1. Орфографічний словник української мови

вічний

ві́чний

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вічний — (який буде існувати) довічний, безсмертний, невмирущий. Словник синонімів Полюги
  2. вічний — Споконвічний, віковічний, одвічний, предковічний, правічний, довічний; (рух) безконечний, нескінченний, віковий; (сніг) сталий, незмінний, незникомий; (- клопоти) безперестанний. Словник синонімів Караванського
  3. вічний — -а, -е. 1》 Який не має початку й кінця; безконечний у часі. || Незалежний від часу; незмінний. 2》 Який не зникає, не перестає існувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вічний — ВІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Який не має початку й кінця; безконечний у часі. Так усе колись минеться, Все, що вдіє людський дух, Неодмінним зістається Лиш невпинний, вічний рух (В. Словник української мови у 20 томах
  5. вічний — вічний: ◊ вічна ондуля́ція (ундуля́ція) → ондуляція ◊ вічне перо → перо ◊ на вічне відда́вання → віддавання Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. вічний — Безвічний, безнастанний, безперервний, безперестанний, відвічний, віковічний, вікопомний, вічнодіючий, вічнозелений, вічномолодий, всякчасний, довічний, завшній, невгасаючий, невгасимий, невгасний, невмирущий, невпинний, нев'янучий, нев'янущий... Словник синонімів Вусика
  7. вічний — ві́чна при́стань чия, уроч. Місце, де хтось похований, де покоїться чийсь прах; могила. За два кілометри, біля Карлюжини,— цвинтар, вічна пристань видатного драматурга (І. Карпенка-Карого) (З газети). ві́чний (вікові́чний) спо́кій. 1. Смерть. Фразеологічний словник української мови
  8. вічний — ВІ́ЧНИЙ (який не має початку й кінця), ПЕРЕДВІ́ЧНИЙ, ВІКОВІ́ЧНИЙ, БЕЗВІ́ЧНИЙ рідше. Дивлюся, як перебігає прекрасний вогник, символ вічного переходу енергії і розкладу матерії (Ю. Яновський); В передвічнім вирі атоми.. Словник синонімів української мови
  9. вічний — Ві́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. вічний — ВІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Який не має початку й кінця; безконечний у часі. Так усе колись минеться. Все, що вдів людський дух. Неодмінним зістається Лиш невпинний, вічний рух (Сам., І, 1958, 80); Матеріальний світ вічний у часі і безмежний в просторі (Н аука.. Словник української мови в 11 томах
  11. вічний — Вічний, -а, -е Вѣчный. Царство небесне, вічний покій. Ном. № 353. вічними часами. На вѣкъ, навсегда. Продав грунт вічними часами. Ном. № 1406. Словник української мови Грінченка