1. Словник-довідник музичних термінів

фраза

(від гр. phrasis — висловлювання) — 1. Елемент музичної форми, невелика послідовність двох-трьох мотивів, що не перебільшує відносно завершеної частини музичної теми (періоду, речення). В класичних формах Ф. об`єднуються в розділах експозиції в речення, в розділи, що розвиваються, в більш великі нестійкі побудови. 2. Музичний уривок, який виокремлюється цезурою. 3. Наслідок фразування, відносно завершений зворот мелодії, що не співпадає з Ф. — елементом музичної форми.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фраза — фра́за іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. фраза — (від гр. phrasis — вираз, зворот мови) ритмомелодична одиниця спілкування, що не завжди збігається з реченням, але завжди комунікативно інформативна. Словник стилістичних термінів
  3. фраза — (кучерява) вислів, вираз; (граматична) речення; (пуста) ПРВ. МН. фразеологія, просторікування, ІД. марнослів'я; (крилата) ІД. АФОРИЗМ. Словник синонімів Караванського
  4. фраза — [фраза] -зие, д. і м. -з'і Орфоепічний словник української мови
  5. фраза — Речення Словник чужослів Павло Штепа
  6. фраза — ФРА́ЗА, и, ж. 1. лінгв. Висловлювання, що становить смислову та інтонаційну єдність. Слово в живому потоці мови входить, як відомо... Словник української мови у 20 томах
  7. фраза — -и, ж. 1》 лінгв. Висловлювання, що становить смислову та інтонаційну єдність. 2》 Стійкий умовний вираз, ходячий вислів. 3》 Пишномовний нещирий вислів, позбавлений внутрішнього змісту, або такий, що прикриває брехливість твердження... Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. фраза — фра́за (від грец. φράσις – спосіб вираження, зворот) 1. Висловлювання, що становить інтонаційну чи смислову єдність; речення. 2. Невелика, відносно закінчена частина музичної теми; у вченні про музичну форму – побудова, середня між мотивом і реченням. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. фраза — ки́датися слова́ми (сло́вом, фра́зами і т. ін.). Говорити, обіцяти що-небудь безвідповідально, несерйозно, необдумано. Ніяка поважаюча себе людина, до якої прийшли на раду, не буде поспішати й кидатись нерозважним словом (Ю. Яновський). Фразеологічний словник української мови
  10. фраза — ВИ́СЛІВ (сполучення слів, що виражає закінчену думку або становить певну єдність), ВИ́РАЗ, ЗВОРО́Т, ФРА́ЗА, АФОРИ́ЗМ (узагальнена думка, висловлена стисло); ГНО́МА (віршована). Словник синонімів української мови
  11. фраза — Фра́за, -зи; фра́зи, фраз Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. фраза — ФРА́ЗА, и, ж. 1. лінгв. Висловлювання, що становить смислову та інтонаційну єдність. Слово.. в живому потоці мови входить, як відомо... Словник української мови в 11 томах