бідний

(який живе в нужді, нестатках) [бідний] як мак начетверо; [бідний] мов (як, наче) церковна миша, жарт.; голий як бубон (як турецький святий, як пень); голіший од миші, рідко; ні за плечима ні перед очима у кого; і в скрині пусто і в кишені не густо у кого; з голими руками хто.

Гивині батьки дуже хотіли бути багатими, але так, щоб усім людям здавалося, що вони бідні, як мак начетверо (Стельмах, 4, І983, с. 458); І нащо він [Дзвонар] тобі здався? Він же бідний, мов церковна миша (Стельмах, 1, 1982, с. 547); Зосталася з трьома невеличкими дітками-дівчатками без грошей… Злидні, кругом злидні, голі, як бубон (Панас Мирний, 1, 1954, с. 49); – А як вони живуть? – кажу… – Чи гаразд у їх господі? – Де там! Такі стали голі, як турецькі святі (Марко Вовчок, 1, 1955, с. 18); Пшепшинський – голий, як пень (Нечуй-Левицький, 1, 1965, с. 235); [Явдоха:] Він [Іван] козак хоч і бравий, та голіший од миші (Старицький, 2, 1964, с. 27); [1-ша дівчина:] У його ж [Василя] – ні за плечима ні перед очима… приймак – та й годі! (Панас Мирний, 6, 1970, с. 12); [Христя:] І в скрині пусто, і в кишені не густо! (Кропивницький, 1967, с. 193); [Василь:] Приймак безродний, з голими руками! червиві злидні з голодним ротом! (Панас Мирний, 6, 1970, с. 20–21).

Джерело: Словник фразеологічних синонімів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

бідний — (який живе в нестатках), небагатий, убогий, злиденний, нужденний, жебрацький, (про селян) безземельний// бідний як мак на четверо, голий як бубон, голий як турецький святий. Словник синонімів Полюги
бідний — бі́дний прикметник Орфографічний словник української мови
бідний — Убогий, незаможний, небагатий, нестатечний, о. босий і голий; (сирота) нещасний, бідолашний; (побут) злиденний, нужденний; (одяг) недорогий, непишний; (врожай) недостатній, малий; (- уяву) безкрилий; (- мову) невиразний, одноманітний; п!... Словник синонімів Караванського
бідний — -а, -е. 1》 Який живе в нужді, нестатках; убогий; прот. багатий. || Недостатньо забезпечений матеріально; небагатий, незаможний. || у знач. ім. бідний, -ного, ч. Убога людина, бідняк. 2》 Такий, як у бідняка, власт. біднякові; недорогий, непишний. Великий тлумачний словник сучасної мови
бідний — БІ́ДНИЙ, а, е. 1. Який живе в нужді, нестатках; убогий; протилежне багатий. Я бідний та хворий, але, Боже, спасіння Твоє мене чинить могутнім! (Біблія. Пер. І. Словник української мови у 20 томах
бідний — бідний: ◊ набра́ти як бідний в торбу дістати стусанів, бути побитим (ср, ст): “Мільку, що з тобою? Та ж вони тебе злінчують”. Якраз у сам час ми спостереглися, бо ще хвилина, і він був би набрав як бідний в торбу (Домбровський)||дістати балабухів... Лексикон львівський: поважно і на жарт
бідний — Банкрут, безгрішний (без грошей), безгрунтий, бездомний, бездомник, бездомок, безземельний (про селян), безземельник, безкінний (т.с. Словник синонімів Вусика
бідний — бі́дна голі́вонька (голова́). 1. зі сл. моя́, на́ша. Уживається для вираження відчаю, розпачу. Ганну сьогодні били, учора Параску, а завтра, мабуть, уже моя черга. Ой, матінко, коли б там не огледілись за мене!... Фразеологічний словник української мови
бідний — БІ́ДНИЙ (який живе в нестатках), УБО́ГИЙ (ВБО́ГИЙ), НЕІМУ́ЩИЙ книжн., заст., ЗЛИДЕ́ННИЙ підсил., НУЖДЕ́ННИЙ підсил., ГО́ЛИЙ підсил. розм., НИ́ЩИЙ підсил. заст., ОБІ́ДРАНИЙ (ОБДЕ́РТИЙ) підсил. розм., ГОЛОДРА́НИЙ зневажл., ГОЛОПУ́ЗИЙ зневажл. Словник синонімів української мови
бідний — Бі́дний, -на, -не на що Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
бідний — БІ́ДНИЙ, а, е. 1. Який живе в нужді, нестатках; убогий; протилежне багатий. Забачать — ти вбогий, бідний чоловік, так іди собі цілий, як був — і пучкою до тебе не доторкнуться (Вовчок, І, 1955, 357); // Недостатньо забезпечений матеріально; небагатий... Словник української мови в 11 томах