1. Словник української мови у 20 томах

критика

КРИ́ТИКА, и, ж.

1. Гуманітарна дисципліна, завданням якої є аналіз, коментування та оцінка літературних, мистецьких або наукових творів.

Коли в критиці говоримо про зміст (в однині), думаємо найчастіше про ідеальний зміст (Б.-І. Антонич);

// Сукупність творів цього жанру.

Читав [Іван] усе, що потрапляло до рук: художню літературу, критику, публіцистику (П. Колесник).

2. Аналіз і оцінювання когось, чогось із метою виявлення та усунення вад, хиб.

Оперта на тих двох авторитетах [церковній і мовній традиціях], мусила література стати кастовою, зректися всякого поступу, всякої критики (І. Франко);

Напруження минуло, зате знов почалася критика, знов почали пропонувати Юрчикові брати отаманство (Г. Хоткевич);

[Мартиненко:] Знаєте, здорова критика мов цілюща вода (З. Мороз);

Через півроку вони зіграли першу виставу. І відразу не в традиційному стилі .. Це викликало критику, непорозуміння, навіть скарги, але чи може бути цікавим мистецтво, яке не викликає суперечок і бажання говорити про себе? (В. Хрущак);

// розм. Вказівка на вади, хиби.

О. Василь не допускав жодної критики (М. Коцюбинський);

Критикували .. але до неї якось і критика не липне (О. Гончар);

Поступово я переконувався, що порівняння з віртуальною реальністю не витримує жодної критики (О. Авраменко, В. Авраменко);

// розм. Негативне судження про щось.

Паничі переморгувалися межи собою, але ніякої критики вголос не вимовляли (Леся Українка);

Тепер Червоний говорив, наче отой засуджений за критику влади інститутський доцент (А. Кокотюха).

3. Збірн. до кри́тик 1.

Обмеження [селянською тематикою] сфери творчості не раз підкреслювалось не тільки критикою, але й інтелігентним читачем (М. Коцюбинський);

Гостро негативна оцінка, що її зазнали від критики перші мої .. твори, змусила мене замислитись над подальшими шляхами моєї творчості (О. Донченко).

4. заст. Твір критичного жанру.

– Чи ж осли не пишуть критик? Чи комедії не грають мавпи? (Леся Українка).

(1) Голобе́льна кри́тика – надто груба, нищівна критика.

Журнал систематично виступає лише з голобельною критикою на адресу роботи студії (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. критика — кри́тика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. критика — Коментар, судження, оцінка, аналіза, аналіз; (на чиюсь адресу) докір, дорікання; (себе) самокритика; (негативна) осуд. Словник синонімів Караванського
  3. критика — [критиека] -кие, д. і м. -иец'і Орфоепічний словник української мови
  4. критика — -и, ж. 1》 Розгляд і оцінка когось, чогось із метою виявлення та усунення вад, хиб. || розм. Вказівка на вади, хиби. || розм. Негативне судження про щось. Піддавати критиці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. критика — Критика — се будуче життя уряду і держави. Критика допомагає розвиткові держави. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. КРИТИКА — • "КРИТИКА" - літ.-крит., мист. і громад.-політ. журнал. Виходив 1932 у Львові щомісяця за ред. А. Крушельницького (4 номери). Продовжував лінію заборон. польс. владою журн. "Нові шляхи". Осн. тема матеріалів, уміщених у "К.", — викриття антинар. Українська літературна енциклопедія
  7. критика — кри́тика (від грец. κριτική – здатність розрізняти) 1. Розгляд, аналіз і оцінка явища з метою популяризації передового, кращого (взірцевого) і виправлення недоліків тощо (напр., літературна, наукова, громадська К.). Словник іншомовних слів Мельничука
  8. критика — КРИ́ТИКА (розгляд і оцінка когось, чогось з метою виявлення та усунення вад, хиб); КРИТИКА́НСТВО розм. (дріб'язкова, упереджена критика); ГОЛО́БЕЛЬЩИНА розм. (надто груба критика, яка відзначає тільки негативне); РОЗНО́С розм. Словник синонімів української мови
  9. критика — Кри́тика, -ки, -ці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. критика — КРИ́ТИКА, и, ж. 1. Розгляд і оцінка когось, чогось із метою виявлення та усунення вад, хиб. Оперта на тих двох авторитетах [церковній і мовній традиціях], мусила література [в Галичині] стати кастовою, зректися всякого поступу, всякої критики (Фр. Словник української мови в 11 томах
  11. критика — рос. критика глибокий, логічний, застережливий аналіз і оцінка явищ, дій, людей, результатів праці з метою виявлення і виправлення недоліків, неточностей. Eкономічна енциклопедія
  12. критика — Критика, -ки ж. Критика. На Стрийковських, Коховських і Грондських нічого було п. Падалиці здаватись без усякої критики. О. 1861. X. 136. Словник української мови Грінченка