1. Фразеологічний словник української мови

служити

бу́ти на побіге́ньках. 1. у кого і без додатка. Перебувати у залежному становищі, виконуючи чиї-небудь незначні, дрібні доручення, роблячи послуги комусь. Не годиться старій людині бути на побігеньках у молодих (З. Тулуб). служи́ти на побіге́ньках. Тут доведеться довгих шість років працювати фельдшером в околодку, служити на побігеньках у лікаря, виконувати всі його примхи (С. Скляренко). 2. Виконувати нескладну роботу. (Кирило:) Спершу крамницю мив (Храпко) та на побігеньках був, а далі грамоти вивчивсь, у прикажчики посунувсь (Панас Мирний).

по́ки (до́ки) но́сять (слу́жать) но́ги кого і без додатка. До того часу, поки є сила рухатися, працювати і т. ін. Щороку приїздять (сини) і вмовляють, щоб їхала з котримсь. Мати послухає-послухає, зітхне й скаже: — Спасибі, синочки, що запрошуєте, але не можу поїхати. Поки носять ноги, буду вас тут приймати (З газети); На селі почався переполох. Знаючи це, Онохрій Литка поклявся не кинути Багви, доки його носитимуть ноги (Г. Епік); Гей, чого ти засмутився, Став серед дороги? Тягни, друже, поки тягнеш, поки служать ноги! (П. Грабовський).

слу́жбу служи́ти. 1. Робити що-небудь корисне, потрібне, необхідне. — Скажи низовикам, що я, як і давніше було, шаную їх і милостю (милістю) своєю жалувати завжди стану, аби вони тільки краєві нашому рідному службу служили по справедливості, стояли за віру та волю (Н. Рибак). 2. Мати певне значення, виконувати свою роль, своє призначення. Там, де потребується піднесений, урочистий тон, .. архаїзми можуть вірно служити свою службу (М. Рильський).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. служити — служи́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. служити — Слугувати; (в уряді) працювати, зн. тягнути лямку; (ким) виконувати обов'язки <�повинність> кого; (в наймах) наймитувати; (кому) коритися, підпорядковуватися, бути на службі у кого, с. служити вірою і правдою; (і годити) ІД. Словник синонімів Караванського
  3. служити — [служитие] -жу, -ужиеш; нак. -жи, -ж'іт' Орфоепічний словник української мови
  4. служити — служу, служиш, недок. 1》 неперех. Працювати, займаючись розумовою працею, а також фізичною працею, пов'язаною не з виробництвом, а з обслуговуванням кого-, чого-небудь. || ким, заст. за кого. Бути, працювати на якійсь посаді. 2》 неперех. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. служити — СЛУЖИ́ТИ, служу́, слу́жиш, недок. 1. Виконувати службу (у 2, 3, 6 знач.). Селаброс насилу висидів в скарбовому банку, де він служив (І. Словник української мови у 20 томах
  6. служити — ВІДПРАВЛЯ́ТИ церк. (перев. про священика — виконувати релігійний обряд у церкві); СЛУЖИ́ТИ, ПРА́ВИТИ (перев. із сл. служба, панахида тощо). — Док.: відпра́вити, відслужи́ти. Кожен має право.. Словник синонімів української мови
  7. служити — Служи́ти, -жу́, -жиш, -жать Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. служити — СЛУЖИ́ТИ, служу́, слу́жиш, недок. 1. неперех. Працювати, займаючись розумовою працею, а також фізичною працею, пов’язаною не з виробництвом, а з обслуговуванням кого-, чого-небудь. Селаброс насилу висидів в скарбовому банку, де він служив (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  9. служити — Служити, -жу, -жиш гл. Служить. Служу, наймаюся. МВ. (О. 1862. III. 77). Ой я б, мамо, не тужила, а Бога молила, щоб моєму козаченьку хвортуна служила. Мет. 20. Словник української мови Грінченка