фраза

фра́за

-и, ж.

1》 лінгв. Висловлювання, що становить смислову та інтонаційну єдність.

2》 Стійкий умовний вираз, ходячий вислів.

3》 Пишномовний нещирий вислів, позбавлений внутрішнього змісту, або такий, що прикриває брехливість твердження, непорядність вчинку і т. ін.

4》 муз. Невелика, відносно завершена частина музичної теми.

|| Уривок музики, який відокремлюється цезурою.

|| Невелика, відносно завершена частина іншого твору мистецтва (кіно, хореографії тощо). Хореографічна фраза.

5》 У науці про музичні форми – побудова, середня між мотивом і реченням.

6》 У програмуванні – частина конструкції мови, яка має певне змістовне значення, але не застосовується самостійно, поза межами цієї конструкції.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

фраза — фра́за іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
фраза — (від гр. phrasis — вираз, зворот мови) ритмомелодична одиниця спілкування, що не завжди збігається з реченням, але завжди комунікативно інформативна. Словник стилістичних термінів
фраза — (кучерява) вислів, вираз; (граматична) речення; (пуста) ПРВ. МН. фразеологія, просторікування, ІД. марнослів'я; (крилата) ІД. АФОРИЗМ. Словник синонімів Караванського
фраза — [фраза] -зие, д. і м. -з'і Орфоепічний словник української мови
фраза — Речення Словник чужослів Павло Штепа
фраза — (від гр. phrasis — висловлювання) — 1. Елемент музичної форми, невелика послідовність двох-трьох мотивів, що не перебільшує відносно завершеної частини музичної теми (періоду, речення). В класичних формах... Словник-довідник музичних термінів
фраза — ФРА́ЗА, и, ж. 1. лінгв. Висловлювання, що становить смислову та інтонаційну єдність. Слово в живому потоці мови входить, як відомо... Словник української мови у 20 томах
фраза — фра́за (від грец. φράσις – спосіб вираження, зворот) 1. Висловлювання, що становить інтонаційну чи смислову єдність; речення. 2. Невелика, відносно закінчена частина музичної теми; у вченні про музичну форму – побудова, середня між мотивом і реченням. Словник іншомовних слів Мельничука
фраза — ки́датися слова́ми (сло́вом, фра́зами і т. ін.). Говорити, обіцяти що-небудь безвідповідально, несерйозно, необдумано. Ніяка поважаюча себе людина, до якої прийшли на раду, не буде поспішати й кидатись нерозважним словом (Ю. Яновський). Фразеологічний словник української мови
фраза — ВИ́СЛІВ (сполучення слів, що виражає закінчену думку або становить певну єдність), ВИ́РАЗ, ЗВОРО́Т, ФРА́ЗА, АФОРИ́ЗМ (узагальнена думка, висловлена стисло); ГНО́МА (віршована). Словник синонімів української мови
фраза — Фра́за, -зи; фра́зи, фраз Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
фраза — ФРА́ЗА, и, ж. 1. лінгв. Висловлювання, що становить смислову та інтонаційну єдність. Слово.. в живому потоці мови входить, як відомо... Словник української мови в 11 томах