крючок
крючо́к
іменник чоловічого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- крючок — див. кривий Словник синонімів Вусика
- крючок — -чка, ч. 1》 Зменш. до крюк I 1). 2》 заст., зневажл. Крутій (у 2 знач.). 3》 заст. Міра горілки – приблизно 0,325 літра. Великий тлумачний словник сучасної мови
- крючок — Гачок, гачечок, гаплик, гапличок, (балачки) викрут, зачіпка, (дверей) защіпка, (деревляний) ключка, (письма) карлюка, карлючка, закарлючка, (людина) крутій, див. обманщик, (на сіно) микавка Словник чужослів Павло Штепа
- крючок — КРЮЧО́К, чка́, ч. 1. Зменш. до крюк¹ 1. Батько ніс приладдя в мішку і тягнув лопату; синові доручив відро і дротяний крючок (В. Барка); Ми ловили [рибу] неводом, вудкою, на крючки (М. Коцюбинський); Кирило Іванович .. Словник української мови у 20 томах
- крючок — БЮРОКРА́Т (службова особа, яка, на шкоду суті, неухильно дотримується формальностей у справах, затягаючи їх розв'язання), ЧИНО́ВНИК зневажл., ЧИНУ́ША розм. зневажл., ЧИНОДРА́Л розм. зневажл., КАНЦЕЛЯРИ́СТ зневажл.; КРЮЧКОДЕ́Р розм. заст., КРЮЧО́К розм. Словник синонімів української мови
- крючок — КРЮЧО́К, чка́, ч. . 1. Зменш. до крюк¹ 1. Для підіймання й опускання [балок] на брусах є крючки, скоби або кільця (Довідник сіль. будівельника, 1956, 115); Ми ловили [рибу] неводом, вудкою, на крючки (Коцюб., II, 1955, 417); Кирило Іванович.. Словник української мови в 11 томах
- крючок — Крючо́к, -чка м. ум. отъ крюк. 1) Крючекъ. загинати, закида́ти крючка. Заговаривать издали о чемъ-либо съ хитрымъ намѣреніемъ. 2) = крюк 2. 3) Небольшой воронъ. Налетів крючок. Грин. III. 142. Словник української мови Грінченка