бідний
бідний:
◊ набра́ти як бідний в торбу дістати стусанів, бути побитим (ср, ст): “Мільку, що з тобою? Та ж вони тебе злінчують”. Якраз у сам час ми спостереглися, бо ще хвилина, і він був би набрав як бідний в торбу (Домбровський)||дістати балабухів, набрати повний міх балабухів, обірвати балабухів
♦ бі́дна дити́на без та́та, без ма́ми, що її ті́тка з ла́ски на світ породи́ла жарт. про дорослого чоловіка, який вдає нещасного сироту (Франко)
♦ бі́дному жени́тися — ніч коротка так говорять, коли раптово виникають різноманітні перепони, неприємності, клопоти, які руйнують плани (ср, ст)||як бідний женився, то ніч була мала
♦ чого (чо) бі́дний – бо дурни́й, чого (чо) дурни́й – бо бі́дний (ср, ст)
♦ у бі́дного при́ятелі мрут ірон. біднішає людина – меншає у неї приятелів (Франко)
♦ як бі́дний жени́вся, то ніч бу́ла мала́ = бі́дному жени́тися — ніч коротка
Значення в інших словниках
- бідний — (який живе в нестатках), небагатий, убогий, злиденний, нужденний, жебрацький, (про селян) безземельний// бідний як мак на четверо, голий як бубон, голий як турецький святий. Словник синонімів Полюги
- бідний — бі́дний прикметник Орфографічний словник української мови
- бідний — (який живе в нужді, нестатках) [бідний] як мак начетверо; [бідний] мов (як, наче) церковна миша, жарт.; голий як бубон (як турецький святий, як пень); голіший од миші, рідко; ні за плечима ні перед очима у кого... Словник фразеологічних синонімів
- бідний — Убогий, незаможний, небагатий, нестатечний, о. босий і голий; (сирота) нещасний, бідолашний; (побут) злиденний, нужденний; (одяг) недорогий, непишний; (врожай) недостатній, малий; (- уяву) безкрилий; (- мову) невиразний, одноманітний; п!... Словник синонімів Караванського
- бідний — -а, -е. 1》 Який живе в нужді, нестатках; убогий; прот. багатий. || Недостатньо забезпечений матеріально; небагатий, незаможний. || у знач. ім. бідний, -ного, ч. Убога людина, бідняк. 2》 Такий, як у бідняка, власт. біднякові; недорогий, непишний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бідний — БІ́ДНИЙ, а, е. 1. Який живе в нужді, нестатках; убогий; протилежне багатий. Я бідний та хворий, але, Боже, спасіння Твоє мене чинить могутнім! (Біблія. Пер. І. Словник української мови у 20 томах
- бідний — Банкрут, безгрішний (без грошей), безгрунтий, бездомний, бездомник, бездомок, безземельний (про селян), безземельник, безкінний (т.с. Словник синонімів Вусика
- бідний — бі́дна голі́вонька (голова́). 1. зі сл. моя́, на́ша. Уживається для вираження відчаю, розпачу. Ганну сьогодні били, учора Параску, а завтра, мабуть, уже моя черга. Ой, матінко, коли б там не огледілись за мене!... Фразеологічний словник української мови
- бідний — БІ́ДНИЙ (який живе в нестатках), УБО́ГИЙ (ВБО́ГИЙ), НЕІМУ́ЩИЙ книжн., заст., ЗЛИДЕ́ННИЙ підсил., НУЖДЕ́ННИЙ підсил., ГО́ЛИЙ підсил. розм., НИ́ЩИЙ підсил. заст., ОБІ́ДРАНИЙ (ОБДЕ́РТИЙ) підсил. розм., ГОЛОДРА́НИЙ зневажл., ГОЛОПУ́ЗИЙ зневажл. Словник синонімів української мови
- бідний — Бі́дний, -на, -не на що Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- бідний — БІ́ДНИЙ, а, е. 1. Який живе в нужді, нестатках; убогий; протилежне багатий. Забачать — ти вбогий, бідний чоловік, так іди собі цілий, як був — і пучкою до тебе не доторкнуться (Вовчок, І, 1955, 357); // Недостатньо забезпечений матеріально; небагатий... Словник української мови в 11 томах