сліпий

СЛІПИ́Й, а́, е́.

1. Позбавлений зору, здатності бачити; незрячий.

Перебендя старий, сліпий, – Хто його не знає? Він усюди вештається Та на кобзі грає (Т. Шевченко);

Із темних сіней напомацки виходить сліпий Вихтір (Григорій Тютюнник);

Сліпа від народження дитина;

* Образно. Душа народу не сліпа, Вона стоока; До могил героїв Повік-віків не заросте тропа (М. Рильський);

// у знач. ім. сліпи́й, по́го, ч.; сліпа́, по́ї, ж. Людина, позбавлена зору.

Сліпий не побачить, так видума (Номис);

Там [у пеклі] .. Були багаті і убогі, Прямі були і кривоногі, Були видющі і сліпі (І. Котляревський);

Сліпий відшукав патерицею камінь, сів і, перевівши подих, почав скидати з себе торби, бандуру (М. Олійник);

Сліпа показана в поемі в стані крайнього душевного пригнічення: сон дочки віщує їй нещастя (з наук. літ.);

* У порівн. – Що з ним станеться, як ми помремо?.. Останеться він на світі, мов сліпий без поводатаря! (О. Стороженко);

Коваль був чоловік розумний. Сам був неписьменний і дуже жалкував з того .. Чи газета попадеться, чи книжечка – біда неписьменному. Сам як сліпий (А. Головко);

// розм. Те саме, що короткозо́рий 1.;

// Який не бачить (про очі).

Естерка все говорила, а сльози все стікали з її сліпих очей (М. Коцюбинський);

* Образно. Сліпими очима заглядала в маленькі вікна чорна гірська ніч – а оповідання плелися одно за одним, мов польові квіти (Г. Хоткевич);

// Який не бачить у певний період доби (про деяких тварин, птахів).

Сполохані сліпі кури кидались по горищі, падали в сіни на світ (І. Нечуй-Левицький);

// від чого. Який погано бачить у даний момент (через сльози, хвилювання, переляк і т. ін.).

– Пошлемо, пошлемо [радіограми], – заспокоїв Чабаниху завідувач пошти. І тільки після цього буря гніву її змінилась слізьми, сліпа від них, попленталась вона додому, пішла ходою тяжко розбитої горем людини (О. Гончар);

// перен., заст. Неписьменний, неосвічений.;

// у знач. ім. сліпи́й, по́го, ч.; сліпа́, по́ї, ж. Неписьменна, неосвічена людина.

Татусь, як почув, що в селі лікнеп відкривається, зразу й закомандував: “Іди, Настуню. Змалку не змогла, то хоч тепер надолужуй, бо тяжко сліпому, ой як тяжко!” (В. Речмедін).

2. перен. Який не помічає, не розуміє того, що відбувається навколо; нездатний правильно оцінити, осягнути що-небудь.

[Семен:] І нащо б то воювати!.. Звісно, не нам, сліпим людям, відати про ті діла, але ж на мою думку, то краще було б не воювати... (М. Кропивницький);

[Марія Романівна:] Не сердьтесь, подумайте. Я зовсім не хочу образити вас, але ж є такі сліпі матері, які з великої любові до своїх дітей штовхають їх часто у прірву... (Л. Дмитерко);

// до чого, рідко на що. Який не виявляє зацікавленості в чомусь; байдужий.

Вчений будь-якого фаху чи практик із практиків у сільському господарстві чи в промисловості, глухий до пісні, сліпий до картин і статуй, байдужий до цвітіння й розкоші живої природи – не може назватись повноцінною людиною (М. Рильський);

Біг [стрілець], як обплутаний, летів без пам'яті, нічого не видів, не чув. Сліпий на все, що його оточувало, глухий на смертельні зойки товаришів, на їх крики і благання про рятунок (Н. Кобринська);

// Одурений, забитий.

Воззри [поглянь], пречистая, на їх, Отих окрадених, сліпих Невольників (Т. Шевченко);

Ти [гречанка] станеш дрібною піщинкою, Ти будеш сліпою рабою, Не дівчиною, не жінкою, А – жертвою розбою (Л. Дмитерко).

3. перен. Який не усвідомлює своїх дій, діє механічно.

Ми живемо, як на вулкані або краще – ми самі той вулкан, джерело якого сліпий уряд хоче засипати трісками і тим спинити вибух (М. Коцюбинський);

Сліпий виконавець;

// Який здійснюється механічно.

Сліпе, механічне навчання;

Сліпе запозичення чужого досвіду;

Сліпе копіювання зразка;

// Який не має розумних підстав (про почуття, переживання і т. ін.).

Так будь же розумна людина: Сліпеє чуття загнуздай, – Не дуже вдавайся в кохання, І будеш ти мудрим украй (А. Кримський);

Заздрість сліпа. І що гостріша вона, то ще більш сліпа (В. Козаченко);

Сліпа віра;

Сліпе бажання;

// Який діє, виявляється стихійно, випадково.

[Федон:] Сказати правду, випадок сліпий звістив про тебе: учень твій один вступити хтів [хотів] у хор панегіристів і на зразок умілості своєї твою епіталаму проспівав (Леся Українка);

Злостився [Петро Іванович] на себе за те, що дався в руки якійсь сліпій силі і дозволив їй помститися над собою (М. Тарнавський);

Не визнаєм сліпої долі: самі будуєм ми життя (П. Тичина);

Сліпий випадок.

4. перен. Який не освітлює або погано освітлює.

Почало сутеніти, електрична лампочка під стелею залишалася сліпою (П. Панч);

Каганця сліпого Загашено, щоб часом не підглянув Сусід Гаврило, поліцай німецький (М. Рильський);

// Непроглядний (про ніч, темряву і т. ін.).

Ви, певне, знаєте легенди про в'язнів-богатирів. Ото сидить такий в'язень у темниці не рік, не два, і здається йому, що він осліп, але то сліпа та ніч, що навколо нього (Леся Українка);

Оля прикипіла до місця, .. широко розплющила очі, до болю вдивляючись у сліпу темряву (Л. Юхвід).

5. перен. Крізь який нічого не видно, погано видно (про вікно, скло).

Хатчина була справді поганенька. Маленька, з трьома віконцями сліпими, зморщилась вона якось, іскорчилась – три чисниці їй до смерті (Б. Грінченко);

Крізь сліпе віконце сіялося тьмяне світло, скупо вимальовуючи скриню і велику піч (С. Голованівський);

// Який зливається в суцільну масу (про хуртовину, завірюху і т. ін.).

Блиснуло сонце, але хвилі чорні, мов крила птаства хижого... А далі покрила все сліпа та біла хуга (Леся Українка);

І ми побачили в імлі, За хуртовиною сліпою, Шматочок рідної землі, Напередодні взятий з бою (М. Упеник);

Вони довго петляли в сліпому коловороті завії, падали, по пояс провалювалися у замети і підводились (М. Стельмах).

6. Який здійснюється без участі зору, якому не передує зорове сприйняття.

Юлині пальці вже знову літають над клавішами, .. їй зовсім не треба дивитися на клавіші, вона вчилася друкувати за сліпим методом (Л. Первомайський).

7. Який не має виходу, вікон та ін.

Сліпа шахта;

Сліпа вулиця;

// Який не має вікон.

Тут [у Стамбулі] уже справжній схід, європейців не видко, сліпі доми з гаремами, кав'ярні, ослики, дервіші, фрукти, зелень (М. Коцюбинський);

До нього [подвір'я] зі всіх боків припирали сліпі стіни сусідніх домів (І. Франко);

// Замурований (про вікна, двері).

Увійшов [Михайло] до хати, дістав глечик з сліпого вікна, що в стіні, відрізав скибку житнього хліба і взявся їсти кисле молоко просто з глечика (М. Томчаній).

Випадко́ва (заблу́кана, сліпа́) ку́ля див. ку́ля¹;

Сліпи́й (ку́рячий, свиня́чий, цига́нський) дощ див. дощ;

Шко́ла сліпи́х див. шко́ла.△ Сліпа́ ки́шка див. ки́шка;

Сліпа́ пля́ма див. пля́ма;

Сліпа́ поса́дка див. поса́дка¹;

Сліпе́ боронува́ння див. боронува́ння;

Сліпе́ зондува́ння див. зондува́ння;

Сліпи́й полі́т див. полі́т.

◇ Загна́ти в сліпу́ ву́лицю див. заганя́ти¹;

(1) [І] сліпи́й поба́чить (розгля́дить) що – очевидно, зрозуміло, ясно.

– Се й сліпий розглядить, що се патрет [портрет], а не живий чоловік (Г. Квітка-Основ'яненко);

[І] сліпо́му ви́дно див. ви́дно;

Сліпа́ ку́рка див. ку́рка;

Те́мний (сліпи́й і т. ін.), як таба́ка в ро́зі див. те́мний;

Трима́тися (держа́тися) як сліпи́й плота́ (ці́пка) див. трима́тися;

(2) Як ли́сому гре́бінь, сліпо́му дзе́ркало (д) див. гре́бінь;

(3) Як сліпи́й пло́та (ціпка́) зі сл. трима́тися, держа́тися і т. ін. – дуже, надзвичайно міцно.

– А я вже вас держусь, як сліпий плота, – шепотів Іван до Соломії, йдучи за нею (М. Коцюбинський);

Триматися канонів, як сліпий ціпка, теж не слід (П. Загребельний).