фраза

ки́датися слова́ми (сло́вом, фра́зами і т. ін.). Говорити, обіцяти що-небудь безвідповідально, несерйозно, необдумано. Ніяка поважаюча себе людина, до якої прийшли на раду, не буде поспішати й кидатись нерозважним словом (Ю. Яновський).

па́ру слів (фраз), зі сл. написа́ти, сказа́ти і т. ін. 1. Трохи, зовсім мало. Дуже був би Вам вдячний, коли б написали хоч пару слів про себе (М. Коцюбинський); // Дещо. — Слід би було вже й сход зібрати, поговорити по душах із селянством .. Я пару слів сказав би (В. Речмедін); Як скінчу життя стражденне, .. щоб не чути більш образ,— Киньте часом і про мене Пару щирих, теплих фраз (П. Грабовський).

пусті́ (ма́рні) слова́ (фра́зи). Непотрібні, беззмістовні, не варті уваги висловлювання; беззмістовне розумування. Пусті слова про “право бідних”… Держава дбає не про нас. Нас мали за рабів негідних… Доволі кривди і образ! (М. Вороний); Без марних слів і компліментів ніжних його (В. Маяковського) поети вчителем зовуть (М. Рильський). ма́рне сло́во. Коли я називаю його своїм братом, то се не жарт і не марне слово (Леся Українка).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фраза — фра́за іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. фраза — (від гр. phrasis — вираз, зворот мови) ритмомелодична одиниця спілкування, що не завжди збігається з реченням, але завжди комунікативно інформативна. Словник стилістичних термінів
  3. фраза — (кучерява) вислів, вираз; (граматична) речення; (пуста) ПРВ. МН. фразеологія, просторікування, ІД. марнослів'я; (крилата) ІД. АФОРИЗМ. Словник синонімів Караванського
  4. фраза — [фраза] -зие, д. і м. -з'і Орфоепічний словник української мови
  5. фраза — Речення Словник чужослів Павло Штепа
  6. фраза — (від гр. phrasis — висловлювання) — 1. Елемент музичної форми, невелика послідовність двох-трьох мотивів, що не перебільшує відносно завершеної частини музичної теми (періоду, речення). В класичних формах... Словник-довідник музичних термінів
  7. фраза — ФРА́ЗА, и, ж. 1. лінгв. Висловлювання, що становить смислову та інтонаційну єдність. Слово в живому потоці мови входить, як відомо... Словник української мови у 20 томах
  8. фраза — -и, ж. 1》 лінгв. Висловлювання, що становить смислову та інтонаційну єдність. 2》 Стійкий умовний вираз, ходячий вислів. 3》 Пишномовний нещирий вислів, позбавлений внутрішнього змісту, або такий, що прикриває брехливість твердження... Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. фраза — фра́за (від грец. φράσις – спосіб вираження, зворот) 1. Висловлювання, що становить інтонаційну чи смислову єдність; речення. 2. Невелика, відносно закінчена частина музичної теми; у вченні про музичну форму – побудова, середня між мотивом і реченням. Словник іншомовних слів Мельничука
  10. фраза — ВИ́СЛІВ (сполучення слів, що виражає закінчену думку або становить певну єдність), ВИ́РАЗ, ЗВОРО́Т, ФРА́ЗА, АФОРИ́ЗМ (узагальнена думка, висловлена стисло); ГНО́МА (віршована). Словник синонімів української мови
  11. фраза — Фра́за, -зи; фра́зи, фраз Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. фраза — ФРА́ЗА, и, ж. 1. лінгв. Висловлювання, що становить смислову та інтонаційну єдність. Слово.. в живому потоці мови входить, як відомо... Словник української мови в 11 томах