крючок

БЮРОКРА́Т (службова особа, яка, на шкоду суті, неухильно дотримується формальностей у справах, затягаючи їх розв'язання), ЧИНО́ВНИК зневажл., ЧИНУ́ША розм. зневажл., ЧИНОДРА́Л розм. зневажл., КАНЦЕЛЯРИ́СТ зневажл.; КРЮЧКОДЕ́Р розм. заст., КРЮЧО́К розм. заст., КРЮК розм. заст. (той, хто навмисно використовує дрібниці, формальності для затягання або заплутування адміністративних та судових справ з корисливою метою або щоб зняти з себе відповідальність). — Ми не бюрократи, — сказав суворим тоном, — не з паперів складаєм про тебе думку (О. Гончар); Духовна атмосфера в інституті була дуже тяжкою.. Учителі всі були чиновниками, а особливо директор (О. Довженко); І нам у роботі щоб далі зростати — Прийдеться ще декому й перцю давати. Прийдеться давати зазнайкам, чинушам, Сухим бюрократам, зачерствілим душам (С. Олійник); Був він студентом, учився як слід. Ждали — і в полі відзначиться хистом! Він же зарився в папери, мов кріт, Ставши справжнісіньким канцеляристом (С. Олійник); Він ішов з.. відомим крючкодером, що не раз виплутував грізного феодала від різних відповідальностей перед королівським судом (З. Тулуб); Тепер уже без ніяких діло викрутять судові крючки (М. Стельмах). — Пор. формалі́ст.

ГАЧО́К (невеликий загнутий металевий стрижень, прикріплений до вудки), КРЮЧО́К, ГАК. Часом на гачок ловилась якась велика рибина (О. Донченко); Ми часто випливали удвох на рибу.. Ми ловили неводом, вудкою на крючки (М. Коцюбинський); Не до жартів рибі, коли її жабри гаком зачепили (прислів'я).

ГАЧО́К (закручена лінія, розчерк у письмі), КАРЛЮ́ЧКА, КРЮЧО́К, ЗАВИТО́К, ЗАКАРЛЮ́ЧКА розм., ЗАКАРЛЮ́КА розм. Все там (у школі) було чудне, незвичайне, якісь таблички з гачками та закарлючками (М. Коцюбинський); Ми в редакції любили одержувати її акуратні карлючки на папері (Ю. Яновський); Мурашкова розгорнула листок, обписаний грецькими крючками (І. Нечуй-Левицький); Почерк у Пріськи, справді, красивий, округлий, з мудрими завиткамии (М. Стельмах); Люди підходили до приговора (про поділ землі), скидали шапки і руками та грудьми видавлювали під ним якісь на коріння схожі закарлюки або ставили хрестик (М. Стельмах).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крючок — крючо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. крючок — див. кривий Словник синонімів Вусика
  3. крючок — -чка, ч. 1》 Зменш. до крюк I 1). 2》 заст., зневажл. Крутій (у 2 знач.). 3》 заст. Міра горілки – приблизно 0,325 літра. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. крючок — Гачок, гачечок, гаплик, гапличок, (балачки) викрут, зачіпка, (дверей) защіпка, (деревляний) ключка, (письма) карлюка, карлючка, закарлючка, (людина) крутій, див. обманщик, (на сіно) микавка Словник чужослів Павло Штепа
  5. крючок — КРЮЧО́К, чка́, ч. 1. Зменш. до крюк¹ 1. Батько ніс приладдя в мішку і тягнув лопату; синові доручив відро і дротяний крючок (В. Барка); Ми ловили [рибу] неводом, вудкою, на крючки (М. Коцюбинський); Кирило Іванович .. Словник української мови у 20 томах
  6. крючок — КРЮЧО́К, чка́, ч. . 1. Зменш. до крюк¹ 1. Для підіймання й опускання [балок] на брусах є крючки, скоби або кільця (Довідник сіль. будівельника, 1956, 115); Ми ловили [рибу] неводом, вудкою, на крючки (Коцюб., II, 1955, 417); Кирило Іванович.. Словник української мови в 11 томах
  7. крючок — Крючо́к, -чка м. ум. отъ крюк. 1) Крючекъ. загинати, закида́ти крючка. Заговаривать издали о чемъ-либо съ хитрымъ намѣреніемъ. 2) = крюк 2. 3) Небольшой воронъ. Налетів крючок. Грин. III. 142. Словник української мови Грінченка