розпорядження
РОЗПОРЯ́ДЖЕННЯ, я, с.
1. Дія за знач. розпоряди́тися, розпоряджа́тися 2, 3.
Можливість розпорядження майном – це ключове начало ефективного управління, – приватизаційними процедурами тут не передбачена (із журн.);
Розпорядження коштами артілі.
2. Наказ в усній або письмовій формі, даний директивним органом чи повноважною особою.
Чутки були такі, що Кривоніс весь час ворогував з гетьманом і між ними не раз доходило до гострих сутичок і до гострих розпоряджень з боку гетьмана на Кривоноса (М. Грушевський);
// Папір, на якому викладено наказ.
Дивлячись на розкладені на столі накази, розпорядження, донесення маршалів і листи з Франції, Наполеон замислився (П. Кочура);
В бездонний мішок [розвідників] полетіли .. таємні циркуляри й розпорядження фон Манштейна (В. Кучер);
// Взагалі чиєсь веління.
Вона чекала розпоряджень на завтрашній день (В. Собко);
Помітивши, що водій жде розпорядження, льотчик відпустив його (О. Гончар).
Віддава́ти / відда́ти кома́нду (нака́з, розпоря́дження і т. ін.) див. віддава́ти;
(1) За розпоря́дженням чиїм; З розпоря́дження чийого, кого – за чиїмсь наказом.
– За розпорядженням Оксена можу видати для твоїх хлопців чого хочеш з їстівного (Григорій Тютюнник);
Вся науково-планувальна робота, з розпорядження Сергія Михайловича, переходить тепер до апарату дирекції (І. Микитенко);
Передава́ти / переда́ти дору́чення (нака́з, розпоря́дження і т. ін.) див. передава́ти¹;
(2) У розпоря́дженні чиєму, кого, чого – у чиємусь володінні, у віданні кого-, чого-небудь.
З того часу і досі кімнатка була незмінно в розпорядженні Дмитра (М. Грушевський);
Платежі підприємств, установ, організацій .. здійснюються за рахунок прибутку, що залишається у їхньому розпорядженні (з газ.);
(3) У розпоря́дження чиє, кого, чого, кому, чому – для використання на чийсь розсуд.
Розвантажені свої підводи Хома передав у розпорядження санітарам (О. Гончар);
Малося на думці, що всі озброєні захисники фортеці [Бастілії] повинні перейти у розпорядження повсталого міста (з наук.-попул. літ.).
Значення в інших словниках
- розпорядження — розпоря́дження іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- розпорядження — Наказ, постанова, вказівка, директива, г. зарядження; (письмове) ордер; ФР. рука, оруда <н. в її розпорядженні = під її рукою або орудою>. Словник синонімів Караванського
- розпорядження — див. наказ Словник синонімів Вусика
- розпорядження — -я, с. 1》 Дія за знач. розпорядитися, розпоряджатися 2), 3). У (в) розпорядженні кого, чого — у володінні, у віданні кого-, чого-небудь. У (в) розпорядження кого, кому — для використання на чийсь розсуд. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розпорядження — Наказ, загал, припис, див. інструкція Словник чужослів Павло Штепа
- розпорядження — НАКА́З (офіційна вказівка органу влади, керівництва або керівника з вимогою певних дій; документ з такою вказівкою); РОЗПОРЯ́ДЖЕННЯ (з ширшим колом питань, менш офіційне та категоричне); КОМА́НДА (короткий словесний наказ командира, начальника). Словник синонімів української мови
- розпорядження — Розпоря́дження, -ння, -ря́дження, -ря́джень і -ря́дженнів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розпорядження — РОЗПОРЯ́ДЖЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. розпоряди́тися, розпоряджа́тися 2, 3. Розпорядження коштами артілі. У (в) розпоря́дженні кого, чого — у володінні, у віданні кого-, чого-небудь; У (в) розпоря́дження кого, кому — для використання на чийсь розсуд. Словник української мови в 11 томах
- розпорядження — рос. распоряжение 1. Одна з форм управлінського рішення. 2. Управлінський акт, що видається органами управління або посадовими особами у встановленому законом або нормативними актами порядку. Eкономічна енциклопедія