вибух

Значення в інших словниках

1. вибух — ви́бух іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. вибух — г. експльозія; (бомби) розрив; (від детонатора) детонація; (вулькану) виверження; (гніву) напад. Словник синонімів Караванського
3. вибух — Взрыв — explosion, blast — Explosion, Abschuß — процес швидкого (надзвукового) вивільнення великої кількості енергії в обмеженому об’ємі, який супроводжується виділенням значної кількості тепла і розширенням газоподібних продуктів... Гірничий енциклопедичний словник
4. вибух — -у, ч. 1》 Розрив вибухової речовини, спеціального снаряда, оболонки чого-небудь і т. ін., з дуже сильним звуком і великою руйнівною силою. || Хімічна реакція, при якій за дуже короткий час розширюються утворені гази, спричиняючи руйнівні дії. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. вибух — ВИ́БУХ, у, ч. 1. Розрив вибухової речовини, бомби, снаряда, оболонки чого-небудь і т. ін. з дуже сильним звуком та великою руйнівною силою. Та в тій хвилі гукнув новий вибух – се був вибух тої пачки динаміту, що лишилася була в Іцковій штольні і .. Словник української мови у 20 томах
6. вибух — Стрімке зростання темп. і тиску газів (утворення ударної хвилі), спричинене бурхливим протіканням дуже екзоенергетичної хіміч. реакції, яка супроводжується виділенням дуже вел. кількості газів. Універсальний словник-енциклопедія
7. вибух — ВИ́БУХ (раптове рознесення на частини, осколки бомби, міни, снаряда тощо), РОЗРИ́В. Чотири важкі вибухи піднімають землю й людей (О. Довженко); Десь далі глухо струшували повітрям бомбові розриви (В. Козаченко). ВИ́БУХ лінгв. Словник синонімів української мови
8. вибух — ВИ́БУХ, у, ч. 1. Розрив вибухової речовини, спеціального снаряда, оболонки чого-небудь і т. ін., з дуже сильним звуком і великою руйнівною силою. Словник української мови в 11 томах
9. вибух — Ви́бух, -ху м. Взрывъ; изверженіе. За вибухом сліпого фанатизму я чую спів. К. Бай. 157. Словник української мови Грінченка