бік
БІК, бо́ку, ч.
1. Права або ліва частина тулуба від плеча до стегна.
Тріщали кості, ребра, боки. Летіли зуби, пухли щоки (І. Котляревський);
Перевертаюся з боку на бік і не можу вснути [заснути] (Б. Лепкий);
Він, видобувшись на ґанок, став до людей так, щоб усім було видно бомби, що теліпаються в нього при боці (О. Гончар).
2. Яка-небудь сторона, площина предмета.
І опинився Горщик золотий Між череп'яними Горшками, Щербатий і кривий, З розбитими боками (Л. Глібов);
Між темною тінню голих верб біліла боками церковка (Панас Мирний);
Він [човен] летів серед бризків [бризок] і піни, скрегочучи, б'ючись боками об скелі (М. Коцюбинський);
На боках вази розцвіли дивні квіти папороті, зозулиних черевичків (з газ.);
* Образно. Життя вперше поверталося до неї своїм суворим боком (Панас Мирний).
3. Місце, місцевість, що лежить не посередині, а збоку від кого-, чого-небудь.
Ой заграй, заграй, синесеньке море, Та під тими байдаками, Що пливуть козаки .. Та на сей бік за нами (Т. Шевченко);
За станцією починався яр, по другий бік колії лежав степ (П. Панч);
* Образно. Говорю і цілую – сльозою вже став З того боку снігів – цього боку немає (М. Вінграновський).
4. Напрямок або місцевість, що лежить у цьому напрямку.
Кругом корчми слалося на всі боки рівне поле (І. Нечуй-Левицький);
Недалеко була невеличка площа, відки [звідки] розходилися вулиці на п'ять боків (І. Франко);
Це вже справжня Трансильванія. Типова картина: село з усіх боків оточене пасмами безплідних гір, і тільки в цьому котловані буяють рясні сади, городи, виноградники (О. Гончар).
5. перен. Одна із сторін, певна ознака явища, поняття.
Коли ідеалізм має багато недоговорености [недомовленості], то я думаю, що й матеріалізм не без слабих боків (М. Хвильовий);
Неоднорідними означення бувають тоді, коли характеризують той самий предмет з різних боків (з навч. літ.).
6. перен. Чийсь погляд, позиція.
Се ж не був каприз з мого боку. Я вам кажу, я за свій хист боялась (Леся Українка);
Це ж просто гріх з Вашого боку, що про себе ані словечка, начебто мене не обходить, як Вам та що з Вами (М. Коцюбинський).
7. перен. Певний напрям, спрямування.
Перебудування навчальної програми відбувається в бік більшої виробничої спеціалізації (з наук.-попул. літ.);
Профспілки закликали уряд спрямувати його діяльність у бік соціальних потреб людини (з публіц. літ.).
(1) З пра́вого бо́ку <�По пра́вім бо́ці> – праворуч, справа.
Он тут у закоулочку по правім боці на ріжку той грек крамарює (Марко Вовчок);
Кла́сти на бік (на борт) див. кла́сти;
Пра́вда на моє́му (твоє́му, його́ і т. ін.) бо́ці <�Моя́ (твоя́, його́ і т. ін.) пра́вда> див. пра́вда;
Приверта́ти / приверну́ти на свій бік див. приверта́ти.
○ (2) З одного́ бо́ку.., з дру́гого (і́ншого) бо́ку.., у знач. спол.:
а) хоч.., але.. (уживається при зіставленні).
Якось так біжить мені час .. З одного боку, це добре, бо я таки скучаю за домом, а з другого, – й не дуже, бо робота йде мляво (М. Коцюбинський);
б) уживається при переліку з протиставленням.
Приходилось, з одного боку, держатися біблейського оповідання, а з другого, – народних легенд (Панас Мирний).
◇ [Аж] бра́тися (хапа́тися) / взя́тися (вхопи́тися, схопи́тися) за живі́т (за бо́ки, рідко в бо́ки) див. бра́тися;
[Аж] рва́ти боки́ (животи́) див. рва́ти;
Боки́ зрива́ти див. зрива́ти¹;
Бра́тися / взя́тися фе́ртом в (по́під) бо́ки див. бра́тися;
Бу́ти на бо́ці див. бу́ти;
Відтовкти́ бо́ки див. відтовкти́;
(3) Два бо́ки (дві сторони́) [одніє́ї] меда́лі – невід'ємні складові частини чого-небудь єдиного.
Курбас і Бучма, Бучма і Курбас – це два боки однієї медалі високореалістичного мистецтва, яке народжувалося тоді в театрі “Березіль” (із журн.);
В економічних вимірниках виробництва кількість і якість – дві сторони однієї медалі (із журн.);
Життя́ поверну́лося го́стрим бо́ком див. життя́;
(4) З бо́ку:
а) (чийого, кого) чий, кого.
Це ж просто гріх з Вашого боку, що про себе ані словечка (М. Коцюбинський);
Се ж не був каприз з мого боку (Леся Українка);
Як може Самієв недооцінювати значення їхньої присутності там в самому пеклі? Адже це з його боку короткозорість... (О. Гончар);
б) (кого, чийого) від кого, від чого.
З боку Порфира нарікань не було (О. Гончар);
Контроль з боку громадськості;
в) (якого) залежно від погляду, розуміння кого-, чого-небудь.
Не знаю, чи видрукують [“Fata morgana”], бо тема з цензурного боку дуже слизька (М. Коцюбинський);
Ці політиканські утопії варті уваги з публіцистичного погляду, але з художнього боку вони зовсім нецікаві (Леся Українка);
г) (кого) за спорідненістю кого-небудь.
Вишневецький Дмитро – князь, небiж князя Федора Острозького з боку матерi, перший вiдомий в iсторiї козацький отаман (з навч. літ.);
(5) Зворо́тний (і́нший, дру́гий і т. ін.) бік меда́лі <�Зворо́тна (і́нша, дру́га і т. ін.) сторона́ меда́лі> – протилежний вияв чого-небудь (перев. негативний).
Блискучість ідеї, а то навіть форми могли захоплювати до ентузіазму й фанатизму, і багато треба було сторонніх критичних впливів, щоб хоч сяк-так показати й задню сторону медалі (Г. Хоткевич);
Кожен бере на себе те, що йому під силу, зі щоденних клопотів має і копійку, і втіху. Але тут є й зворотний бік медалі: матеріальне може потіснити духовне (із журн.);
Весна видалась на рідкість дощовита. Це вселяє великі надії на багатий урожай, але є і зворотний бік медалі – дуже неприємний: наступають бур'яни (з газ.);
(6) З усі́х бокі́в – детально, повністю, всебічно, враховуючи всі моменти.
– Тут гарячки, товариство, пороти нічого. Треба з усіх боків обміркувати (А. Головко);
– Ми мусимо розглянути це питання з усіх боків, позитивних і негативних (В. Собко);
Іди́ [собі́] на всі чоти́ри ві́три (на чоти́ри бо́ки) див. іти́;
Ки́датися на всі бо́ки див. ки́датися;
Крути́ти (верті́ти) на всі бо́ки див. крути́ти;
Лиза́ти [язико́м] два бо́ки див. лиза́ти;
Люби́ти, як сіль в о́ці [і терни́ну в бо́ці] див. люби́ти;
(7) На всі бо́ки:
а) (зі сл. лаяти, славити, хвалити і т. ін.) дуже сильно, всіляко.
Підставні хваленики за плату од купців вихвалюють коні на всі боки і запевняють панків, що коні добрі (І. Нечуй-Левицький);
Її [Хіврю] лаяли на всі боки й другими способами допікали (Грицько Григоренко);
Горпина Іванівна, святково вдягаючись, як і личить молодій тещі, на всі боки чистила слабохарактерного чоловіка (Ю. Збанацький);
б) повністю, цілком або як заманеться, як завгодно.
– Грошей на коронне королівське військо ми не дамо, – говорив Корецький. – Навіщо нам і справді підсилювати короля? Хіба задля того, щоб він держав нас в своїх руках та вихав і вихрив нами на всі боки, вхопивши за чуби? (І. Нечуй-Левицький);
Меткий, повороткий [Максим] – на всі боки москаль! (Панас Мирний);
в) усім підряд, не розбираючи.
– Хто? кого не пустить?.. кажіть-бо толком! – кидав він питання на всі боки (М. Коцюбинський);
г) (зі сл. повертати) кругом, всіма кінцями, по-всякому.
– І виніс же дідько бабу на великий трахт [тракт] з вікном в руках! Повертає та й повертає те вікно на всі боки, мов цяцьку, ніби грається ним... (І. Нечуй-Левицький);
На всі бо́ки присту́пний див. присту́пний;
(8) На [всі] чоти́ри бо́ки (сто́рони):
а) (перев. зі сл. іти, відпускати і т. ін.) куди завгодно, будь-куди.
Люди такого типу .. ощетинюються, кричать: “Я тут хазяїн! Я відповідаю!” – і тоді краще з ними не говорити, а зодягай шапку та йди собі на чотири боки (Григорій Тютюнник);
Сніданок закінчено, зараз Васько помиє посуд і може майнути на всі чотири сторони (М. Зарудний);
б) уживається, коли проганяють або відпускають кого-небудь із невдоволенням, обуренням і т. ін.; геть звідси куди завгодно.
– Штраф уже маєш – не покаявся. На всі чотири сторони! Митро похнюпився, але ще не вірить (А. Головко);
– Або викладай усе відверто, або геть звідси на всі чотири боки! (із журн.);
в) у різних місцях, звідусіль.
Місто займається одразу. Пожежа схоплюється на чотири боки (І. Нечуй-Левицький);
– Козаки встигли огородитися возами, серед табору гармати поставили і на всі чотири боки громили пана гетьмана (Іван Ле);
Нагрі́ти боки́ див. нагріва́ти;
Намина́ти / нам'я́ти (насади́ти) бо́ки див. намина́ти;
Натовкти́ [під] боки́ ([в] поти́лицю) див. натовкти́;
Оберну́тися / оберта́тися дру́гим (і́ншим, те́мним і т. ін.) бо́ком див. оберта́тися;
Облама́ти / обла́мувати ре́бра (боки́) див. обла́мувати¹;
Обле́жувати боки́ див. обле́жувати;
(9) Оди́н бік меда́лі – частина або половина якої-небудь справи.
Вивчення попиту – тільки один бік медалі. Торгівля намагається також активно формувати його (з газ.);
Перевчи́тися на оди́н бік див. переу́чуватися;
Перетяга́ти (перетя́гувати, перева́жувати) / перетягти́ (перетягну́ти, перева́жити) на свою́ (на́шу, ва́шу і т. ін.) сто́рону (на свій (ваш, наш і т. ін.) бік) див. перетяга́ти;
Перехва́лювати / перехвали́ти на оди́н бік див. перехва́лювати;
(10) Під бо́ком – дуже близько, зовсім поруч.
– Ось Буковина під боком, а відти приїздять до міста на ярмарок попи такі бородаті, аж ну! (Л. Мартович);
– Цього ти не кажи мені, Катре... Під боком люди (С. Васильченко);
– Хто живе там під боком у заводу, той білого снігу не бачить, – гомонить дядько Ягор (О. Гончар);
Печатку Петро Іванович беріг більше, ніж власне життя. А тут фронт. А тут німці під боком. А тут можуть .. узяти в полон. Обшукають і знайдуть печатку (А. Дімаров);
Побра́тися в (під) бо́ки див. побра́тися;
Поверну́ти но́са в той (цей, і́нший) бік див. поверта́ти¹;
Полата́ти (облата́ти) / лата́ти бо́ки (рідко ре́бра) див. полата́ти;
Пом'я́ти / м'я́ти боки́ (ре́бра) див. пом'я́ти;
Ру́ки в бо́ки див. рука́;
Ско́ком чи бо́ком <�То ско́ком, то бо́ком> див. скік¹;
Става́ти (перехо́дити) / ста́ти (рідко ста́нути, перейти́) на бік (на сто́рону) див. става́ти;
Стоя́ти на бо́ці див. стоя́ти;
Схиля́тися / схили́тися на бік (рідко на руч, на ко́ри́сть) див. схиля́тися;
(11) Тіньови́й бік <�Тіньова́ сторона́> – зворотний, негативний бік якого-небудь явища.
Колектив газети був нагороджений за гострі статті про тіньовий бік приголомшливого економічного зростання Китаю (з газ.);
(12) То сим, то тим бо́ком – як-небудь, якось.
– То сим, то тим боком зиму перебудемо. Аби через зиму, а там, як люди кажуть, вовка самі ноги годують! – казали одрадяни (Панас Мирний);
Тря́сця йому́ (тобі́, їй і т. ін.) в печінки́ (в печі́нку, в пуп, в бік і т. ін.), див. тря́сця;
Узя́ти ру́ки в бо́ки див. узя́ти;
(13) Хоч одни́м бо́ком, зі сл. підійти, наблизитися і т. ін. – трохи, найменшою мірою, якимсь чином.
Щоб наблизитись хоч одним боком до того вимріяного соціалізму, зорганізували вони ще до імперіалістичної війни кооперативну друкарню (Ірина Вільде).
Значення в інших словниках
- бік — Відомо, що вживання близьких за значенням іменників бік і сторона пов’язане з певними труднощами. “Уроки...” про це вже писали. Але частково й розрізнено. А може, присвятити названій темі окремий розділ? Будь ласка. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- бік — бік іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- бік — БІК – СТОРОНА Бік, боку. Широко вживається в багатьох значеннях: братися в боки, з боку на бік перевертати, під’їхати з лівого боку, на всі боки, по цей бік річки, сонячний бік вулиці, зворотний бік медалі, лицьовий бік тканини, бік квадрата... Літературне слововживання
- бік — (тіла) д. підбіччя; (вулиці) перія; (фігури) сторона, грань; (справи) аспект; У ФР. напрям, напрямок <н. у бік церкви>, погляд, точка зору <н. з боку уряду>; (стосовно річки) берег. Словник синонімів Караванського
- бік — [б'ік] боку, м. (ў) боц'і і (на) боуку, мн. боки, боук'іў два бокие Орфоепічний словник української мови
- бік — боку, ч. 1》 Права або ліва частина тулуба від плеча до стегна. Під боком — дуже близько, поруч. 2》 Яка-небудь сторона, стінка, площина предмета. 3》 Місце, місцевість, що знаходиться не посередині, а збоку чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бік — бік 1. бік ◊ боки́ зрива́ти <�зі смі́ху> заходитися сміхом; реготати (Франко) (ср, ст): Він такі різні кавали знає! Як зачнемо боки зривати, то, бігме, хлоп забуває про все (Авторка) ◊ фалюва́ти бо́ком → фалювати 2. (перев. мн.боки́) підробіток (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- бік — (аж) вхопи́тися / бра́тися за живі́т (за бо́ки́, в бо́ки). Дуже сміятися, реготати. — Та й поганий анекдот, коли ти сам за живіт вхопився (О. Донченко); — Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим, заразливим сміхом (Ю. Фразеологічний словник української мови
- бік — БІК (місце збоку кого-, чого-небудь; одна з поверхонь якого-небудь предмета), СТОРОНА́. По обидва боки ґанку бризкали фонтани (І. Нечуй-Левицький); Є плід на берегах Мертвого моря. Він висить на гілці й красується показним боком (Г. Словник синонімів української мови
- бік — Бік, бо́ку, в бо́ці; бо́ки, бо́ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- бік — БІК, бо́ку, ч. 1. Права або ліва частина тулуба від плеча до стегна. Тріщали кості, ребра, боки. Летіли зуби, пухли щоки (Котл., І, 1952, 236); Потомились вівчарки. Лягають і носять боками (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- бік — Бік, боку м. 1) Бокъ, часть тѣла. Узявсь під боки та й думає, що пан. посл. Тому козакові, що шабелька при бокові. Чуб. 2) Бокъ, сторона предмета, напр. сундука, лодки и пр. Вас. 150, 151; сторона. І по сей бік гора, і по той бік гора. Мет. 3.4. Словник української мови Грінченка