гріх

Без гріху не проживеш.

Поки чоловік живе, поти все зробить якесь лихо.

Відпусти, Боже, гріха, в кого жінка лиха.

Життя з лихою жоною заслугує на прощення гріхів.

Гріх — гріхом, а сміх — сміхом.

З поважних справ не смійся, і жарту не бери поважно.

Гріх не личком звязати, та під лавку сховати.

Гріхом не треба легковажити, бо гріх непокоїть сумління.

Гріх то є неспасенний, їсти пиріг немащений.

При їді, коли подали пироги не добре помащені.

Гріх у міх, а з верха буком.

Не звертай уваги на гріх, роби аби тобі було добре.

Даруй, Боже, гріха, коли натура лиха.

Оправдувався чоловік, який негоден опертись спокусі.

Де багато бесіди буває, там гріх собі місця шукає.

Довгі бесіди мають у собі і частину брехні, а це доводить до сварки, а то й бійки.

До гріхів батьків, не додавай своїх.

Коли предки твої коїли лихо, то ти подібного не роби.

З чого сміх, за те гріх.

Гріхом є насміхатись з когось.

Мовчи глуха, а буде менше гріха.

Як добре не чув то і не говори, бо гріх брехати.

Невідомість гріха не чинить.

Несвідомо поповнене зло, не уважається гріхом.

Нема гріха без покути.

Коли чоловік зарікається не робити більше лиха, то й гріх прощений.

Не те гріх, що в рот піде, а те, що з рота вийде.

їда не осквернює нікого, а обжирство, пиянство, проклони та обмова.

Не то гріх, що в губу входить, а то гріх, що з губи виходить.

Наука христіянської церкви. їжа і напиток не осквернює людини, а лиха бесіда, та обжирство і піянство.

Один гріх відчиняє двері другому.

Зробивши одне лихо, то на друге скоріш зважишся.

Хто вистерігається малих гріхів, той і великих не робить.

Хто вистерігається малого лиха, той і великого не зробить.

Хто на гріх уважає, той нічого не має.

Хто боїться гріху, той нічого мати не буде.

Хто пливає у гріхах, той утопиться у смутку.

За лихі діла, кара прийти мусить.

Гріх непростимий їсти пиріг немащений.

Жарт при їді, коли забули помастити пироги.

До гріхів наших предків не додаваймо своїх.

Якщо наші предки робили щось погане, то ми не повинні поступати так само.

Кожен гріх кінчиться карою.

Нагадують про неминучість кари.

Прости, Боже, гріха, коли душа лиха.

Виправдовується перед Богом чоловік, який вчинив гріх.

Согрішили попи за наші гріхи.

І попи не є святими.

Хто без гріха — киньте каменем.

Немає безгрішних людей.

Чужі гріхи чоловік розсіває, як полову, а свої ховає, як крадену річ.

Дуже швидко обмовляє інших, а свої гріхи намагається приховати.

Як на гріх, то й граблі стріляють.

Коли щось ма$ статися, то воно станеться навіть за найбільш безпечних обставин.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гріх — гріх іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. гріх — Провина, прогріх; ФР. неподобність, неподобство, порушення, недозволеність, спокуса; (плотський) розпуста, перелюб, перелюбство; (в роботі) огріх, помилка, хиба, похибка, недолік, недогляд; грішок; ПР. СЛ. непорядно, негарно, негаразд, не вільно. Словник синонімів Караванського
  3. гріх — [гр'іх] -ха, м. (на) -ху, мн. -хи, -х'іў Орфоепічний словник української мови
  4. гріх — -а, ч. 1》 рел. Порушення релігійно-моральних догм, настанов і т. ін. 2》 Поганий, непорядний вчинок; якась хиба, помилка, недогляд. 3》 у знач. присудк. сл. Непорядно, недобре; недозволено. Брати гріх на душу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. гріх — гріх: ◊ ка́ртка з гріха́ми → картка ◊ роби́ти так, як би ся гріха́ не боя́ти → робити ◊ гріх світла боїться (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. гріх — див. негоже Словник синонімів Вусика
  7. гріх — За католицькою теологією моральне зло, що є свідомим і добровільним порушенням закону Божого; означає непослух волі Божій, є Його образою; будучи індивідуальним злом, г. також має соціальні наслідки; тяжкий... Універсальний словник-енциклопедія
  8. гріх — бра́ти / взя́ти гріх (рідко гріха́) на (свою́) ду́шу (на се́бе). 1. Діяти проти власної совісті, прийнятих норм моралі; робити щось несхвальне. — Ти знаєш, може, та, що цю спідницю носила, лежить під землею, .. Фразеологічний словник української мови
  9. гріх — ВИНА́ (причетність кого-небудь до негативного вчинку або злочину), ПРОВИ́НА, ГРІХ, ПРОВИ́ННІСТЬ рідко, ПРО́ГРІХ заст., ПРИЧИ́НА заст. Винуватих не було. Одні скидали вину на других, а ті на інших (М. Словник синонімів української мови
  10. гріх — Гріх, гріха́, -хо́ві, у -ху́; гріхи́, -хі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. гріх — ГРІХ, а́, ч. 1. рел. Порушення релігійно-моральних догм, настанов і т. ін. [Єпископ:] З нас кожен і без сповіді простив би вину супроти нього. Я питаю про гріх супроти бога (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  12. гріх — Гріх, -ха м. 1) Грѣхъ. Як не прийме Біг гріхи за жарт, то буде шелесту багато. Ном. № 108. Незнай гріха не чинить. Ном. № 106. Б'ють не ляхи, а наші гріхи. Ном. № 866. Де гріх, там і покута. Ном. № 124. 2) Вина. Словник української мови Грінченка