молодий

молоди́й та зеле́ний, жарт. Який не набув ще життєвого досвіду; недосвідчений, юний і т. ін. Секретар зміряв його (Чіпку) з голови до ніг своїм мишачим поглядом, котрий, здавалось, казав: “Ой, який же ти молодий та зелений!” (Панас Мирний); — Ви ж іще молодиця хоч куди! — Та вже ж! Молода та зелена! (Дніпрова Чайка); Недавно заморозили найвищу нагороду. ..не послухав (Богдан) молоду та зелену головиху (В. Большак). молоди́й (ще), зеле́ний. (Горнов:) Ти скрізь бачиш одні квіточки та ясне сонечко. Сказано: молоде, зелене! (М. Кропивницький); — Назару Івановичу ще рано таку відповідальність на себе брати, молодий ще, зелений (Ю. Збанацький).

молоди́й, та ра́нній. Не за віком досвідчений, знаючий, здібний і т. ін. — Файні хлопці,— зауважує один, дивлячись услід офіцерам.— Замолоді тільки.— Молоді, та ранні (О. Гончар); — Гайворон у вас молодий, та ранній. За словом у кишеню не лізе,— сказав Бунчук (М. Зарудний).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. молодий — (який має небагато років) юний, розм. ярий// молоко на губах не обсохло, молоде та й зелене. Словник синонімів Полюги
  2. молодий — молоди́й прикметник Орфографічний словник української мови
  3. молодий — (який не має життєвого досвіду; зовсім юний) [ще материне (матернє)] молоко не обсохло [на губах (коло губів, під вусами)] у кого, зневажл.; молоко на губах у кого, зневажл.; губи в молоці в кого, зневажл.; з молоком на губах, зневажл. Словник фразеологічних синонімів
  4. молодий — Юний, не старий; (- літа) юнацький, молодечий; (- зорю) новонароджений; (фахівець) ж. новоспечений; (- сало) свіжий; ЯК ІМ. НАРЕЧЕНИЙ, етн. князь; молоденький, МОЛОДЯВИЙ; мн. МОЛОДІ, наречені, молодята, новоженці, молодожони. Словник синонімів Караванського
  5. молодий — I безвусий, безусий, виросток, відданиця (дівчина на виданні), відмолоділий, вісімнадцята (ж.), вічномолодий, голиборода (жарт. про старшокласників), головусий (ірон.), голопик, допризовник, женило (ірон. Словник синонімів Вусика
  6. молодий — -а, -е, нар.-поет. 1》 Який має небагато років, не досяг зрілого віку; юний. || Не старий. || у знач. ім. молодий, -дого, ч.; молода, -дої, ж.; молоде, -дого, с. Той, хто має небагато років, ще не старий. || З прізвищем, прізвиськом і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. молодий — МОЛОДИ́Й, рідко МО́ЛОД, а́, е́, нар.-поет. а́я, е́є. 1. Який має небагато років, не досяг зрілого віку; юний. У садочок входить молодий хлопець в солом'яному брилі (Т. Шевченко); Три вершники, три молодих партизани, Влетіли на фольварк у тишу німу (П. Словник української мови у 20 томах
  8. молодий — МОЛОДИ́Й (який має небагато років, не досяг зрілого віку — про людину, тварину), МО́ЛОД фольк., МОЛОДИ́СТИЙ розм., Я́РИЙ розм.; Ю́НИЙ (який має дуже мало років — про людину); БЕЗБОРО́ДИЙ розм., БЕЗВУ́СИЙ розм. Словник синонімів української мови
  9. молодий — Молоди́й, -да́, -де́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. молодий — МОЛОДИ́Й, рідко МО́ЛОД, а́, е́, нар.-поет а́я, е́. 1. Який мав небагато років, не досяг зрілого віку; юний. У садочок входить молодий хлопець в солом’яному брилі (Шевч., II, 1953, 168); Три вершники, три молодих партизани. Словник української мови в 11 томах
  11. молодий — Молоди́й, -а́, -е́ 1) Молодой. Двічи молодим не бути. Ном. № 13753. Хоч і молодий ще, а старечий розум має. Ном. № 5691. Щука-риба грає, да й та пару має, а я козак молод пароньки не маю. Мет. 2) молодий. Женихъ и новобрачный во время свадьбы. молода́. Словник української мови Грінченка