крикливий

КРИКЛИ́ВИЙ, а, е.

1. Який багато й часто кричить; схильний часто кричати; галасливий (у 1 знач.).

Я бачу себе маленьким .. хлопчиною посеред цілої юрми... крикливих, веселих .. хлоп'ят (І. Франко);

Катрусі скоро надокучила криклива дитина (Н. Кобринська);

Загуло, загомоніло по всіх дорогах від крикливих чужинців, що сиділи на своїх малих кониках без упряжі (К. Гриневичева);

Крикливий вороній смерч стоїть над тими сивоусими героями (І. Багряний);

Над полем кружляло крикливе гайвороння, збираючись у великі зграї (І. Цюпа);

Прокинулись пташенята .. Ці жовті крикливі роти ловлять, просять, благають – їсти! (В. Близнець);

Солдати сердиті, крикливі (К. Гриб).

2. Який доходить до крику (про голос, розмову і т. ін.).

Оникій говорив тоненьким крикливим голосом (І. Нечуй-Левицький);

Цей крикливий тон здався Ганні якимсь таким зневажливим, що її мов у серце що вразило (Б. Грінченко);

Іноді там-там у натовпі зривався крикливий вигук (А. Головко);

Семен Іванович поволі розгойдується, й голос йому стає різкий і крикливий (Б. Антоненко-Давидович);

Раптом різкий, крикливий, голосний вий прорізав кімнату (В. Домонтович);

У своїх нещасливих сновидіннях він .. чув якусь крикливу музику і не міг зрозуміти ані слова з усього, що йому говорилося (Ю. Андрухович);

* Образно. В уяву мою, під звуки крикливого полкового оркестру,.. пливуть майбутні дні .. чужої весни (П. Колесник).

3. Схильний до сварок; сварливий, лайливий.

Жінка безглузда криклива, нерозумна, і нічого не знає! Сідає вона на сидінні при вході до дому свого, на високостях міста, щоб кликати тих, хто дорогою йде, хто путтю своєю простує (Біблія. Пер. І. Огієнка);

– Чи не крикливий та не лайливий отой отець Тарасій? – сказав .. стиха Копронідос (І. Нечуй-Левицький);

Грицько такий сердитий, крикливий (Панас Мирний).

4. перен. Який впадає в око, привертає до себе увагу; дуже яскравий; претензійний, екстравагантний.

Від Панської вулиці наближалася .. група .. молодих дівчат, повбираних у сукні крикливих .. кольорів (І. Франко);

В пальті строкатім, як афіша, крикливі модні кеди взув (Д. Білоус);

Вадим уже не бачив над своєю головою крикливих реклам (М. Руденко).

5. перен. Сповнений нездійсненних обіцянок; галасливий (у 2 знач.).

– Годі з нас крикливих обіцянок, “творчих процесів”, ідеалів, непевності й обманів (В. Винниченко);

Це не була криклива маніфестація, не підкріплена ділом, практикою (П. Колесник);

Від крикливих заяв до реальних можливостей – дистанція чималого розміру (з публіц. літ.).