1. Фразеологічний словник української мови

бідний

бі́дна голі́вонька (голова́). 1. зі сл. моя́, на́ша. Уживається для вираження відчаю, розпачу. Ганну сьогодні били, учора Параску, а завтра, мабуть, уже моя черга. Ой, матінко, коли б там не огледілись за мене! Ох, Усте, бідна наша голівонька (Марко Вовчок). 2. зі сл. твоя́, ї́х. Уживається для вираження співчуття чиїм-небудь переживанням. — З такою втіхою я б у домовину рада. Ще дасть (мати) тебе заміж за якогось гайдамаку старого,— ось побачиш .. Ох, Марусечко мила! Марусечко люба! Бідна ж твоя голівонька (Марко Вовчок).

бі́дний (небага́тий) на ро́зум. Тупий, нетямущий. — Ой,— каже (Голота),— татарине, ой .. бородатий! Либонь же ти на розум небагатий: ще ти козака у руки не взяв, А вже за його й гроші пощитав (полічив) (Укр.. думи..).

бі́дний ро́дич. Хто-небудь нещасний, невлаштований. — Та що казать, коли ви усе це самі знаєте, тільки прикидаєтеся бідним родичем, я мусила б покликати вас до себе в кабінет, викласти всі папери (В. Дрозд).

як (мов, ні́би і т. ін.) ми́ша в па́стці. 1. зі сл. бу́ти, опини́тися і т. ін. У безвихідному становищі; в небезпеці. Оточений з усіх сторін бандит був як миша у пастці (З газети). на́че в па́стку (бі́дна) миш, зі сл. попа́стися, попа́сти і т. ін. Тож, коли вже раз попався, наче в пастку бідна миш, то сиди, немов нанявся (найнявся), не рушай, мовчи та диш! (Леся Українка). 2. зі сл. метуши́тися, крути́тися і т. ін. Безладно, розгублено, панічно і т. ін. Стара метушиться в темряві, як миша в пастці (Григорій Тютюнник); — Опинишся вночі між яром і посадкою і крутишся, як миша в пастці… (А. Хорунжий); Маланка товчеться у пітьмі, як миша у пастці, а що хотіла зробити — не знає (М. Коцюбинський); Шастає, мов миша у пастці (Укр.. присл..).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бідний — (який живе в нестатках), небагатий, убогий, злиденний, нужденний, жебрацький, (про селян) безземельний// бідний як мак на четверо, голий як бубон, голий як турецький святий. Словник синонімів Полюги
  2. бідний — бі́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. бідний — (який живе в нужді, нестатках) [бідний] як мак начетверо; [бідний] мов (як, наче) церковна миша, жарт.; голий як бубон (як турецький святий, як пень); голіший од миші, рідко; ні за плечима ні перед очима у кого... Словник фразеологічних синонімів
  4. бідний — Убогий, незаможний, небагатий, нестатечний, о. босий і голий; (сирота) нещасний, бідолашний; (побут) злиденний, нужденний; (одяг) недорогий, непишний; (врожай) недостатній, малий; (- уяву) безкрилий; (- мову) невиразний, одноманітний; п!... Словник синонімів Караванського
  5. бідний — -а, -е. 1》 Який живе в нужді, нестатках; убогий; прот. багатий. || Недостатньо забезпечений матеріально; небагатий, незаможний. || у знач. ім. бідний, -ного, ч. Убога людина, бідняк. 2》 Такий, як у бідняка, власт. біднякові; недорогий, непишний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. бідний — БІ́ДНИЙ, а, е. 1. Який живе в нужді, нестатках; убогий; протилежне багатий. Я бідний та хворий, але, Боже, спасіння Твоє мене чинить могутнім! (Біблія. Пер. І. Словник української мови у 20 томах
  7. бідний — бідний: ◊ набра́ти як бідний в торбу дістати стусанів, бути побитим (ср, ст): “Мільку, що з тобою? Та ж вони тебе злінчують”. Якраз у сам час ми спостереглися, бо ще хвилина, і він був би набрав як бідний в торбу (Домбровський)||дістати балабухів... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. бідний — Банкрут, безгрішний (без грошей), безгрунтий, бездомний, бездомник, бездомок, безземельний (про селян), безземельник, безкінний (т.с. Словник синонімів Вусика
  9. бідний — БІ́ДНИЙ (який живе в нестатках), УБО́ГИЙ (ВБО́ГИЙ), НЕІМУ́ЩИЙ книжн., заст., ЗЛИДЕ́ННИЙ підсил., НУЖДЕ́ННИЙ підсил., ГО́ЛИЙ підсил. розм., НИ́ЩИЙ підсил. заст., ОБІ́ДРАНИЙ (ОБДЕ́РТИЙ) підсил. розм., ГОЛОДРА́НИЙ зневажл., ГОЛОПУ́ЗИЙ зневажл. Словник синонімів української мови
  10. бідний — Бі́дний, -на, -не на що Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. бідний — БІ́ДНИЙ, а, е. 1. Який живе в нужді, нестатках; убогий; протилежне багатий. Забачать — ти вбогий, бідний чоловік, так іди собі цілий, як був — і пучкою до тебе не доторкнуться (Вовчок, І, 1955, 357); // Недостатньо забезпечений матеріально; небагатий... Словник української мови в 11 томах