крючок
КРЮЧО́К, чка́, ч. .
1. Зменш. до крюк¹ 1.
Для підіймання й опускання [балок] на брусах є крючки, скоби або кільця (Довідник сіль. будівельника, 1956, 115);
Ми ловили [рибу] неводом, вудкою, на крючки (Коцюб., II, 1955, 417);
Кирило Іванович.. тікав чимдужче у свою хату, запираючи її на крючок, і пив там без просипу (Мирний, І, 1954, 149).
2. заст., зневажл. Крутій (у 2 знач.).
Наїхали гості.. Прийшов столоначальник з сім’єю; дрібні крючки з правління.. збіглися і без запросин (Н.-Лев., III, 1956, 102);
Тепер уже без ніяких діло викрутять судові крючки (Стельмах, І, 1962, 348).
3. заст. Міра горілки — приблизно 0,325 літра.
— Не виканючимо сьогодні собі й на крючок горілки (Н.-Лев., IV, 1956, 292).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- крючок — крючо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- крючок — див. кривий Словник синонімів Вусика
- крючок — -чка, ч. 1》 Зменш. до крюк I 1). 2》 заст., зневажл. Крутій (у 2 знач.). 3》 заст. Міра горілки – приблизно 0,325 літра. Великий тлумачний словник сучасної мови
- крючок — Гачок, гачечок, гаплик, гапличок, (балачки) викрут, зачіпка, (дверей) защіпка, (деревляний) ключка, (письма) карлюка, карлючка, закарлючка, (людина) крутій, див. обманщик, (на сіно) микавка Словник чужослів Павло Штепа
- крючок — КРЮЧО́К, чка́, ч. 1. Зменш. до крюк¹ 1. Батько ніс приладдя в мішку і тягнув лопату; синові доручив відро і дротяний крючок (В. Барка); Ми ловили [рибу] неводом, вудкою, на крючки (М. Коцюбинський); Кирило Іванович .. Словник української мови у 20 томах
- крючок — БЮРОКРА́Т (службова особа, яка, на шкоду суті, неухильно дотримується формальностей у справах, затягаючи їх розв'язання), ЧИНО́ВНИК зневажл., ЧИНУ́ША розм. зневажл., ЧИНОДРА́Л розм. зневажл., КАНЦЕЛЯРИ́СТ зневажл.; КРЮЧКОДЕ́Р розм. заст., КРЮЧО́К розм. Словник синонімів української мови
- крючок — Крючо́к, -чка м. ум. отъ крюк. 1) Крючекъ. загинати, закида́ти крючка. Заговаривать издали о чемъ-либо съ хитрымъ намѣреніемъ. 2) = крюк 2. 3) Небольшой воронъ. Налетів крючок. Грин. III. 142. Словник української мови Грінченка