1. Словник синонімів української мови

фраза

ВИ́СЛІВ (сполучення слів, що виражає закінчену думку або становить певну єдність), ВИ́РАЗ, ЗВОРО́Т, ФРА́ЗА, АФОРИ́ЗМ (узагальнена думка, висловлена стисло); ГНО́МА (віршована). Дмитро Іванович (Яворницький) уважно слухав Залізняка, інколи всміхався, перепитував окремі слова та вислови (І. Шаповал); Десь я чула вираз, ніби сама природа.. без людей, то все одно, що рамка без картини (Леся Українка); Не тішили його ані здивовано-шанобливі погляди присутніх, ані панегіричні звороти Борецького (З. Тулуб); Комендант говорив фразами, які запали йому в голову ще з часів навчання в університеті (Ю. Бедзик); Я знаю одного попа, що склав собі афоризм: "гарна рифма — погибель для ідеї" (Леся Українка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фраза — фра́за іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. фраза — (від гр. phrasis — вираз, зворот мови) ритмомелодична одиниця спілкування, що не завжди збігається з реченням, але завжди комунікативно інформативна. Словник стилістичних термінів
  3. фраза — (кучерява) вислів, вираз; (граматична) речення; (пуста) ПРВ. МН. фразеологія, просторікування, ІД. марнослів'я; (крилата) ІД. АФОРИЗМ. Словник синонімів Караванського
  4. фраза — [фраза] -зие, д. і м. -з'і Орфоепічний словник української мови
  5. фраза — Речення Словник чужослів Павло Штепа
  6. фраза — (від гр. phrasis — висловлювання) — 1. Елемент музичної форми, невелика послідовність двох-трьох мотивів, що не перебільшує відносно завершеної частини музичної теми (періоду, речення). В класичних формах... Словник-довідник музичних термінів
  7. фраза — ФРА́ЗА, и, ж. 1. лінгв. Висловлювання, що становить смислову та інтонаційну єдність. Слово в живому потоці мови входить, як відомо... Словник української мови у 20 томах
  8. фраза — -и, ж. 1》 лінгв. Висловлювання, що становить смислову та інтонаційну єдність. 2》 Стійкий умовний вираз, ходячий вислів. 3》 Пишномовний нещирий вислів, позбавлений внутрішнього змісту, або такий, що прикриває брехливість твердження... Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. фраза — фра́за (від грец. φράσις – спосіб вираження, зворот) 1. Висловлювання, що становить інтонаційну чи смислову єдність; речення. 2. Невелика, відносно закінчена частина музичної теми; у вченні про музичну форму – побудова, середня між мотивом і реченням. Словник іншомовних слів Мельничука
  10. фраза — ки́датися слова́ми (сло́вом, фра́зами і т. ін.). Говорити, обіцяти що-небудь безвідповідально, несерйозно, необдумано. Ніяка поважаюча себе людина, до якої прийшли на раду, не буде поспішати й кидатись нерозважним словом (Ю. Яновський). Фразеологічний словник української мови
  11. фраза — Фра́за, -зи; фра́зи, фраз Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. фраза — ФРА́ЗА, и, ж. 1. лінгв. Висловлювання, що становить смислову та інтонаційну єдність. Слово.. в живому потоці мови входить, як відомо... Словник української мови в 11 томах