служити

Значення в інших словниках

1. служити — Слугувати; (в уряді) працювати, зн. тягнути лямку; (ким) виконувати обов'язки <�повинність> кого; (в наймах) наймитувати; (кому) коритися, підпорядковуватися, бути на службі у кого, с. служити вірою і правдою; (і годити) ІД. Словник синонімів Караванського
2. служити — [служитие] -жу, -ужиеш; нак. -жи, -ж'іт' Орфоепічний словник української мови
3. служити — служу, служиш, недок. 1》 неперех. Працювати, займаючись розумовою працею, а також фізичною працею, пов'язаною не з виробництвом, а з обслуговуванням кого-, чого-небудь. || ким, заст. за кого. Бути, працювати на якійсь посаді. 2》 неперех. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. служити — СЛУЖИ́ТИ, служу́, слу́жиш, недок. 1. Виконувати службу (у 2, 3, 6 знач.). Селаброс насилу висидів в скарбовому банку, де він служив (І. Словник української мови у 20 томах
5. служити — бу́ти на побіге́ньках. 1. у кого і без додатка. Перебувати у залежному становищі, виконуючи чиї-небудь незначні, дрібні доручення, роблячи послуги комусь. Не годиться старій людині бути на побігеньках у молодих (З. Тулуб). служи́ти на побіге́ньках. Фразеологічний словник української мови
6. служити — ВІДПРАВЛЯ́ТИ церк. (перев. про священика — виконувати релігійний обряд у церкві); СЛУЖИ́ТИ, ПРА́ВИТИ (перев. із сл. служба, панахида тощо). — Док.: відпра́вити, відслужи́ти. Кожен має право.. Словник синонімів української мови
7. служити — Служи́ти, -жу́, -жиш, -жать Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. служити — СЛУЖИ́ТИ, служу́, слу́жиш, недок. 1. неперех. Працювати, займаючись розумовою працею, а також фізичною працею, пов’язаною не з виробництвом, а з обслуговуванням кого-, чого-небудь. Селаброс насилу висидів в скарбовому банку, де він служив (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
9. служити — Служити, -жу, -жиш гл. Служить. Служу, наймаюся. МВ. (О. 1862. III. 77). Ой я б, мамо, не тужила, а Бога молила, щоб моєму козаченьку хвортуна служила. Мет. 20. Словник української мови Грінченка