фраза

ФРА́ЗА, и, ж.

1. лінгв. Висловлювання, що становить смислову та інтонаційну єдність.

Слово в живому потоці мови входить, як відомо, до складу ритмічної групи як частина ще більшої ритмомелодичної одиниці (що становить певну семантично закінчену цілість) – т. зв. фрази (з наук. літ.);

– Панич, допевне, залюблені, що все такі задумані, – заговорила Пазя. Вивчилася цеї фрази в місті та й перелякала нею Славка ще дужче (Л. Мартович);

– Ми переболіли сеє горе, що спостигло нас так неждано. Тепер ми постановили ніколи більше о тім не говорити і дуже просили би вас не торкатися сеї не загоєної ще рани. По такій фразі, сказаній спокійно, ґречно, трудно вже було зачинати річ на сю цікаву і пікантну тему (Г. Хоткевич);

– Від імені робітників Машинобудівного заводу закликаю приєднатися до нас і надіслати з'їздові вітальну телеграму... Вигуки схвалення і оплески не дали йому закінчити фразу (А. Головко).

2. Стійкий умовний вираз, звичайний вислів.

Олеся тихо промовила звичайну фразу, спустивши очі додолу: “Як батько та мати скажуть, – я згоджусь!” (І. Нечуй-Левицький);

“О, зупинися, мить, ти – чарівна!” – мимоволі, як це часто буває з Павлом у хвилини великого збудження, спливла у пам'яті готова фраза, що так точно відбивала зараз його душевний стан (А. Головко);

Живописці на Україні XVII- XVIII ст. ст. об'єднувалися в ремісничі цехи. По закінченні навчання цеховий учень мусив відбути мандрівку по країні, а то й за кордон з метою підвищення кваліфікації. Напучуючи його, майстер казав традиційну фразу: “Маєш вчитися, доки житимеш” (із журн.).

3. Пишномовний нещирий вислів, позбавлений внутрішнього змісту, або такий, що прикриває брехливість твердження, непорядність вчинку і т. ін.

Розпустивши цілу річку фраз, гарних, але пустих, він аж заплющував очі, неначе півень в час свого крику (І. Нечуй-Левицький);

Бронка взяла огида. Огида до цього безсилого людського мішка, напханого високими, бундючними фразами про силу волі, про завойовництво, про благородство духа, про боротьбу проти хвилі (Ірина Вільде).

4. муз. Невелика, відносно завершена частина музичної теми.

Характеристику турків подано в опері “Запорожець за Дунаєм” в умовно-орієнтальному, узагальненому плані: пусті квінти в басі, коротка мелодична фраза, яка весь час повторюється, різкі регістрові зіставлення (з наук. літ.);

На початку нової музичної фрази дівчата виходять на сцену (з наук. літ.);

// Невелика, відносно завершена частина іншого твору мистецтва (кіно, хореографії тощо).

Монтажна фраза; Хореографічна фраза.

Оброни́ти сло́во (фра́зу) див. обро́нювати;

Па́ру слів (фраз) написа́ти (сказа́ти і т. ін.) див. написа́ти.△ Крила́ті слова́ <�Крила́та фра́за> див. сло́во.

◇ Ки́датися слова́ми (сло́вом, фра́зами і т. ін.) див. ки́датися;

(1) Кучеря́ва фра́за (промо́ва) – пишномовна, витіювата фраза, промова.

Той, хто мав грати того джуру, ніяк не міг вимовити .. кучеряву фразу (В. Минко);

По синьому бездонному небу пливли не спливаючи молочно-пінні хмарки, що у добрій злагоді перекликалися з радісно-схвильованою, тому трохи кучерявою промовою Корнія Івановича (І. Волошин);

(2) Коро́нна фра́за – улюблена фраза, яку хто-небудь часто повторює і з якою його асоціюють.

– Ти вже чув його коронну фразу: “Дейдрині друзі – мої друзі”? (О. Авраменко, В. Авраменко);

Вона полюбляла посилатися на авторитет свого чоловіка, час від часу вимовляючи свою коронну фразу: “Ми з моїм Ладокуром...” або “Мій Ладокур не дасть збрехати, що...” (І. Роздобудько).