служити

ВІДПРАВЛЯ́ТИ церк. (перев. про священика — виконувати релігійний обряд у церкві); СЛУЖИ́ТИ, ПРА́ВИТИ (перев. із сл. служба, панахида тощо). — Док.: відпра́вити, відслужи́ти. Кожен має право.. безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди (Нова конституція України); Ой полетіть, гайворони, До батечка та скажіте, Щоб службу служили, Та за мою грішну душу Псалтир прочитали (Т. Шевченко); О. Нестор правив утреню дуже помалу (І. Франко).

ПРАЦЮВА́ТИ де (виконувати певні обов'язки на якійсь роботі, службі), ТРУДИ́ТИСЯ, РОБИ́ТИ розм., ОРУ́ДУВАТИ розм.; СЛУЖИ́ТИ, ПРОБУВА́ТИ (також ким — про розумову діяльність, обслуговування тощо); ЗАЙМА́ТИ, ОБІЙМА́ТИ, ПОСІДА́ТИ (зі сл. посаду, місце). Фабрика велика. Працюють 130 душ, є кілька машин (М. Коцюбинський); (Матильда:) Ви тут працюєте чи відпочиваєте? (Жанна:) Тружусь. Стенографую великі слова місцевого начальства (О. Корнійчук); Народ робив у полю (І. Франко); Попросив (садівник) собі кількох дівчат, що вже менше мали роботи на інших ділянках господарства, і разом з ними почав орудувати (П. Дорошко); Пробуваючи послушником у грецьких монастирях, він добре знав, що ховається в тих пічурках (І. Нечуй-Левицький).

ПРИЗНАЧА́ТИСЯ для чого (виконувати певне призначення, функцію), СЛУЖИ́ТИ для чого, чим, СЛУГУВА́ТИ для чого, чим, ПРА́ВИТИ за що, чим, НАЗНАЧА́ТИСЯ заст.; ВІДВО́ДИТИСЯ також кому (перев. для користування). Ми увійшли до ванькирчика, бідно вмебльованого двома топчанами, сільської роботи ослончиками і великим столом, один кінець якого служив для писання, а другий призначався для всяких хазяйських потреб (М. Коцюбинський); Гвинт і зело, Лезо і дуло, Все, що дише й горить У полі, в майстерні, в слові, Має служить Робітникові! (М. Рильський); Зайшли в Саїдів кабінет, що разом і за світлицю, і за спочивальню правив йому (І. Ле); Треба перше всього усі гроші докупи зібрати та тоді їх і заслати в громаду "Учитель", куди вони і спершу назначалися (Панас Мирний); В цій кімнаті інколи місцеве начальство частувало відповідальних командировочних.. А найчастіше ця кімната відводилась для шахтарських оказій (М. Ю. Тарновський).

СЛУЖИ́ТИ (бути на послугах; виконувати обов'язки слуги), СЛУГУВА́ТИ, ПРИСЛУ́ЖУВАТИ заст., ПРИСЛУГО́ВУВАТИ заст., ПОСЛУГО́ВУВАТИ заст., УСЛУГО́ВУВАТИ (ВСЛУГО́ВУВАТИ) заст.; ЧЕЛЯДНИКУВА́ТИ заст. (бути слугою у пана). Старший брат пішов служити до молодого заможного хазяїна (Марко Вовчок); Соломія служила в батюшки і вибула рік (І. Нечуй-Левицький); Слуга відчиняє двері з сусідньої кімнати, інші слуги лагодяться прислужувати при столі (Леся Українка); Молода жінка змушена, відмовившись від власного життя, за мізерну платню прислужувати панам (П. Колесник); Щохвилини треба було їй (графині) услуговувати (О. Донченко).