молодий

МОЛОДИ́Й, рідко МО́ЛОД, а́, е́, нар.-поет а́я, е́.

1. Який мав небагато років, не досяг зрілого віку; юний.

У садочок входить молодий хлопець в солом’яному брилі (Шевч., II, 1953, 168);

Три вершники, три молодих партизани. Влетіли на фольварк у тишу німу (Воронько, Тепло.., 1959, 142);

Ой чогось мені тяжко, на серденьку важко… Я й сам молод не вгадаю (Барв., Опов.., 1902, 220);

// Не старий.

Отак на улиці під тином Ще молодий кобзар стояв (Шевч., І, 1951, 286);

Мати наша вмерла молодою. Я зостався у сповиточку (Вовчок, VI, 1956, 297);

У нашім раї на землі Нічого кращого немоє. Як тая мати молодая з своїм дитяточком малим (Шевч., II, 1953, 194);

// у знач. ім. молоди́й, до́го, ч.; молода́, дої, ж.; молоде́, дого, с. Той, хто мав небагато років, ще не старий.

[Xрапко: ] Вуси тільки підчорнити трохи, то такий тобі бравий.., що й молодий не справиться! (Мирний, V, 1955, 140);

Як гарно жить на світі молодому, бо я навік ще серцем не затих (Сос., Близька далина, 1960, 225);

— Підведіть стару, — приказує пан, — та провітріть, а молоду одведіть у горниці (Мирний, III, 1954, 163);

Дивлюсь у світлицю. Там же — танцює старе й молоде (С. Ол., Вибр., 1959, 101);

// 3 прізвищем, прізвиськом і т. ін. — означає дітей (на відміну від батьків).

Ось молодий куркуленко повчав старого, показуючи на сцену (Довж., І, 1958, 47);

Молодий Мамайчук натякає на те, що батько його.. робив у радгоспній майстерні шкребниці та залізні щітки для ферм (Гончар, Тронка, 1963, 125);

// у знач. ім. молоді́, ди́х, мн. Діти ( див. ді́ти¹ 2).

Старі поїхали назад, а молоді зостались на своїм господарстві (Мирний, II, 1954, 249);

// Стос. до молодості, належний, власт. їй.

Рябі коні рвуть з копита, в хмарі куряви сміються молоді обличчя [панів] (Коцюб., II, 1955, 13);

— Я писав її [поему].. стилем тієї романтичної школи, де я свої наймиліші молоді роки прожив (Л. Укр., IV, 1954, 134);

В вас молода ще грає кров, У вас в думках немає бруду (Стар., Поет. тв., 1958, 47);

Гетьте, думи, ви хмари осіннії Тож тепера весна золота! Чи то так у жалю, в голосінні Проминуть молодії літа? (Л. Укр., І, 1951, 41);

У нього на скронях вже блиск сивини, Та очі ласкаві його й молоді (Бичко, Вогнище, 1959, 23).

Молоди́й, зелени́й; молоди́й та зелени́й — дуже молодий, без життєвого досвіду.

— Хіба ж ви такі старі? Ви ж іще молодиця хоч куди! — Та вже ж! Молода та зелена! (Дн. Чайка, Тв., 1960, 28);

Скільки-то води втекло з того дня, коли я, молодий, зелений юнак, окунувся [поринув] в життя! (Ю. Янов., II, 1958, 9);

Молоди́й, та ра́нній — той, хто рано виявив себе в чому-небудь.

— Гайворон у вас молодий, та ранній. За словом у кишеню не лізе (Зар., На.. світі, 1967, 183).

2. у знач. присудк. сл. З особливостями, властивими тому, хто має небагато років.

— Невістки, вони що? Молоді, дурні. Їх треба вчити, як на світі жить (Тют., Вир, 1964, 523);

— Він парубок молодий, то й гуляє; а ожениться, то, може, йому той шум з голови вийде (Л. Укр., III, 1952, 470);

Отак і так, каже [батько] дочці: ".Сватав тебе Мирон. Чи підеш?" А вона, звісно, молода, сором’язна: "Не знаю" — одказує… (Мирний, І, 1949, 150);

Молодий я, молодий. Повний сили та одваги (Тич., І, 1957, 3);

— Ще, бачте, молоде, то хоч воно з пекла, а таки ще недоук, не все зна (Вовчок, VI, 1956, 278);

Воно [цуценя] дурне ще, молодеє, А ти вже. Вовче, не щеня (Гл., Вибр., 1951, 30).

3. Який недавно з’явився, народився, почав існувати, рости.

Молоде сонце било у всі чотири вікна (Коцюб., III, 1956, 356);

Крізь вікно трохи пробивається світло від молодого місяця (Ю. Янов., IV, 1959, 14);

— Знаєш що, Уласе! Богазі забажалось мать молоде орленя (Н.-Лев., III, 1956, 299);

Ліс шумить молодий, В далі потік журчить (Фр., XIII, 1954, 83);

Збирають.. молоді плоди [горіха] в той період, коли їх ще можна різати ножем (Лікар, рослини.., 1958, 69);

// Який недавно почав свою діяльність у якій-небудь галузі.

Дерижанов, не маючи, яко молодий лікар.., "світочів" [покровителів], сидить без роботи (Л. Укр., V, 1956, 228);

Стаття писалась від імені молодого спеціаліста (Ткач, Плем’я.., 1961, 196);

// Який недавно виник, утворився.

Основною формою господарських зв’язків СРСР з молодими суверенними державами є співробітництво в галузі торгівлі (Ком. Укр., 12, 1965, 40).

4. Недавно приготовлений (про продукти).

Там лежить вутка [качка]..; там біліє товсте молоде сало, жовтіє масло (Мирний, III, 1954, 82);

Їдять самі ягоди або з молоком, вершками, молодою сметаною, з цукром (Лікар. рослини.., 1958, 52).

5. у знач. ім. молоді́, ди́х, мн. (молоди́й, до́го, ч..; молода́, до́ї, ж.), розм. Наречені або молоде подружжя.

Одружили Палажку з парубком, і, добре погулявши на весіллі, свекор забрав молодих та й повіз до себе (Стор., І, 1957, 27);

Під час вечері не обійшлося без того, щоб двом парам молодих не прокричали гірко (Шовк., Інженери, 1948, 346);

Весілля.. Молодий і молода сидять за весільним столом (Руд., Остання шабля, 1959, 253);

*У порівн. Ідуть, ідуть робітники веселою ходою. Над ними стрічки і квітки, немов над молодою (Тич., І, 1957, 70).