мов, ні́би і т. ін.) у воді́ (у во́ду) намо́чений див. намо́чений;

[Як (мов, ні́би і т. ін.)] у во́ду впа́сти (ка́нути, пірну́ти і т. ін.) див. упа́сти¹;

Як (мов, ні́би і т. ін.) у во́ду диви́тися / гля́нути див. диви́тися;

Як (мов, ні́би і т. ін.) у во́ду опу́щений див. опу́щений;

(59) Як (мов, ні́би і т. ін.) у ре́шеті води́, ірон. – зовсім немає.

[Ярошенко:] Я проти вашої статті тому, що критики в ній немає. Є тільки видимість критики.. Там правди – як в решеті води (О. Левада);

Як (мов, ні́би і т. ін.) холо́дною водо́ю (рідко холо́дним ду́шем) обда́ти (зли́ти, обли́ти) див. обдава́ти;

Як (мов, ні́би і т. ін.) [холо́дною (рідко зи́мною)] водо́ю обли́тий див. обли́тий;

Як (мов, ні́би і т. ін.) чорт (ді́дько) ла́дану (свяче́ної води́) див. чорт;

Як [раз] плю́нути (рідко на во́ду) див. плю́нути;

Як сіль у воді́ див. сіль.