бік

БІК, бо́ку, ч.

1. Права або ліва частина тулуба від плеча до стегна.

Тріщали кості, ребра, боки. Летіли зуби, пухли щоки (І. Котляревський);

Перевертаюся з боку на бік і не можу вснути [заснути] (Б. Лепкий);

Він, видобувшись на ґанок, став до людей так, щоб усім було видно бомби, що теліпаються в нього при боці (О. Гончар).

2. Яка-небудь сторона, площина предмета.

І опинився Горщик золотий Між череп'яними Горшками, Щербатий і кривий, З розбитими боками (Л. Глібов);

Між темною тінню голих верб біліла боками церковка (Панас Мирний);

Він [човен] летів серед бризків [бризок] і піни, скрегочучи, б'ючись боками об скелі (М. Коцюбинський);

На боках вази розцвіли дивні квіти папороті, зозулиних черевичків (з газ.);

* Образно. Життя вперше поверталося до неї своїм суворим боком (Панас Мирний).

3. Місце, місцевість, що лежить не посередині, а збоку від кого-, чого-небудь.

Ой заграй, заграй, синесеньке море, Та під тими байдаками, Що пливуть козаки .. Та на сей бік за нами (Т. Шевченко);

За станцією починався яр, по другий бік колії лежав степ (П. Панч);

* Образно. Говорю і цілую – сльозою вже став З того боку снігів – цього боку немає (М. Вінграновський).

4. Напрямок або місцевість, що лежить у цьому напрямку.

Кругом корчми слалося на всі боки рівне поле (І. Нечуй-Левицький);

Недалеко була невеличка площа, відки [звідки] розходилися вулиці на п'ять боків (І. Франко);

Це вже справжня Трансильванія. Типова картина: село з усіх боків оточене пасмами безплідних гір, і тільки в цьому котловані буяють рясні сади, городи, виноградники (О. Гончар).

5. перен. Одна із сторін, певна ознака явища, поняття.

Коли ідеалізм має багато недоговорености [недомовленості], то я думаю, що й матеріалізм не без слабих боків (М. Хвильовий);

Неоднорідними означення бувають тоді, коли характеризують той самий предмет з різних боків (з навч. літ.).

6. перен. Чийсь погляд, позиція.

Се ж не був каприз з мого боку. Я вам кажу, я за свій хист боялась (Леся Українка);

Це ж просто гріх з Вашого боку, що про себе ані словечка, начебто мене не обходить, як Вам та що з Вами (М. Коцюбинський).

7. перен. Певний напрям, спрямування.

Перебудування навчальної програми відбувається в бік більшої виробничої спеціалізації (з наук.-попул. літ.);

Профспілки закликали уряд спрямувати його діяльність у бік соціальних потреб людини (з публіц. літ.).

(1) З пра́вого бо́ку <�По пра́вім бо́ці> – праворуч, справа.

Он тут у закоулочку по правім боці на ріжку той грек крамарює (Марко Вовчок);

Кла́сти на бік (на борт) див. кла́сти;

Пра́вда на моє́му (твоє́му, його́ і т. ін.) бо́ці <�Моя́ (твоя́, його́ і т. ін.) пра́вда> див. пра́вда;

Приверта́ти / приверну́ти на свій бік див. приверта́ти.

○ (2) З одного́ бо́ку.., з дру́гого (і́ншого) бо́ку.., у знач. спол.:

а) хоч.., але.. (уживається при зіставленні).

Якось так біжить мені час .. З одного боку, це добре, бо я таки скучаю за домом, а з другого, – й не дуже, бо робота йде мляво (М. Коцюбинський);

б) уживається при переліку з протиставленням.

Приходилось, з одного боку, держатися біблейського оповідання, а з другого, – народних легенд (Панас Мирний).

◇ [Аж] бра́тися (хапа́тися) / взя́тися (вхопи́тися, схопи́тися) за живі́т (за бо́ки, рідко в бо́ки) див. бра́тися;

[Аж] рва́ти боки́ (животи́) див. рва́ти;

Боки́ зрива́ти див. зрива́ти¹;

Бра́тися / взя́тися фе́ртом в (по́під) бо́ки див. бра́тися;

Бу́ти на бо́ці див. бу́ти;

Відтовкти́ бо́ки див. відтовкти́;

(3) Два бо́ки (дві сторони́) [одніє́ї] меда́лі – невід'ємні складові частини чого-небудь єдиного.

Курбас і Бучма, Бучма і Курбас – це два боки однієї медалі високореалістичного мистецтва, яке народжувалося тоді в театрі “Березіль” (із журн.);

В економічних вимірниках виробництва кількість і якість – дві сторони однієї медалі (із журн.);

Життя́ поверну́лося го́стрим бо́ком див. життя́;

(4) З бо́ку:

а) (чийого, кого) чий, кого.

Це ж просто гріх з Вашого боку, що про себе ані словечка (М. Коцюбинський);

Се ж не був каприз з мого боку (Леся Українка);

Як може Самієв недооцінювати значення їхньої присутності там в самому пеклі? Адже це з його боку короткозорість... (О. Гончар);

б) (кого, чийого) від кого, від чого.

З боку Порфира нарікань не було (О. Гончар);

Контроль з боку громадськості;

в) (якого) залежно від погляду, розуміння кого-, чого-небудь.

Не знаю, чи видрукують [“Fata morgana”], бо тема з цензурного боку дуже слизька (М. Коцюбинський);

Ці політиканські утопії варті уваги з публіцистичного погляду, але з художнього боку вони зовсім нецікаві (Леся Українка);

г) (кого) за спорідненістю кого-небудь.

Вишневецький Дмитро – князь, небiж князя Федора Острозького з боку матерi, перший вiдомий в iсторiї козацький отаман (з навч. літ.);

(5) Зворо́тний (і́нший, дру́гий і т. ін.) бік меда́лі <�Зворо́тна (і́нша, дру́га і т. ін.) сторона́ меда́лі> – протилежний вияв чого-небудь (перев. негативний).

Блискучість ідеї, а то навіть форми могли захоплювати до ентузіазму й фанатизму, і багато треба було сторонніх критичних впливів, щоб хоч сяк-так показати й задню сторону медалі (Г. Хоткевич);

Кожен бере на себе те, що йому під силу, зі щоденних клопотів має і копійку, і втіху. Але тут є й зворотний бік медалі: матеріальне може потіснити духовне (із журн.);

Весна видалась на рідкість дощовита. Це вселяє великі надії на багатий урожай, але є і зворотний бік медалі – дуже неприємний: наступають бур'яни (з газ.);

(6) З усі́х бокі́в – детально, повністю, всебічно, враховуючи всі моменти.

– Тут гарячки, товариство, пороти нічого. Треба з усіх боків обміркувати (А. Головко);

– Ми мусимо розглянути це питання з усіх боків, позитивних і негативних (В. Собко);

Іди́ [собі́] на всі чоти́ри ві́три (на чоти́ри бо́ки) див. іти́;

Ки́датися на всі бо́ки див. ки́датися;

Крути́ти (верті́ти) на всі бо́ки див. крути́ти;

Лиза́ти [язико́м] два бо́ки див. лиза́ти;

Люби́ти, як сіль в о́ці [і терни́ну в бо́ці] див. люби́ти;

(7) На всі бо́ки:

а) (зі сл. лаяти, славити, хвалити і т. ін.) дуже сильно, всіляко.

Підставні хваленики за плату од купців вихвалюють коні на всі боки і запевняють панків, що коні добрі (І. Нечуй-Левицький);

Її [Хіврю] лаяли на всі боки й другими способами допікали (Грицько Григоренко);

Горпина Іванівна, святково вдягаючись, як і личить молодій тещі, на всі боки чистила слабохарактерного чоловіка (Ю. Збанацький);

б) повністю, цілком або як заманеться, як завгодно.

– Грошей на коронне королівське військо ми не дамо, – говорив Корецький. – Навіщо нам і справді підсилювати короля? Хіба задля того, щоб він держав нас в своїх руках та вихав і вихрив нами на всі боки, вхопивши за чуби? (І. Нечуй-Левицький);

Меткий, повороткий [Максим] – на всі боки москаль! (Панас Мирний);

в) усім підряд, не розбираючи.

– Хто? кого не пустить?.. кажіть-бо толком! – кидав він питання на всі боки (М. Коцюбинський);

г) (зі сл. повертати) кругом, всіма кінцями, по-всякому.

– І виніс же дідько бабу на великий трахт [тракт] з вікном в руках! Повертає та й повертає те вікно на всі боки, мов цяцьку, ніби грається ним... (І. Нечуй-Левицький);

На всі бо́ки присту́пний див. присту́пний;

(8) На [всі] чоти́ри бо́ки (сто́рони):

а) (перев. зі сл. іти, відпускати і т. ін.) куди завгодно, будь-куди.

Люди такого типу .. ощетинюються, кричать: “Я тут хазяїн! Я відповідаю!” – і тоді краще з ними не говорити, а зодягай шапку та йди собі на чотири боки (Григорій Тютюнник);

Сніданок закінчено, зараз Васько помиє посуд і може майнути на всі чотири сторони (М. Зарудний);

б) уживається, коли проганяють або відпускають кого-небудь із невдоволенням, обуренням і т. ін.; геть звідси куди завгодно.

– Штраф уже маєш – не покаявся. На всі чотири сторони! Митро похнюпився, але ще не вірить (А. Головко);

– Або викладай усе відверто, або геть звідси на всі чотири боки! (із журн.);

в) у різних місцях, звідусіль.

Місто займається одразу. Пожежа схоплюється на чотири боки (І. Нечуй-Левицький);

– Козаки встигли огородитися возами, серед табору гармати поставили і на всі чотири боки громили пана гетьмана (Іван Ле);

Нагрі́ти боки́ див. нагріва́ти;

Намина́ти / нам'я́ти (насади́ти) бо́ки див. намина́ти;

Натовкти́ [під] боки́ ([в] поти́лицю) див. натовкти́;

Оберну́тися / оберта́тися дру́гим (і́ншим, те́мним і т. ін.) бо́ком див. оберта́тися;

Облама́ти / обла́мувати ре́бра (боки́) див. обла́мувати¹;

Обле́жувати боки́ див. обле́жувати;

(9) Оди́н бік меда́лі – частина або половина якої-небудь справи.

Вивчення попиту – тільки один бік медалі. Торгівля намагається також активно формувати його (з газ.);

Перевчи́тися на оди́н бік див. переу́чуватися;

Перетяга́ти (перетя́гувати, перева́жувати) / перетягти́ (перетягну́ти, перева́жити) на свою́ (на́шу, ва́шу і т. ін.) сто́рону (на свій (ваш, наш і т. ін.) бік) див. перетяга́ти;

Перехва́лювати / перехвали́ти на оди́н бік див. перехва́лювати;

(10) Під бо́ком – дуже близько, зовсім поруч.

– Ось Буковина під боком, а відти приїздять до міста на ярмарок попи такі бородаті, аж ну! (Л. Мартович);

– Цього ти не кажи мені, Катре... Під боком люди (С. Васильченко);

– Хто живе там під боком у заводу, той білого снігу не бачить, – гомонить дядько Ягор (О. Гончар);

Печатку Петро Іванович беріг більше, ніж власне життя. А тут фронт. А тут німці під боком. А тут можуть .. узяти в полон. Обшукають і знайдуть печатку (А. Дімаров);

Побра́тися в (під) бо́ки див. побра́тися;

Поверну́ти но́са в той (цей, і́нший) бік див. поверта́ти¹;

Полата́ти (облата́ти) / лата́ти бо́ки (рідко ре́бра) див. полата́ти;

Пом'я́ти / м'я́ти боки́ (ре́бра) див. пом'я́ти;

Ру́ки в бо́ки див. рука́;

Ско́ком чи бо́ком <�То ско́ком, то бо́ком> див. скік¹;

Става́ти (перехо́дити) / ста́ти (рідко ста́нути, перейти́) на бік (на сто́рону) див. става́ти;

Стоя́ти на бо́ці див. стоя́ти;

Схиля́тися / схили́тися на бік (рідко на руч, на ко́ри́сть) див. схиля́тися;

(11) Тіньови́й бік <�Тіньова́ сторона́> – зворотний, негативний бік якого-небудь явища.

Колектив газети був нагороджений за гострі статті про тіньовий бік приголомшливого економічного зростання Китаю (з газ.);

(12) То сим, то тим бо́ком – як-небудь, якось.

– То сим, то тим боком зиму перебудемо. Аби через зиму, а там, як люди кажуть, вовка самі ноги годують! – казали одрадяни (Панас Мирний);

Тря́сця йому́ (тобі́, їй і т. ін.) в печінки́ (в печі́нку, в пуп, в бік і т. ін.), див. тря́сця;

Узя́ти ру́ки в бо́ки див. узя́ти;

(13) Хоч одни́м бо́ком, зі сл. підійти, наблизитися і т. ін. – трохи, найменшою мірою, якимсь чином.

Щоб наблизитись хоч одним боком до того вимріяного соціалізму, зорганізували вони ще до імперіалістичної війни кооперативну друкарню (Ірина Вільде).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бік — Відомо, що вживання близьких за значенням іменників бік і сторона пов’язане з певними труднощами. “Уроки...” про це вже писали. Але частково й розрізнено. А може, присвятити названій темі окремий розділ? Будь ласка. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. бік — бік іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. бік — БІК – СТОРОНА Бік, боку. Широко вживається в багатьох значеннях: братися в боки, з боку на бік перевертати, під’їхати з лівого боку, на всі боки, по цей бік річки, сонячний бік вулиці, зворотний бік медалі, лицьовий бік тканини, бік квадрата... Літературне слововживання
  4. бік — (тіла) д. підбіччя; (вулиці) перія; (фігури) сторона, грань; (справи) аспект; У ФР. напрям, напрямок <н. у бік церкви>, погляд, точка зору <н. з боку уряду>; (стосовно річки) берег. Словник синонімів Караванського
  5. бік — [б'ік] боку, м. (ў) боц'і і (на) боуку, мн. боки, боук'іў два бокие Орфоепічний словник української мови
  6. бік — боку, ч. 1》 Права або ліва частина тулуба від плеча до стегна. Під боком — дуже близько, поруч. 2》 Яка-небудь сторона, стінка, площина предмета. 3》 Місце, місцевість, що знаходиться не посередині, а збоку чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. бік — бік 1. бік ◊ боки́ зрива́ти <�зі смі́ху> заходитися сміхом; реготати (Франко) (ср, ст): Він такі різні кавали знає! Як зачнемо боки зривати, то, бігме, хлоп забуває про все (Авторка) ◊ фалюва́ти бо́ком → фалювати 2. (перев. мн.боки́) підробіток (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. бік — (аж) вхопи́тися / бра́тися за живі́т (за бо́ки́, в бо́ки). Дуже сміятися, реготати. — Та й поганий анекдот, коли ти сам за живіт вхопився (О. Донченко); — Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим, заразливим сміхом (Ю. Фразеологічний словник української мови
  9. бік — БІК (місце збоку кого-, чого-небудь; одна з поверхонь якого-небудь предмета), СТОРОНА́. По обидва боки ґанку бризкали фонтани (І. Нечуй-Левицький); Є плід на берегах Мертвого моря. Він висить на гілці й красується показним боком (Г. Словник синонімів української мови
  10. бік — Бік, бо́ку, в бо́ці; бо́ки, бо́ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. бік — БІК, бо́ку, ч. 1. Права або ліва частина тулуба від плеча до стегна. Тріщали кості, ребра, боки. Летіли зуби, пухли щоки (Котл., І, 1952, 236); Потомились вівчарки. Лягають і носять боками (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  12. бік — Бік, боку м. 1) Бокъ, часть тѣла. Узявсь під боки та й думає, що пан. посл. Тому козакові, що шабелька при бокові. Чуб. 2) Бокъ, сторона предмета, напр. сундука, лодки и пр. Вас. 150, 151; сторона. І по сей бік гора, і по той бік гора. Мет. 3.4. Словник української мови Грінченка