служити
служи́ти
служу, служиш, недок.
1》 неперех. Працювати, займаючись розумовою працею, а також фізичною працею, пов'язаною не з виробництвом, а з обслуговуванням кого-, чого-небудь.
|| ким, заст. за кого. Бути, працювати на якійсь посаді.
2》 неперех. Бути слугою (у 1 знач.), прислугою; виконувати роботу по найму.
|| ким, заст. за кого. Працювати ким-небудь.
|| кому і без додатка. Прислужувати за столом, за обідом і т. ін.
3》 неперех., кому. Виконувати які-небудь обов'язки щодо когось, виконувати що-небудь, підкоряючись чиїйсь волі, владі і т. ін.
|| Робити які-небудь послуги, бути готовим виконати чиєсь бажання, прохання і т. ін.
|| також у сполуч. зі сл. годити. Працювати, намагаючись передбачливо виконати чиї-небудь бажання. Служити вірою і правдою.
Чим можу (можемо, маю, маємо) служити? — форма ввічливого офіційного пропонування своїх послуг.
4》 неперех., кому, чому. Працювати на користь кого-, чого-небудь, в ім'я когось, чогось.
|| Бути відданим, вірним чому-небудь, якійсь справі.
5》 неперех., кому, чому. Бути корисним кому-, чому-небудь.
|| Діяти якимсь чином на когось, щось.
|| Ставати у пригоді, бути придатним для кого-, чого-небудь.
|| Застосовуватися з користю для кого-небудь, використовуватися кимсь з певною метою.
6》 неперех. Перебувати на військовій службі, бути військовим.
7》 неперех. Виконувати своє призначення, роль.
|| Виконувати свої функції (про частини тіла, органи людини).
8》 перех. і без додатка, у сполуч. зі сл. служба, панахида і т. ін. Відправляти церковну службу.
9》 неперех. Стояти на задніх лапах, піднявши або витягнувши передні (про деяких тварин).
Значення в інших словниках
- служити — служи́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- служити — Слугувати; (в уряді) працювати, зн. тягнути лямку; (ким) виконувати обов'язки <�повинність> кого; (в наймах) наймитувати; (кому) коритися, підпорядковуватися, бути на службі у кого, с. служити вірою і правдою; (і годити) ІД. Словник синонімів Караванського
- служити — [служитие] -жу, -ужиеш; нак. -жи, -ж'іт' Орфоепічний словник української мови
- служити — СЛУЖИ́ТИ, служу́, слу́жиш, недок. 1. Виконувати службу (у 2, 3, 6 знач.). Селаброс насилу висидів в скарбовому банку, де він служив (І. Словник української мови у 20 томах
- служити — бу́ти на побіге́ньках. 1. у кого і без додатка. Перебувати у залежному становищі, виконуючи чиї-небудь незначні, дрібні доручення, роблячи послуги комусь. Не годиться старій людині бути на побігеньках у молодих (З. Тулуб). служи́ти на побіге́ньках. Фразеологічний словник української мови
- служити — ВІДПРАВЛЯ́ТИ церк. (перев. про священика — виконувати релігійний обряд у церкві); СЛУЖИ́ТИ, ПРА́ВИТИ (перев. із сл. служба, панахида тощо). — Док.: відпра́вити, відслужи́ти. Кожен має право.. Словник синонімів української мови
- служити — Служи́ти, -жу́, -жиш, -жать Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- служити — СЛУЖИ́ТИ, служу́, слу́жиш, недок. 1. неперех. Працювати, займаючись розумовою працею, а також фізичною працею, пов’язаною не з виробництвом, а з обслуговуванням кого-, чого-небудь. Селаброс насилу висидів в скарбовому банку, де він служив (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- служити — Служити, -жу, -жиш гл. Служить. Служу, наймаюся. МВ. (О. 1862. III. 77). Ой я б, мамо, не тужила, а Бога молила, щоб моєму козаченьку хвортуна служила. Мет. 20. Словник української мови Грінченка