молодий

I

безвусий, безусий, виросток, відданиця (дівчина на виданні), відмолоділий, вісімнадцята (ж.), вічномолодий, голиборода (жарт. про старшокласників), головусий (ірон.), голопик, допризовник, женило (ірон.), жених, женишенько, женишок, женчик, женчичок, жовторотий, жовторотик, замолодичена (ж.), зелений, кашоїд (молодик, якого ще не прийняли в парубоцтво), крутиус, легіник, леґінь, молодайка (ж.), молодан, молоджавий, молоде-зелене, молоденок, молоденький, молодесенький, молодець, молодечий, молодий-зелений, молодик, молодистий, молодінький, молодісінький, молодуватий, молодший, молодюнький, молодюсінький, молодявий, моложавий, молокосос (знев.); наймолодший, наречений, невісточка (ж.), недоліток, неповнолітній, нестарий, нестаріючий, омолоджений, оюнений, парубець, парубило, парубій, парубійко, парубок, парубчак, парубчина, переросток, півдівок, півдівочка, півпарубок, півпарубочий (діал.), півпарубчак, піддівок, підліток, підмолоділий, підпарубеня, підпарубок, підпарубча, підпарубчак, підросток, повнолітній, призивник (в армію), салага (знев.), сімнадцятка (ж.), скороспілка (т.с.), сопливець, сопливий, шіснадцятка (ж.), щонаймолодший, юнак, юний, юнка

Фразеологічні синоніми: бабин смик (парубок, що одружився з старою жінкою); безвусий юнак; в голові ще треньки-бреньки; вже під вусом ходить; дівчина на виданні; дівчина на порі; дівчина у порі; женити пора (ч.); зелений вік; молода кров; молода кров грає; молодий, як барвінок; молодий, як вода; молодий, як гарбуз у спасівку; на станочку стала (про дівчат); на стану стала; наче й роки не про нього (про літніх); парубком діло; ранок життя; рум'яна молодість; серцем не зів'яв; у розквіті літ; у розповні літ; у цвіті; у цвіті літ; у цвіту; у чуб не заблукала жодна сивинка; ходить під вусом; ще в моху (під носом); ще в пушку; ще дівчат не цілував; ще зелено в голові; ще мало каші з'їв; ще мало квасу випив; ще на торг іде; ще на ярмарок йде; ще не шили, не пороли (без життєвого досвіду); ще тільки в колодочки вбивається; ще хлопці не цілували

Приповідки: Хоч молодий, та ранній. Баба: ще дві дівки за пояс заткне! Як горіх, так і проситься на гріх! Що то за холод, як козак молод. Молодісь і мудрість не сідають на однім стільці

II

див. наречений

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. молодий — (який має небагато років) юний, розм. ярий// молоко на губах не обсохло, молоде та й зелене. Словник синонімів Полюги
  2. молодий — молоди́й прикметник Орфографічний словник української мови
  3. молодий — (який не має життєвого досвіду; зовсім юний) [ще материне (матернє)] молоко не обсохло [на губах (коло губів, під вусами)] у кого, зневажл.; молоко на губах у кого, зневажл.; губи в молоці в кого, зневажл.; з молоком на губах, зневажл. Словник фразеологічних синонімів
  4. молодий — Юний, не старий; (- літа) юнацький, молодечий; (- зорю) новонароджений; (фахівець) ж. новоспечений; (- сало) свіжий; ЯК ІМ. НАРЕЧЕНИЙ, етн. князь; молоденький, МОЛОДЯВИЙ; мн. МОЛОДІ, наречені, молодята, новоженці, молодожони. Словник синонімів Караванського
  5. молодий — -а, -е, нар.-поет. 1》 Який має небагато років, не досяг зрілого віку; юний. || Не старий. || у знач. ім. молодий, -дого, ч.; молода, -дої, ж.; молоде, -дого, с. Той, хто має небагато років, ще не старий. || З прізвищем, прізвиськом і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. молодий — МОЛОДИ́Й, рідко МО́ЛОД, а́, е́, нар.-поет. а́я, е́є. 1. Який має небагато років, не досяг зрілого віку; юний. У садочок входить молодий хлопець в солом'яному брилі (Т. Шевченко); Три вершники, три молодих партизани, Влетіли на фольварк у тишу німу (П. Словник української мови у 20 томах
  7. молодий — молоди́й та зеле́ний, жарт. Який не набув ще життєвого досвіду; недосвідчений, юний і т. ін. Секретар зміряв його (Чіпку) з голови до ніг своїм мишачим поглядом, котрий, здавалось, казав: “Ой, який же ти молодий та зелений!... Фразеологічний словник української мови
  8. молодий — МОЛОДИ́Й (який має небагато років, не досяг зрілого віку — про людину, тварину), МО́ЛОД фольк., МОЛОДИ́СТИЙ розм., Я́РИЙ розм.; Ю́НИЙ (який має дуже мало років — про людину); БЕЗБОРО́ДИЙ розм., БЕЗВУ́СИЙ розм. Словник синонімів української мови
  9. молодий — Молоди́й, -да́, -де́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. молодий — МОЛОДИ́Й, рідко МО́ЛОД, а́, е́, нар.-поет а́я, е́. 1. Який мав небагато років, не досяг зрілого віку; юний. У садочок входить молодий хлопець в солом’яному брилі (Шевч., II, 1953, 168); Три вершники, три молодих партизани. Словник української мови в 11 томах
  11. молодий — Молоди́й, -а́, -е́ 1) Молодой. Двічи молодим не бути. Ном. № 13753. Хоч і молодий ще, а старечий розум має. Ном. № 5691. Щука-риба грає, да й та пару має, а я козак молод пароньки не маю. Мет. 2) молодий. Женихъ и новобрачный во время свадьбы. молода́. Словник української мови Грінченка